Постанова № 33206891, 27.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 р. 12:30 Справа №801/3387/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352201 від 06.03.13р.

Сторони явку представників не забезпечили.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим ДПС (далі відповідач) №0000352201 від 06.03.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.12р. по 31.12.12р., відповідачем безпідставно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штраф у сумі 47915,17грн.

До суду 18.04.2013р. надішли заперечення на позов (вих..№4636/10/10 від 16.04.2013р.), в яких зазначено, що відсутні підстави для задоволення позову (а.с.30-31).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін та у зв'язку із витребуванням судом необхідних для розгляду справи документів.

У судове засідання, яке відбулось 27.08.2013р., сторони явку представників не забезпечили, про день та час його проведення були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ

Відповідач провів документальну виїзну позапланову перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.12р. по 31.12.12р., за результатами якої 04.03.2013 р. склав акт № 342/22.1/19195199 (а.с.5-10). У пункті 3 висновку зазначено акту податковим органом вказано про порушення позивачем ст. 57 Податкового кодексу України в частині несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води протягом граничних строків.

За результатами вивчення матеріалів вказаної перевірки відповідачем 06.03.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352201, згідно з яким позивачу відповідно до п.57.3 ст.57, ст.126 ПК України за затримку більш ніж 30 календарних днів строків сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 239575,89грн. нараховано штраф у розмірі 20 % в сумі 47915,17грн. (а.с.11).

Правомірність винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яки повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ПК України в редакції, яка діяла на час проведення перевірки).

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

У ст.20 ПК України визначені права органів державної податкової служби. Згідно з п. 20.1.28. ст.20 цього Кодекс органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок складання та подання податкової звітності визначений у гл.2 роз. 2 ПК України.

Згідно з п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації зазначений у ст.49 ПК України відповідно до п.49.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.3. ст. 49 ПК України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Порядок сплати збору за спеціальне використання води передбачений ст. 328 ПК України.

Так, у вищенаведеній статті зазначено, що базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.

Згідно з п.п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 61 ПК України дає визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст. 62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3 ПК України шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

П.87.9. ст.87 ПК України визначає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У п.109.1. ст.109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України) .

У п.126.1 ст.126 ПК України зазначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що в порядку, передбаченому ПК України, з позивачем були узгоджені грошові зобов'язання зі збору за спеціальне використання води в сумі 1490057,29грн. (у т.ч 4 кв.2011р. - 376337,54грн.), зазначеної в податковій декларації № 9084177116 від 10.01.2013 р.

На вимогу суду позивачем залучено копію платіжного доручення, яке на його думку свідчить про своєчасність сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, а саме, №677 від 19.02.2013 р., щодо перерахування 376337,54 грн. за 4 кв. 2012р. (а.с.73).

Податковим органом у запереченнях на позов та у акті перевірки наведена таблиця сплати позивачем сум грошових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води за перевіряє мий період, з вказівкою термінів затримки їх сплати.

Так відповідачем встановлено, що позивачем сплачено: 84555,07грн. - 11.10.12р. по строку сплати 19.11.2009р. (затримка 1057 календарних днів); 4382,76грн. - 11.10.12р. по строку сплати 19.02.2010р. (затримка 965 календарних днів); 130000грн. - 22.11.12р. по строку сплати 19.02.2010р. (затримка 1007 календарних днів); 638,06грн. - 30.11.12р. по строку сплати 19.02.2010р. (затримка 1015 календарних днів); 20000грн. - 11.12.12р. по строку сплати 19.02.2010р. (затримка 1026 календарних днів).

Не зважаючи на вимоги суду, позивачем не надані докази сплати податкового боргу зі збору за спеціальне використання води у сумі 239575,89грн., в термін, який відрізнявся від зазначеного в акті перевірки, ним також не надані докази наявності помилок щодо визначенні термінів затримки сплати вказаного податкового боргу. Наявність податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за станом на 19.11.2009р. та 19.02.2010р. позивачем у позові не заперечується, навпаки, як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на своєчасну сплату збору за 4 кв. 2012р.

Під час розгляду справи судом встановлено, що враховуючи наявність у позивача податкового боргу зі збору за спеціальне використання води по строку сплати 19.11.2009р. та 19.02.2010р, сплачені позивачем 11.10.2012р., 22.11.2012р., 30.11.2012р. та 11.12.2012р. суми були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а отже й встановлення моменту погашення узгодженого податкового зобов'язання під час перевірки було пов'язано зі здійсненням відповідної оплати.

Виходячи з вищевикладеного, спростовуються доводи позивача з приводу неправомірного зарахування коштів на погашення боргу, що виник раніше ніж обов'язок по сплаті узгоджених зобов'язань зі збору за спеціальне використання води в розмірі 239575,89грн.

Суд вважає, що податковий орган, керуючись нормами пункту 87.9 Податкового кодексу України, правомірно провів відповідне зарахування на підставі повноважень, наданих Податковим кодексом України.

Кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до акта перевірки вказує на затримку такої сплати більше ніж на 30 календарних днів, а отже породжує підстави для застосування податковою інспекцією фінансових санкцій до позивача у розмірі, передбаченому правовою нормою п. 126.1 ст. 126 ПК України, - 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, вивчивши надані сторонами документи, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача про протиправність нарахування податковим органом штрафу, в силу чого відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України суд залишає за позивачем.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.08.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 29.08.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.