Постанова № 33205993, 30.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2013 р. справа №905/3071/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:Татарова К.С. - за дов. №03-68 від 25.12.2011р.від відповідача:Супрун І. Ф. - директор підприємства, за статутом Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ с.Новгородське Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід13.06.2013 рокуу справі№905/3071/13 (суддя Гринько С.Ю.)за позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м.Донецьк в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Дзержинськ Донецької областідо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ с.Новгородське Донецької областіпро зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти 2.5, 2.6, 2.13, 5.3.4 договору №125 на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. в редакції позивача у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.08.2013р. по 28.08.2013р.

ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" м.Донецьк в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Дзержинськ Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ с.Новгородське Донецької області про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти 2.5, 2.6, 2.13, 5.3.4 договору №125 на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.13р. позовні вимоги задоволені частково.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 13.06.13р. скасувати частково. Представник відповідача у судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" м.Донецьк в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Дзержинськ надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Представник позивача, у судовому засіданні заперечує у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" м.Донецьк в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Дзержинськ та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ був підписаний Договір на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. №125 з протоколом розбіжностей, в якому відповідач виклав у власній редакції пункти 2.6, 2.13, 2.15, 5.3.4 договору, а пункти 2.5, 6.3 запропонував виключити з договору.

У подальшому сторони склали протокол узгодження розбіжностей, в якому врегулювали пункти 2.15, 6.3 договору, а пункти 2.5, 2.6, 2.13, 5.3.4 залишилися неврегульованими.

Позивач звернувся до господарського суду щодо врегулювання спірних пунктів договору.

Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Спори стосовно послуг водопостачання і водовідведення регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України №37, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 та іншими спеціальними нормативними актами.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей позивач пропонує пункт 2.5 Договору викласти у наступній редакції: "Споживач зобов'язаний за свій рахунок придбати і встановити прибор обліку стоків. Проектування вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам Виробника. Приймання в експлуатацію прибору обліку і його реєстрація здійснюється представниками Виробника на підставі узгодженої технічної документації. Кількість стоків, скиданих Споживачем, визначаються за показаннями повірених та опломбованих Виробником приборів обліку". Відповідач пропонує виключити даний пункт з договору. При цьому посилається на рішення Новгородської селищної ради №4/22-3, відповідно до якого власником мереж є територіальна громада, тому будь-яке рішення має узгоджуватися з Новгородською селищною радою.

Господарським судом п. 2.5 Договору викладений у редакції позивача. Колегія суддів не погоджується з цим висновком господарського суду з огляду на таке.

При зверненні з позовом про врегулювання п. 2.5. Договору позивач посилався на п.5.1, 5.3, 5.5, 5.9 Правил № 190, за якими обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.

Правилами №190 на які посилається позивач не визначений термін Споживач, відтак відповідно до Загальних положень наведених Правил інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Однак колегія суддів вважає, що відповідач у розумінні зазначеного Закону України не є Споживачем, а є балансоутримувачем.

Згідно зазначеного Закону України балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Враховуючі наведене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову у частині зобов"язання прийняти пункт 2.5 у редакції позивача, тому дійшла висновку про виключення п.2.5 з договору.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей позивач пропонує пункт 2.6 Договору викласти у наступній редакції: "При неможливості вести облік скидання стоків за показниками прибору обліку стоків - об'єм стоків визначається по середньодобовому об'єму стоків за попередні два розрахункових місяця. Даний порядок зберігається на протязі не більше 1 місяця до установки Споживачем справного прибору. Якщо на протязі 1 місяця не буде встановлений справний прибор, об'єм стоків визначається згідно п. 2.4 даного договору".

Відповідач пропонує пункт 2.6 Договору викласти у наступній редакції: "При відсутності у Споживача прибору обліку на каналізаційних випусках, об'єм стоків визначається за кількістю води, яка була подана у звітній місяць, згідно п. 3.14 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України".

Господарським судом п. 2.6 Договору викладений у редакції позивача. Колегія суддів не погоджується з цим висновком господарського суду з огляду на таке.

Задовольняючі позов у цій частині господарський суд посилався на п. 5.24, п.5.26 Правил №190 а саме: якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. Витрати води споживачами, що не мають засобів обліку, визначаються за середньодобовими даними, розрахованими відповідно до показів контрольного засобу обліку до установки засобів обліку.

Колегія суддів вважає, що п. 5.24, п.5.26 Правил №190 стосуються Споживачів які мають засоби обліку.

Оскільки відповідач не має засобів обліку до нього повинний застосовуватися п.5.29 Правил №190, а саме: пунктом 5.29 визначено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Враховуючі наведене колегія суддів дійшла висновку про викладення п.2.6 договору у такій редакції: "При відсутності у Споживача прибору обліку на каналізаційних випусках, об'єм стоків визначається за кількістю води, яка була подана у звітній місяць згідно п. 5.29 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України".

Згідно протоколу узгодження розбіжностей позивач пропонує пункт 2.13 Договору викласти у наступній редакції: "Каналізаційні випуски стічних вод Споживача повинні бути обладнані замикаючими пристроями, які дозволяють припинити приймання стічних вод Споживача".

Відповідач пропонує пункт 2.13 Договору викласти у наступній редакції: "Каналізаційні випуски стічних вод Споживача повинні бути обладнані замикаючими пристроями, які дозволяють припинити приймання стічних вод Споживача, якщо це передбачено технічним проектом".

Господарським судом п. 2.13 Договору викладений у редакції відповідача. Колегія суддів погоджується з цим висновком господарського суду з огляду на таке.

Сторони у справі керуються також Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації селища Новгородське. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Згідно п. 2.5.7 зазначених Правил підприємства зобов"язані при відсутності каналізаційних колодязів збудувати їх. Однак каналізаційні колодязі повинні відповідати технічним нормам. Разом з цим відповідно до п. 4.9 Правил №190 каналізаційні випуски стічних вод до міської мережі водовідведення повинні бути обладнані запломбованими запірними пристроями, а у разі їх відсутності споживач в узгоджені з виробником строки зобов'язаний виконати роботи з обладнання випусків пристроями.

Таким чином господарським судом обґрунтовано п. 2.13 Договору викладено у редакції відповідача.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей позивач пропонує пункт 5.3.4 Договору викласти у наступній редакції: "Виробник має право давати Споживачу обов"язкові до виконання письмові вимоги, які направлені на покращення якості обліку послуг, що надаються, технічного стану мереж, пристроїв і приладів на них, установку приладів обліку. У випадку невиконання письмової вимоги скидання стоків вважається безобліковим".

Відповідач пропонує пункт 5.3.4 Договору викласти у наступній редакції: "Виробник має право давити Споживачу обов"язкові до виконання письмові вимоги, які направлені на покращення якості обліку послуг, що надаються, технічного стану мереж, пристроїв і приладів на них, установку приладів обліку. У випадку неможливості виконання письмового припису, скидання стоків визначається згідно п. 3.14 Правил № 190".

Господарським судом п. 5.3.4 Договору викладений у редакції позивача. Колегія суддів погоджується з цим висновком господарського суду з огляду на таке.

Згідно п. 2.1.16 Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації селища Новгородське визначено право позивача вимагати від абонента виконання своїх вимог, направлених на забезпечення якісного обліку об'єму і складу стоків, технічного стану мереж і споруд у встановлені Водоканалом строки. При невиконанні даних вимог скидання стоків вважається самовільним і безобліковим.

З огляду на зазначене, господарським судом вірно вказано, що пропонована позивачем редакція пункту 5.3.4 договору відповідає законодавству, відтак господарським судом обґрунтовано п. 5.3.4 Договору викладено у редакції позивача.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права і неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі №905/3071/13 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі за подання позову та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони.

Керуючись статями 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ с.Новгородське Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі №905/3071/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі №905/3071/13 - скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м.Донецьк в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Дзержинськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" м.Дзержинськ с.Новгородське Донецької області про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти 2.5, 2.6, 2.13, 5.3.4 договору №125 на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. в редакції позивача - задовольнити частково.

Пункт 2.5 договору №125 на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. - виключити.

Пункт 2.6 договору №125 на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. викласти у наступній редакції: "При відсутності у Споживача прибору обліку на каналізаційних випусках, об'єм стоків визначається за кількістю води, яка була подана у звітній місяць згідно п. 5.29 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України".

В частині викладення п. 2.13 та п. 5.3.4 договору №125 на надання послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі №905/3071/13 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" (85295, Донецька область, м. Дзержинськ, с. Новгородське, вул.Артема, 1, ЄДРПОУ 31459617) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (85206, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Дзержинського, 65, ЄДРПОУ 35580843) судовий збір за подання позову 573,50 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" в особі Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (85206, Донецька область, м.Дзержинськ, вул. Дзержинського, 65, ЄДРПОУ 35580843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" (85295, Донецька область, м. Дзержинськ, с. Новгородське, вул. Артема, 1, ЄДРПОУ 31459617) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 286,75грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А.Шевкова

Надр.6 прим: 1 - у справу;

2,3 - позивачу;

4- відповідачу;

5 - ДАГС; 6- ГСДО