Постанова № 33206806, 28.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 р. Справа №805/10881/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 годин 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представників позивача Чорної М.С., Резніченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери» до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку про зняття арешту з розрахункового рахунку, накладеного 13 травня 2013 року постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №37853342,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку, про зняття арешту з розрахункового рахунку. Позовні вимоги вмотивовані тим, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, є незаконним. З посиланням на статтю 58 Конституції України, позивач просив зняти арешт з розрахункового рахунку накладеного 13 травня 2013 року постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №37853342.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Надав заперечення на позов, в яких вказував на те, що у зв'язку із нестягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у закінченому виконавчому провадженні №37853342 арешт не може бути знятий. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28 лютого 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька (далі - УПФУ) був складений «Акт про результати планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери» (ТОВ «Лінарус та Партнери»), код ЄДРПОУ 3379241014, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період з 21.09.2005 по 01.01.2013» (а.с. 7-56).

14 березня 2013 року УПФУ були прийняті наступні рішення:

- рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в систем персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством №108/02-62/1/3379241014, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери» були застосовані фінансові санкції в сумі 1932,22 гривень (а.с. 57-58);

- рішення про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку №109/02-44/1/33792410, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери» були застосовані фінансові санкції в сумі 5336,81 гривень (а.с. 59-60);

- рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №110/02-44/1/33792410, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери» були застосовані фінансові санкції в сумі 1030,72 гривень (а.с. 61-62).

7 травня 2013 року відповідачем була зареєстрована заява УПФУ про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку №109/02-44/1/33792410, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінарус та Партнери» були застосовані фінансові санкції в сумі 5336,81 гривень, в якій УПФУ просило накласти арешт на поточні рахунки позивача (а.с. 109).

13 травня 2013 року відповідачем було відкрито виконавче провадження №37853342 з примусового виконання рішення №109/02-44/1/33792410, про була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с. 110).

13 травня 2013 року відповідачем був накладений арешт на кошти позивача, що містяться на розрахунковому рахунку 26005198542300 в АТ «УкрСибБанк», МФО 351005, в сумі 5336,31 гривень (а.с. 115).

21 травня 2013 року відповідачем прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, якою з позивача стягнутий виконавчий збір в сумі 533,68 гривень (а.с. 122).

12 липня 2013 року повідомленням про сплату боргу №43/02-72 УПФУ повідомило відповідача про те, що позивач 8 липня 2013 року погасив борг з фінансових санкцій, у зв'язку із чим просив вважати відкликаними рішення №109/02-44/1/33792410 від 14.03.2013 на суму 5336,81 гривень та рішення №110/02-44/1/33792410 від 14.03.2013 на суму 1030,72 гривень (а.с. 123).

25 липня 2013 року відповідачем прийнята постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою з позивача стягнуті витрати на проведення виконавчих дій в сумі 35,07 гривень (а.с. 125).

25 липня 2013 року відповідачем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження, згідно якої в окреме виконавче провадження виведена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 126).

При прийнятті судового рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Витратами виконавчого провадження, відповідно до статті 41 Закону №606-XIV, є витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно статті 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У випадку нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у закінченому виконавчому провадженні арешт, накладений на майно боржника, не знімається (частина 1 статті 50 Закону №606-XIV).

Таким чином, оскільки у виконавчому провадженні № 37853342, яке було закінчено, виконавчий збір та витрати, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, не стягнуті, арешт, накладений 13 травня 2013 року постановою про арешт коштів боржника, не може бути знятий.

З урахування наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошеного у судовому засіданні 28 серпня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 29 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.