Ухвала суду № 33210501, 26.07.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10953/13-ц Провадження № 22-ц/772/2052/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 48Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Вавшка В.С., Медвецького С.К.,

при секретарі Іщук О.В.,

за участю відповідача, апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року ( а. с. 34-36 ) позов ОСОБА_3 задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання в учбовому закладі аліменти в розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку ( доходу ) відповідача щомісяця, починаючи з 08.05.2013 року і до закінчення навчання у Вінницькому технічному коледжі, але не більше ніж до досягнення 23 років. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 229,40 гривень. Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущене до негайного виконання.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, відповідач ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ( а. с. 38-39 ). Апелянт вважає оскаржуване рішення суду ухваленим за неповного з'ясування судом, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу сторін у справі, дослідивши матеріали останньої, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам, воно є законним, обґрунтованим, об'єктивним і справедливим.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач продовжує навчання, строк якого закінчується 30 червня 2015 року, проживає разом з сестрою і матір'ю, на утриманні якої перебуває. Відповідач фізично здоровий, працевлаштований, має стабільний заробіток, за рішенням суду сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі по 500,00 гривень щомісячно на кожну дитину, з якими мешкає однією сім'єю, погашає отриманий банківський кредит у сумі 120 тисяч гривень, строк виплати якого закінчується 01 червня 2023 року. Посилання апелянта у скарзі на невстановлення судом фактичних обставин справи є безпідставним, таким, що не заслуговує на увагу.

Позивач надав довідку з навчального закладу про неотримання ним стипендії; зрозуміло, що оскільки він навчається за денною формою, то позбавлений можливості віднадходження самостійного заробітку, а значить потребує матеріальної допомоги, яку повинні надавати батьки в рівних обсягах за умов, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Частиною другою цієї статті передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Суд обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_2 щодо його неспроможності надавати часткову матеріальну допомогу старшому синові, як такі, що спростовуються матеріалами справи, об'єктивними обставинами, на які посилався суд у мотивувальній частині рішення, та прийшов до вірного висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3 у період до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним віку 23 років.

Колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, є привальними, підставними, такими, що не заперечуються фактичними обставинами справи, мотивами скарги ОСОБА_2, яка не відповідає встановленим судом об'єктивним обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції 19 червня 2013 року ухвалене рішення з дотриманням відповідних положень Сімейного кодексу України, суд не помилився у визначенні правовідносин, що склалися між сторонами у справі, застосував саме ті норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, дав повну та об'єктивну оцінку показанням, доводам та доказам сторін. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чином мотивоване, тому підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: