Ухвала суду № 33210534, 15.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1194/13-ц Провадження № 22-ц/772/2308/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д.Т.Категорія: 31Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Ковальчука О.В., Луценка В.В.,

при секретарі Іщук О.В.,

за участю відповідачки, апелянтки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляцій-ного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про від-

шкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

14 червня 2013 року ОСОБА_4 звернувся в Липовецький районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матері-альної і моральної шкоди, заподіяної злочином, посилаючись на те, що 27 липня 2011 року на полі СФГ «Лан» між селами Лозувата та Сведлівка, Ли-повецького району Вінницької області під час суперечки, на грунті неприязних стосунків відповідачка нанесла йому легкі тілесні ушкодження, через що притя-гувалася до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України, але була звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії на під-ставі Закону України «Про амністію» 2011 року. Однак спричинену матеріальну шкоду на суму 1200,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 25 тисяч гривень ОСОБА_2 добровільно відшкодувати не бажає, що спонукало його звернутися в суд з даним позовом ( а. с. 2-3 ).

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року ( а. с. 15-20 ) позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат у справі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, відповідачка ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі ( а. с. 21-23 ). Апелянтка вважає оскаржуване судове рішення неза-конним, необгрунтованим, ухваленим за висновків суду, що суперечать вста-новленим і дослідженим доказам, які мають істотне значення, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення сторін, їхніх пре-дставників, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження розміру понесених витрат на лікування, при-дбання лікарських засобів в сумі 1200,00 гривень, позивач не надав суду жод-них належних та допустимих доказів, тому в цій частині позовних вимог на-лежить відмовити. Стягуючи у відшкодування моральної шкоди 3000,00 гри-вень, суд, керуючись ч. 2 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в постанові від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», врахував ступінь та тривалість заподіяних позивачеві моральних страждань, їх характер, обсяг та глибину, негативні наслідки, критерії розумності та справед-ливості, які є загальними засадами цивільного законодавства України. Суд прийняв до уваги, що розмір спричиненої моральної шкоди на суму 25000,00 гривень позивачем не доведено, тому визначив у відшкодування цієї шкоди, що, безсумнівно, настала 3000,00 гривень. При цьому слід мати на увазі, що вина ОСОБА_2 в заподіянні ОСОБА_4 шкоди доведена постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 21 листопада 2012 року (а. с. 7-8), якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з актом амністії на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 року. Кримінальна справа по обвинува-ченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК Украї-ни, закрита. Дана постанова суду набрала законної сили 29 листопада 2012 ро-ку, вона має преюдиціальне значення.

Розподіл судових витрат у справі суд здійснив у відповідності з нормами ст. 88 ЦПК України.

Мотиви апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо недоведення позивачем факту завдання йому її неправомірними діями моральної шкоди, невмотиво-ваності судового рішення стосовно обгрунтування часткового задоволення позовних вимог та наявності судової цивільної справи за її позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, спричиненої за аналогічних обставин, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні суду.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи та не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інс-танції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, ухвалюючи 10 липня 2013 року рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами у справі, правильно визначив матеріальний закон, який їх регулює, повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чином мотивоване, тому підстав для задоволення апеля-ційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Ук-раїни, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізова-ного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: