Постанова № 33206433, 27.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р. Справа № 816/2433/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ареал" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі № 816/2433/13-а

за позовом Приватного підприємства "Ареал"

до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "Ареал", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2013 року №0000352200, №0000362200.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі №816/2433/13-а в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі №816/2433/13-а позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі №816/2433/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 08 лютого 2012 року №169/22/30296539, складений на підставі проведеної Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на прибуток у сумі 347522,70 грн. та пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 330973,69 грн.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій з ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

За наслідками перевірок інших платників податків (ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор") виявлено факти про порушення платником податків податкового законодавства /том ІІ, а.с. 112-124/.

10 січня 2013 року на адресу ПП "Ареал" відповідачем направлено запит №10/10/22-42 про надання підтверджуючих документів щодо взаєморозрахунків ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року.

Листом від 22 січня 2013 року №1 ПП "Ареал" надано відповідачу копії наявних у позивача підтверджуючих документів щодо взаєморозрахунків ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року /том І, а.с. 39-40/.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2. статті 138 цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.8 статті 138 зазначеного Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включається до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця /пункт 201.6. статті 201 Податкового кодексу України/.

17 квітня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №17-04/12 /том І, а.с. 53/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сою /зерно/ (далі - Товар).

21 травня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №21-05/12 /том І, а.с. 76/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сою /зерно/ (далі - Товар).

Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Технічні умови. Соя.

Відповідно до пункту 5.1. Договору одночасно з розвантаженням товару Покупець зобов'язаний передати Продавцю довіреність на товар, форма якого повинна відповідати формі, встановленій чинним законодавством України і заповнена належним чином.

Продавець, у свою чергу, зобов'язаний передати Покупцеві наступні товаророзпорядчі і інші документи, що відносяться до товару, у тому числі рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну.

На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем надано копії: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 61-75, 78-94/.

Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.

Копії видаткових накладних від 23 квітня 2012 року №626 /том І, а.с. 62/, від 24 квітня 2012 року №627 /том І, а.с. 65/, від 25 квітня 2012 року №628 /том І, а.с. 68/, від 26 квітня 2012 року №629 /том І, а.с. 71/, від 27 квітня 2012 року №630 /том І, а.с. 74/ виданих ТОВ "Ангстрем Континенталь" не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: накладні не містять прізвищ, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Копії рахунків-фактури, наявність яких передбачена пунктами 5.1. Договорів від 17 квітня 2012 року №17-04/12 /том І, а.с. 53/ та від 21 травня 2012 року №21-05/12 /том І, а.с. 76/ подано не було.

Також, на підтвердження відповідності якості придбаного товару вимогам пунктів 2.4 Договорів позивач не надав підтверджуючих документів та не повідомив про причини неможливості їх подання.

19 лютого 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ліга" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №19/0212-С /том І, а.с. 99/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зерно сої (далі - Товар).

Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Технічні умови. Соя.

Відповідно до пункту 5.1. Договору у момент передачі Товару Продавець надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.

На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 107-133/.

Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.

18 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ліга" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №18/0312-С /том І, а.с. 134/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зерно сої (далі - Товар).

Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Технічні умови. Соя.

Відповідно до пункту 5.1. Договору у момент передачі Товару Продавець надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.

На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 135-164/.

Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.

Крім того, 16 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Матадор" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №16/0312-С /том І, а.с. 170/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зерно сої (далі - Товар).

Згідно пункту 2.3 Договору Покупець оплачує Продавцю вартість Товару згідно виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Соя.

На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: рахунка-фактури, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 176-187/.

Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.

Досліджені у судовому засіданні копії видаткових накладних від 22 березня 2012 року №2039 /том І, а.с. 177/, від 23 березня 2012 року №2040 /том І, а.с. 180/, від 26 березня 2012 року №2041 /том І, а.с. 183/, від 27 березня 2012 року №2042 /том І, а.с. 186/, виданих ТОВ "Матадор", з яких встановлено, що у зазначених видаткових накладних відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: накладні не містять прізвищ, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

25 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "ВК "Віконні системи" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №25/0312-С /том І, а.с. 190/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар (плита дорожня ПДС 3 х 2 х 0,16).

На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: рахунка-фактури, податкової накладної, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної /том І, а.с. 195-199/.

Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.

Із дослідженої у судовому засіданні копії видаткової накладної від 29 березня 2012 року /том І, а.с. 196/ вбачається, що відсутні дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: відсутня посада, прізвище, ініціали особи, що прийняла товар.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" на час укладення та виконання згаданих договорів були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус платника податку на додану вартість.

Однак, згідно наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІ, а.с. 207-223/ станом на червень 2013 року судом встановлено, що протягом 2013 року до ЄДР внесено записи про припинення державної реєстрації юридичних осіб ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" у зв'язку з визнанням їх банкрутом, що ставить під сумнів цілі діяльності даних підприємств.

Крім того, документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена у податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Так, постачання товарів завжди супроводжується рядом заходів пов'язаних з перевіркою якості самих товарів, їх транспортуванням, прийомом та обліком.

На підтвердження виконання кожного окремого договору позивачем було надано перелік первинних документів, які, на думку позивача, свідчать про реальність здійснених операцій та відсутність у сторін договорів умислу на уникнення від сплати податків, чи заподіяння інтересам держави та суспільства будь-якої шкоди.

Однак, на уточнюючі запитання суду представники позивача не змогли пояснити, хто саме та кому виписував довіреності на отримання товару, який придбавався, яким чином відбувалось/контролювалось зважування товару, як визначалася його кількість тощо.

Судом враховано принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Якщо позивач без поважних причин не надає доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених у основу ухвалених ним спірних рішень, у позові платника податків може бути відмовлено.

Оскільки, на вимогу суду позивачем не надано належні первинні документи, які б підтверджували саме фактичне виконання вказаних договорів (реальність здійснення господарської операції), у відповідності до їх суті, суд не вважає за можливе підтвердити доводи позивача, викладені у позовній заяві.

У сукупності наведене свідчить, що укладання Договорів та перерахування за ними коштів при одночасній недоведеності фактичного виконання послуг фактично було спрямовано на отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за даними договорами, а понесені за цими договорами витрати не можуть бути визнані такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача (правомірними).

Отже, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, їх відповідність приписам підпункту 54.3.2. та пункту 123.1. Податкового кодексу України, який набрав чинності на час ухвалення оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.

Суд першої інстанції зазначив, що протягом 2013 року до ЄДР внесено записи про припинення державної реєстрації юридичних осіб (партнерів позивача по господарським операціям) ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" у зв'язку з визнанням їх банкрутом, що ставить під сумнів цілі діяльності даних підприємств.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості використання сумнівів у якості джерел інформації по конкретній справі. Наявність сумнівів суд має розв'язати використавши принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. У даному випадку суд першої інстанції жодної дії для з'ясування обставин, які в нього викликали сумніви, не вжив.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки на вимогу суду позивачем не надано належні первинні документи, які б підтверджували саме фактичне виконання вказаних договорів (реальність здійснення господарської операції), у відповідності до їх суті, суд не вважає за можливе підтвердити доводи позивача, викладені у позовній заяві.

Але при цьому суд першої інстанції чомусь не вказує, які саме документи на його думку мають підтвердити фактичне виконання вказаних договорів та реальність здійснення господарської операції.

Не можуть бути визнані обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо недоліків оформлених первинних документів (видаткових накладних), по яких неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь в господарській операції. Матеріали справи свідчать про те, що судом не живались заходи по з'ясуванню питань ідентифікації осіб, задіяних в господарських операціях.

Не було враховано, що матеріально-відповідальними особами ПП «Ареал», за приймання товару в 2012 році були директор ПП «АРЕАЛ» ОСОБА_1 та начальник виробництва ОСОБА_2. Копія наказу на директора та довідка про наявність працівників приєднані до матеріалів справи. Копія наказу на призначення ОСОБА_2, копія витягу з журналу реєстрації доручень та копії виданих довіреностей додані до апеляційної скарги.

Так за договором №17-04/12 від 17 квітня 2012 року між ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» (Продавець) та ПП «АРЕАЛ» (Покупець) отримання товару здійснювала матеріально-відповідальна особа - ОСОБА_1 на підставі довіреності №24-1-АК від 23 квітня 2012 року, яка дійсна до 2 травня 2012 року на отримання товару від ТОВ «Ангстрем Континенталь», яка належним чином зареєстрована в журналі реєстрації доручень. Зазначена довіреність була передана ТОВ «Ангстрем Континенталь» для відображення у первинному бухгалтерському обліку.

За договором №21-05/12-04/12 від 21 травня 2012 року між ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» (Продавець) та ПП «АРЕАЛ» (Покупець) отримання товару здійснювала матеріально-відповідальна особа - ОСОБА_2 на підставі довіреності №31 від 24 травня 2012 року, яка дійсна до 2 червня 2012 року на отримання товару від ТОВ «Ангстрем Континенталь», яка належним чином зареєстрована в журналі реєстрації доручень копію якого надаємо до апеляційної скарги. Зазначена довіреність була передана ТОВ «Ангстрем Континенталь» для відображення у первинному бухгалтерському обліку.

За договором №19/0212-С від 19 лютого 2012 року укладеного між ТОВ «Ліга» (Продавець) та ПП «АРЕАЛ» (Покупець) отримання товару здійснювала матеріально- відповідальна особа - начальник виробництва ОСОБА_2 на підставі довіреності №9-С від 20 лютого 2012 року, яка дійсна до 1 березня 2012 року на отримання товару від ТОВ «Ліга» , яка належним чином зареєстрована в журналі реєстрації доручень. Зазначена довіреність була передана ТОВ «Ліга» для відображення у первинному бухгалтерському обліку.

За договором №18/0312-С від 18 березня 2012 року укладеного між ТОВ «Ліга» (Продавець) та ПП «АРЕАЛ» (Покупець) отримання товару здійснювала матеріально- відповідальна особа - начальник виробництва ОСОБА_2 на підставі довіреності №17-С від 18 березня 2012 року, яка дійсна до 28 березня 2012 року на отримання товару від ТОВ «Ліга», яка належним чином зареєстрована в журналі реєстрації доручень. Зазначена довіреність була передана ТОВ «Ліга» для відображення у первинному бухгалтерському обліку.

За договором №16\03-12 від 16 березня 2012 року укладеного між ТОВ «Матадор» (Продавець) та ПП «АРЕАЛ» (Покупець) отримання товару здійснювала директор ПП «АРЕАЛ» ОСОБА_1 на підставі довіреності №20/1/С від 21 березня 2012 року, яка дійсна до 01 квітня 2012 року на отримання товару від ТОВ «Матадор», яка належним чином зареєстрована в журналі реєстрації доручень. Зазначена довіреність була передана ТОВ «Матадор» для відображення у первинному бухгалтерському обліку.

За договором №25/03/12 від 25 березня 2012 року укладеного між ТОВ «Виробнича компанія «ВІКОННІ СИСТЕМИ» (Продавець) та ПП «АРЕАЛ» (Покупець) отримання товару здійснювала матеріально-відповідальна особа - начальник виробництва ОСОБА_2 на підставі довіреності №20 від 28 березня 2012 року, яка дійсна до 6 квітня 2012 року на отримання товару від ТОВ «Виробнича компанія «ВІКОННІ СИСТЕМИ», яка належним чином зареєстрована в журналі реєстрації доручень. Зазначена довіреність була передана ТОВ «Виробнича компанія «ВІКОННІ СИСТЕМИ» для відображення у первинному бухгалтерському обліку.

Кожна партія товару по всім угодам проходила зважування і копії корінців зважування із зазначенням дати зважування, номеру автомобіля, брутто та тара, приєднані до матеріалів справи.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У відповідності до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Згідно ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Колегія суддів вважає, що зміст угод, укладених ПП «Ареал» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні системи», не суперечить актам цивільного законодавства. Обставини, які б свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, або що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово- господарськими результатами виконання договорів, відсутні.

При цьому відповідачем не доведена відсутність повноважень у посадових осіб ПП «Ареал» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні системи», на їх укладання.

Факт належної реєстрації ПП «Ареал» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні системи» на час укладення та виконання укладених угод, а саме період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року відображено в витягу, приєднаному до матеріалів справи. Оскільки на час укладення угоди між ПП «Ареал» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні системи» останні знаходились в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а також були платниками ПДВ, то укладені договори між ПП «Ареал» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні системи» слід вважати чинними, легітимними та такими, що спрямовані на досягнення певної господарської мети. Відповідачем не надано жодного доказу в спростування зазначеного.

Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що акт від 08 лютого 2012 року №169/22/30296539, складений на підставі проведеної Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки. При цьому висновки робились відповідачем на підставі інформації, яка стосувалась партнерів позивача по господарським операціям. Господарська діяльність безпосередньо позивача не досліджувалась.

Судом першої інстанції не враховано, що позивач є переробним підприємством і його господарська діяльність передбачає переробку отриманої сировини (сої) та подальшу реалізацію продуктів переробки.

До матеріалів справи приєднані первинні документи, які підтверджують отримання сировини від постачальників, її переробку та подальшу реалізацію. Отже отримана позивачем сировина по господарським операціям з ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга» використана в господарській діяльності.

Судом першої інстанції не надано оцінки подальшій реалізації продукції, виробленої з сировини, отриманої від постачальників.

ПП «Ареал», відповідно до установчих документів, здійснює виробництво олії та тваринних жирів, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, оптової торгівлі зерном та кормами для тварин. Таким чином, переробка сої на соєвий жмих та соєву олію є основним видом господарської діяльності підприємства у вказаному в акті періоді проведення перевірки. Тому отриманий товар від ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор» в подальшому був використаний господарській діяльності позивача, а саме здійснена переробка зерна сої та відвантажена наступним контрагентам готова продукція - (олія та соєвий жмих) покупцям виготовленої продукції та її переробки. Докази подальшого відвантаження готової продукції приєднані до матеріалів справи.

Викладені обставини свідчать про реальність угод позивача з ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор» та їх спрямованість на досягнення певної господарської цілі - переробка та реалізація.

Стосовно продукції, отриманої від ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні системи» -плити ПДС 3x2x0,16. Матеріали справи свідчать про те, що отримана продукція використана для покриття під'їзного шляху для в'їзду вантажного автотранспорту у виробниче приміщення, Докази належного відображення в бухгалтерському обліку приєднані до апеляційної скарги.

До матеріалів справи приєднані також докази наявних виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності. На балансі підприємства обліковуються основні засоби: цех (нежитлове приміщення) площею 930 кв.м., обладнання необхідне для переробки зерна, що підтверджується довідкою про наявність основних засобів підприємства, договір оренди індивідуально визначеного майна від 20.03.2012 р. Тобто у ПП «Ареал» наявні необхідні виробничі потужності для здійснення господарської діяльності визначеної статутними документами, що підтверджується копіями документів.

Крім цього позивачем надані докази щодо якості товару: картки аналізу зерна та протокол випробувань, які свідчать про перевірку якості отриманого товару і з боку позивача претензій до якості поставленого товару не було, рахунок-фактура №160 від 17 квітня 2012 року та рахунок фактура № 183 від 17.04.2012 р.

Таким чином господарські операції позивача мали реальний характер і позивачем правомірно суми ПДВ, сплаченого у складі придбаних товарів, були віднесені до податкового кредиту, а витрати по придбанню до складу валових.

На підставі викладеного колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі №816/2433/13-а прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ареал" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі № 816/2433/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 25 березня 2013 року №0000352200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 330973,69 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 82833,42 грн., всього на суму 413807,11 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року №0000362200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 347523,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 86880,75 грн., всього на суму 434403,75 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.