Рішення № 332057, 16.06.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2006 р.

Справа № 4/122

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/122

за позовом приватного підприємства “Бріош Діор” м.Харків

до приватного підприємства “Алко” м.Кіровоград

про стягнення 100501 грн. 46 коп . та розірвання договору

Представники сторін:

від позивача - Писаковський О.Г. , довіреність № б/н від 16.05.06 ;

від відповідача - Феоктістов О.В. , довіреність № 30/05/02 від 30.05.06 ;

від відповідача - Дубницький О.В., директор ПП " Алко" ;

Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 100501 грн. 46 коп. з приватного підприємства “Алко” за поставлений товар та розірвання договору поставки №32/-02-06 від 01.03.2006 р.

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов подав, вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки позивачем не виконано в повному обсязі умови договору поставки №32/-02-06 від 01.03.2006 р. щодо поставки партії товару на суму не менше 125775 грн.

Вважає що строк оплати може настати лише після виконання позивачем умов вказаного договору. Крім того, в відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволені вимог, оскільки поставлені позивачем родзинки не відповідали вимогам ГОСТ 6882-88.

Доказів погашення заборгованості не представлено. В судовому засіданні 09.06.06 р оголошено перерву до 10 год 16.06.06 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до договору поставки №32/-02-06 від 01.03.2006 року ( в подальшому - Договір) згідно видаткової накладної №РН-0000112 від 09.03.2006 року, та на підставі довіренності ЯЛТ №349540 від 10.03.2006 року відповідачем через представника Дубницького О.В. отримано у позивача згідно до наданої відповідачем заявки і гарантійного листа про проведення оплати 4000 кг кураги, 3500 кг. ізюму золотистого, 500 кг ізюму світлого, 1500 кг. маку та 498,960 кг кокосової крихти на загальну суму з ПДВ 91364 грн. 96 коп. Відповідач вказаний товар прийняв повністю, що посвідчується підписом та печаткою на видатковій накладній (а.с.13). Однак, в порушення умов п.2.2 Договору відповідач не провів оплату за отриманий товар на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання партії товару.

Таким чином між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України. Так, згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписом ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якого не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, якщо він оплачений- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач прийняв поставлений позивачем товар та не вжив заходів для повернення товару позивачу. Висунуті 17.03.2006 року позивачу відповідачем вимоги про поставку товару на загальну суму в розмірі 251550 грн. як умову для проведення оплати за отриманий і використаний за власним розсудом товар, не відповідають умовам Договору щодо проведення розрахунків. Розділ 2 “Умови оплати” Договору не містять умови про проведення оплати після отримання товару на суму 251550 грн., натомість п.2.2 цього розділу чітко визначає термін оплати - на протязі трьох банківських днів з моменту отримання партії товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в накладній.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ.

Позивач передав майно на всю суму, а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов’язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача не визнав, але доказів належного виконання зобов’язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється факт отримання товару, при проведенні звірки взаєморозрахунків відповідач без зауважень підписав акт з якого вбачається наявність заборгованості за відповідачем у розмірі 91364 грн.96 коп. Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату отриманого від позивача та використаного на власний розсуд товару. Укладений між сторонами договір та норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар. Посилання відповідача на п.6 ст. 193 Господарського кодексу України як на підставу для звільнення його від виконання зобов'язання по договору купівлі-продажу не базується на вимогах права, оскільки за приписом вказаного закону зобов'язана сторона має право відмовитись від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Доказів того, що позивач не виконав обов'язків, що є необхідною умою виконання відповідач не надав. Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг 91364 грн. 96 коп. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 91364 грн. 96 коп. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обгрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Поряд з цим, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 9136 грн. 49 коп. штрафу на підставі п.5.4 Договору, яким передбачено стягнення штрафу у розмірі 10 % від вартості товару в разі прострочки проплати понад 3 календарні дні. Фактично відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар на протязі трьох банківських днів, тобто не пізніше 14.03.06 р.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги позивача щодо розірвання договору №32/02-06 від 01.03.2006 року на підставі ст.651 Цивільного кодексу України. Відповідач свої заперечення в частині вимог про розірвання договору суду не надав, тому суд позбавлений можливості дати оцінку позиції відповідача в частині наявності підстав для розірвання договору. Однак, висновок про необхідність відмовити в задоволенні вимог позивача в частині розірвання договору, суд робить на підставі слідуючого. За приписом ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Позивачем не надано суду доказів завдання шкоди та позбавлення його того, на що він розраховував при укладанні договору. Допущена заборгованість буде стягнута за рішенням суду. Крім того, згідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньоиму порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом також враховано, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено можливості звернення до суду для розірвання договору на інших умовах, ніж передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст..ст. 11, 526,639,655,691 ЦК України ст. ст.34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Алко” м.Кіровоград вул. Фрунзе 18/21 ( поштова адреса м.Кіровоград проспект Правди 8 корп.1) код 32095706 р/р 2600517000749 МФО 323594 АКБ “Правексбанк” на користь приватного підприємства “Бріош Дор” код 32094257 р/р 26001409941001 у ХГРУ “Приватбанк” МФО 351533 м.Харків Вашенський в'їзд 4 заборгованість за поставлений товар в розмірі 91364 грн. 96 коп., штраф у розмірі 9136 грн. 49 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 1006 грн. та 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

Ю. І. Хилько