Ухвала суду № 33210574, 15.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/1273/13-ц Провадження № 22-ц/772/2232/2013Головуючий в суді першої інстанції:Тарнавський М.В.Категорія: 27Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Марчук В.С.,

при секретарі Іщук О.В.,

за участю представника позивача, апелянта ПАТ КБ «Приватбанк» Роя В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват-

банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборго-

ваності за кредитним договором в сумі 48838,87 гривень,

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства ко-мерційного банку «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни на заочне рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2013 року позов публічного акціонерного товариства комерційно-го банку ( далі - ПАТ КБ ) «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку 2792,89 гривні заборгованості за кредитом, 15344,13 гривні заборгованості по процентах за користування кредитом, 1000,00 гривень пені за порушення строку сплати мінімального обов'язкового платежу, а всього 19137, 02 гривень, у відшкодування понесених судових витрат у справі - 488,39 гривень. В решті позовних вимог відмовлено ( а. с. 26-27 ).

Не погодившись із заочним рішенням суду першої інстанції, представник банку Шуліка А.В. оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення суду змінити в частині стягнутої суми пені у розмірі 1000,00 гривень, стягнувши на користь банку нараховану пеню у повному обсязі. Апелянт вважає оскаржуване у певній частині судове рішення незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, за недоведеності обставин, що мають значення, невідповідності висновків суду обставинам справи ( а. с. 31-36 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі представ-ника банку Роя В.Л., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бу-ти законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випли-вають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на ос-нові повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що, дійсно, у ОСОБА_3 має місце заборгованість по сплаті кредитних коштів за договором від 24 лютого 2004 року № VIX0SK0166, яка підлягає стягненню згідно норм цивільного законодавства України, що регулюють правовідносини у кредитній сфері, зокрема споживчого кредиту. Суд у повному обсязі стягнув заборгованість по тілу кредиту, процентах за користування ним, однак зменшив суму нарахованої пені з 30701,85 гривні до 1000,00 гривень, з чим, власне, й не згоден банк.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно визначився у пра-вовідносинах, що склалися між сторонами у справі, застосував ст. ст. 526, 536, 546, 551, 616, 1049, 1050 ЦК України, що регулюють дані правовідносини, дав їм належну правову оцінку та дійшов обгрунтованого висновку, викладеного в оскаржуваному судовому рішенні.

Колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, враховує, що ОСОБА_3 отримувала у позивача на споживчі цілі 5500,00 гривень. Договір між нею та банком укладався на строк з 24 лютого 2004 року по 22 лютого 2006 року і за весь строк прострочення сплати мінімального обов'язкового платежу ( по квітень 2013 року, а. с. 3 ) банком нарахована пеня аж на 30701,85 гривню.

Погодитися зі справдливістю такої позиції банку у дотриманні умов дого-вору неможливо.

Колегія суддів приймає до уваги, що згідно пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки ( пені, штрафу ) застосовується позовна давність в один рік, який у даному випадку мав би обчислюватися з дати закінчення терміну дії договору споживчого кредиту, а саме з 22 лютого 2006 року, оскільки заборгованість у позичальниці на вказану дату уже мала місце. Стягнення судом з ОСОБА_3 в погашення пені 1000,00 гривень становить навіть більшу річну суму з огляду на те, що з розрахунку банку вбачається нарахування боржниці пені станом на 29.09.2006 року у розмірі 474,84 гривні ( а. с. 3 ).

Відповідачка ОСОБА_3 заочне судове рішення не оскаржує.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ КБ «Приватбанк» не спросто-вують висновку суду щодо часткового задоволення позовних вимог. Ухва-люючи оскаржуване заочне рішення від 26 червня 2013 року, суд виходив з фактичних обставин справи, оцінки їх у відповідності з діючими нормами матеріального права. Судом першої інстанції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з'ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Украї-ни, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комер-ційного банку «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.

Заочне рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: