Ухвала суду № 33206632, 14.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 р.Справа № 815/926/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Федусик А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Пик-Строй» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Пик - Строй» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Будівельно-виробнича компанія «Пик-Строй» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262250 від 24.01.2013 року.

В обгрунтування позову зазначається, що в період з 08.01.2013 року по 10.01.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «БВК ««Пик-Строй» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період травень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 10.01.2013 року № 84/22-5/34506313, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 року на суму 82 500,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262250 від 24.01.2013 року про збільшення ТОВ «БВК ««Пик-Строй» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 82 500,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 10.01.2013 року № 84/22-5/34506313, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0000262250 від 24.01.2013 року - протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивачем зазначено, що операції з виконання субпідрядних робіт підприємством-контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» мали реальний характер та їх здійснення підтверджується відповідними первинними документами. На думку позивача, з його боку при формуванні ним податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом, відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Пик-Строй» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Будівельно-виробнича компанія «Пик-Строй» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що ТОВ «БВК ««Пик-Строй» було зареєстровано 06.07.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 34506313. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у Приморському районі м. Одеси.

В період з 08.01.2013 року по 10.01.2013 року на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 3182 від 25.12.2012 року та направлень від 25.12.2012 року №000010/3700 та № 000009/3699 фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «БВК «Пик-Строй» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за травень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 84/22-5/34506313 від 10.01.2013 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 року на суму 82 500,00 грн.

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, отриману від Ленінської МДПІ в м. Луганську, а саме: акт № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог законодавства, що регламентує справляння податку на додану вартість, за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року». У зазначеному акті Ленінська МДПІ в м. Луганську зазначає про неможливість здійснення ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» реальних господарських операцій внаслідок встановлених під час перевірки фактів: а саме відсутності у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження підприємства за юридичною адресою, проведення підприємством транзитних потоків грошових коштів з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, що в своєї сукупності вказує на безтоварність операцій. З цих підстав Ленінська МДПІ в м. Луганську робить висновок про порушення ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст.215, ст.ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємством при придбанні та продажу товарів (послуг) в період з грудня 2010 року по вересень 2011 року. Ленінською МДПІ в м. Луганську також зроблено висновок про порушення ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» вимог податкового законодавства (ст.ст. 3, 4 та 7 Закону України «Про податок на додану вартість») та завищення за зазначені податкові періоди 2010-2011 років податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки № 84/22-5/34506313 від 10.01.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262250 від 24.01.2013 року, яким ТОВ «БВК «Пик-Строй» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 82 500,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафні санкції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що фактичного здійснення господарської операції не було, а наявність у позивача належним чином оформлених податкових документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певної суми до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з чим доводи податкової є обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїм безпосереднім контрагентом, які оформлені належними документами.

З матеріалів справи вбачається, що товарність господарських операцій позивача зі своїм безпосереднім контрагентам, а саме з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не підтверджена належним чином, оскільки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не має основних та трудових ресурсів для виконання зобов'язань за договором субпідряду № 15-СУБ від 01.05.2011 року.

Таким чином, не вбачається, як за таких умов ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» могло виконати умови договору субпідряду.

В документах, які б підтверджували виконання будівельних робіт, зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат по локальному кошторису на будівельні роботи, договірних цін, локальних кошторисів на будівельні роботи не зазначено прізвища та посади осіб субпідрядника - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», які були відповідальні за здійснення господарських операцій на користь позивача, що виключає можливість на підставі зазначених документів ідентифікувати безпосередніх виконавців цих господарських операцій.

Крім того, відсутні будь -які докази щодо володіння працівниками контрагента спеціальними професійними знаннями та навичками; проведення контрагентом певної цінової політики, що в свою чергу обумовлювало б обрання позивачем в якості контрагента цього підприємства. Відсутність у позивача будь-яких інших документів, окрім актів виконаних робіт та податкових накладних, ставить під сумнів реальність проведення цих заходів, що вірно досліджено судом першої інстанції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать, що факт "товарності" господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є недоведеним, а тому, позивач не мав визначальної умови правомірності формування податкового кредиту.

Враховуючи, що реальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне формування податкового кредиту, а також, що податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Пик-Строй» і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Пик-Строй» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: