Ухвала суду № 33210484, 30.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/1962/13-к Головуючий першої

Провадження № 11-кп/790/233/13 інстанції:ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 185, КК України Доповідач: Бикова Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бикової Л.П.

суддів - Григорова П.О., Мозгового О.Д.

за участю прокурора - Божко О.В.

підсудних - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі - Потюк А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові

кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора в кримінальному провадженні та підсудного ОСОБА_2

на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013р.,

яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Харкова, громадянин України, не одружений, має неповнолітню дитину, не працював, з неповною середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживав за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 13.01.2005р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;

2) 28.09.2005р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185,ч.4ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

3) 20.10.2008р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.1 ст.162,70,71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

4) 25.12.2012р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, -

засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі.

За сукупністю вироків на підставі ст.ст.71,72 КК України до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання у вигляді 1 року позбавлення волі за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2012 року і остаточно для відбуття призначено ТРИ роки і шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, уродженець м. Харкова, громадянин України, не одружений, не працюючий, з неповною середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживав за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимий:

1) 28.02.1997р. Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.140, ч.2 ст.229-6, ст.145 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі;

2) 30.05.2000р. Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.141 КК (1960р.) України до 2 років позбавлення волі,

3)17.02.2005р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі,звільнений 26.02.2007р. умовно-достроково на 10 місяців 23 дні;

4)24.12.2007р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 13.07.2010р умовно-достроково на 9 місяців 17 днів;

5)25.12.2012р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185,69,71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,-

засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.

За сукупністю вироків на підставі ст.ст.71,72 КК України до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання у вигляді 1 року позбавлення волі за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25.12.2012 року і остаточно для відбуття призначено ТРИ роки позбавлення волі.

Як визнав суд, 30.01.2013р. в період часу з 06.00 години до 06.30 хвилин, ОСОБА_2 проходив з ОСОБА_3 по території Локомотивного депо Основа ДП «Південна залізниця», що розташована у м. Харкові, вул. Привокзальна, 1, де усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих спонукань, за попередньої змови між собою, шляхом вільного доступу таємно викрали з майданчику порізки металу Локомотивного депо Основа дві металічні деталі, загальною масою 97,15 кг, загальною вартістю 191 грн. 39 коп. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 винесли викрадене майно з території Локомотивного депо. Внаслідок цього Локомотивному депо Основа ДП «Південна залізниця» було спричинено матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3, оскільки судом при визначенні остаточного покарання згідно зі ст.71 КК України за сукупністю вироків, суд приєднав до призначеного покарання частину невідбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2012 року замість приєднання частини невідбутого покарання за вироком цього ж суду від 18.01.2013року.

Підсудний ОСОБА_2 в апеляційній скарзі з додатковими доводами просить пом'якшити покарання. Посилається на визнання винуватості, розкаяння в скоєному, вказує, має батька пенсійного віку інваліда, неповнолітню дитину, його цивільна дружина хворіє, вони потребують підтримки. На думку підсудного ОСОБА_2 злочин не доведений до кінця, так як вони з ОСОБА_3 не донесли метал додому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підсудного ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу в частині пом'якшення покарання і просив про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, у відношенні апеляційної скарги прокурора покладався на розсуд суду; прокурора Божко О.В., який підтримав апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні и вважав, що апеляційна скарга підсудного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає; підсудного ОСОБА_3, який покладався на розсуд суду; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в скоєнні злочину, при обставинах вказаних в вироку, за який вони засуджені, та кваліфікація дій за ч.2 ст.185 КК України ґрунтується на доказах, досліджених судом першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При розгляді кримінального провадження судом вимоги ст.349 УПК України виконані, про свідчіть матеріали кримінального провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції підсудний ОСОБА_2 підтвердив, що судом було роз'яснено положення ч.3 ст.349 КПК України і він давав згоду на розгляд справи в скороченому порядку та підтримав апеляційну скаргу тільки в частині пом'якшення покарання.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора в кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається с матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за сукупністю вироків виходив з того, що вони були засуджені та невідбули покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2012 року за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та їм було призначено покарання: ОСОБА_2 - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; ОСОБА_3- з застосуванням ст.69 КК України 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2011року в вигляді 1 місяця позбавлення волі, остаточно до відбуття призначено 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

При розгляді кримінального провадження суду першої інстанції не було відомо про наявність ще одного вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 січня 2013 року на підставі угоди щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Оскільки про наявність вказаного вироку суду стало відомо після ухвалення вироку судом першої інстанції, в судовому засіданні апеляційної інстанції вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 січня 2013 року був досліджений та встановлено, що цей вирок постановлений на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та набрав законної сили.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вироком від 18.01.2013 року визнані винними в скоєнні 13листопада 2012 року злочину та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України кожному 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2012 року призначено остаточне покарання: ОСОБА_2 - три роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з звільненням від відбуття покарання с випробовуванням строком на 1 рік; ОСОБА_3 - 2 роки і 1 місяць позбавлення волі, тобто призначене остаточне їм покарання за сукупністю злочинів по своєму виду та розміру відповідає покаранню, призначеному вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2012 року, з якого фактично і виходив суд першої інстанції при призначенні покарання по даній справі за сукупністю вироків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок підлягає зміні в частині зазначення попереднього вироку від 18.01.2013р. та призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, а апеляційна скарга прокурора в кримінальному провадженні, на думку колегії суддів, підлягає частковому задоволенню.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України. Суд врахував характер та тяжкість скоєного злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу підсудного. ОСОБА_2 не працював, не одружений, має неповнолітню дитину, за місцем проживанням характеризується формально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий. Визнано обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття. Таким чином, судом враховані ті обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене та ту обставину, що ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджувався за скоєння умисно - корисних злочинів, відбуваючи покарання з випробовуванням, знову скоїв аналогічний злочин, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання.

Само по собі те, що ОСОБА_2 має батька інваліда та хвору цивільну дружину, без врахування всіх обставин по справі та даних про його особу не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили. В компетенцію апеляційної інстанції не входить розгляд питань пов'язаних з перевіркою вироків, які набрали законної сили, тому питання про перевірку вироку Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2012 року, який набрав чинності, не розглядається.

Керуючись ст..404,405, п.2 ч.1 ст.407, п.4 ч.1 ст.408 КПК України,

колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні задовольнити частково, а апеляційну скаргу підсудного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 травня 2013 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити.

За сукупністю вироків, на підставі ст.71 КК України, до покарання призначеного цим вироком приєднати частину невідбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 січня 2013 року:

- ОСОБА_2 приєднати 1 рік позбавлення волі та остаточно для відбуття призначити 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;

- ОСОБА_3 приєднати 1 рік позбавлення волі та остаточно для відбуття призначити 3 роки позбавлення волі.

Вважати засудженими:

ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 міся- ців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати частину невідбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 січня 2013 року, в вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 3 років і 6 місяців ( три роки шість місяців) позбавлення волі;

ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати частину невідбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 січня 2013 року, в вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 3 років ( три роки) позбавлення волі.

В іншій частині цей вирок залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.

С у д д і:

__ ______ ______

Л.П.Бикова П.О.Григоров О.Д. Мозговий