Постанова № 33204790, 22.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р. Справа №818/5272/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представників позивача - Матішинця В.В., Сиси О.М.,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «СКС Консалд», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в м. Суми (далі - відповідач) в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р. та № 0000732312/0/41485 від 26.05.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ в м. Суми було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СКС Консалд» та складено акт № 2884/2312/34451495/43 від 29.04.2011 р.

26 травня 2011 р. позивачем були отримані від відповідача податкові повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р. та № 0000732312/0/41485 від 26.05.2011 р. Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем донараховано податку на прибуток на загальну суму 359 298,00 грн., та донараховано податку на додану вартість на загальну суму 173 906,00 грн. Позивач не погоджується з правомірністю прийнятих відповідачем рішень.

Стосовно висновку акту про завищення валових витрат на суму 695 624,00 грн. (без ПДВ) та заниження позивачем розміру податку на додану вартість у сумі 139 125,00 грн. при отриманні запасних частин до ліфтів від TOB «Вакко», позивач зазначає, що такий висновок відповідача не можна вважати обґрунтованим, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, отримання ліфтових запчастин від ТОВ «Вакко» у бухгалтерському обліку позивача відображено належним чином на підставі відповідних первинних документів.

Від TOB «Вакко» позивачем було одержано податкові накладні, товар придбаний у TOB «Вакко», були використані в господарській діяльності підприємства. Зазначені податкові накладні також мають усі необхідні обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вони є оформленими належним чином.

Стосовно висновку відповідача про завищення валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 378 927,00 грн. (без ПДВ) при отриманні запасних частин до ліфтів від TOB «Кепітал Енерго Систем», позивач зазначає, що такий висновок відповідача також є необґрунтованим, оскільки позивач в оплату за одержаний товар від TOB «Кепітал Енерго Систем» передав 5 простих векселів на загальну суму 454711,74 грн., однак відповідач зазначену суму додав до валових доходів позивача (454 712,00 грн. з ПДВ) та зняв з валових витрат (378 927,00 грн. без ПДВ), оскільки вважав дану суму безповоротною фінансовою допомогою так як контрагент ліквідований. Також позивач зазначає, що вказана кредиторська заборгованість позивача перед TOB «Кепітал Енерго Систем» не підпадає під жодну вимогу п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Отже, визначення кредиторської заборгованості позивача перед TOB «Кепітал Енерго Систем» безповоротною фінансовою допомогою з боку відповідача є неправомірним.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 р., залишеною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 р. без змін, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2013 р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 р. було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до мотивувальної частини вказаної ухвали Вищого адміністративного суду України, суд зазначив, що визнання підприємства-кредитора банкрутом та його подальша ліквідація не означає, що видані прості векселі не буде пред'явлено векселедавцю до оплати, оскільки, векселедержатель до припинення своєї діяльності міг передати їх за індосаментом іншій особі.

Відтак, для правильного вирішення справи, ретельній перевірці підлягали доводи позивача про передачу 01 лютого 2010 року за поставлений ТОВ "Кепітал Енерго Систем" товар п'ятьох простих векселів.

З цією метою, судам слід було витребувати у позивача акт прийому-передачі простих векселів від 01 лютого 2010 року та надати йому належну правову оцінку як того вимагає стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже, у разі підтвердження вказаної обставини, у податкового органу були б відсутні правові підстави для кваліфікації заборгованості позивача як безповоротної фінансової допомоги та, відповідно, включення її до складу валових доходів у відповідності з приписами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР.

Також, Вищий адміністративний суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини реальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем запасних частин до ліфтів у ТОВ "Вакко", а обмежились виключно посиланням на недоліки правореалізуючих документів.

Проте, у разі підтвердження дійсного виконання відповідних господарських операцій, певні недоліки первинних документів, зокрема, їх підписання невстановленою особою, є свідченням недобросовісності постачальника та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до відповідальності.

Так само і ненадання документів на підтвердження транспортування продукції не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Отже, судовим інстанціям потрібно було витребувати у ТОВ "СКС Консалд" та дослідити докази на підтвердження зберігання придбаного у ТОВ "Вакко" товару у відповідній кількості, а також, подальше використання платником продукції у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні, під час нового розгляду даної справи, представники позивача позов підтримали з вищевказаних мотивів та додаткового зазначили, що на даний час вищевказані 5 простих векселів пред'явлені до сплати позивачу, один з яких вже оплачено.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, свою позицію виклав в запереченні, яке надавалось під час попереднього розгляду справи, інших доводів не наводив.

В зазначеному запереченні відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку на підприємстві TOB «СКС Консалд» станом на 01.01.2011 р. обліковується кредиторська заборгованість перед підприємством ТОВ «Кепітал Енерго Систем», на загальну суму - 454 711,79 грн. Вищезазначена кредиторська заборгованість виникла в результаті придбання ліфтових запчастин згідно договору №10/12 від 10.12.2007р. на суму 1 834835,95 грн. у TOB «Кепітал Енерго Систем». Проведеною перевіркою встановлено, що до TOB «СКС Консалд» претензії щодо погашення заборгованості підприємство TOB «Кепітал Енерго Систем» не подавало, позовної заяви до суду на стягнення заборгованості не направляло. Так як TOB «СКС Консалд» не розрахувалося за отримані раніше товари, то сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, внаслідок порушення 1.22.1 п. 1.22, п. 1.23ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством занижено валові доходи на суму кредиторської заборгованості в розмірі 454712 грн. по підприємству TOB «Кепітал Енерго Систем». Також, проведеною перевіркою встановлено, що TOB «СКС Консалд» мало взаємовідносини з підприємством TOB «Вакко». Згідно даних бухгалтерського обліку товару отримано від TOB «Вакко» на загальну суму 834747,74 грн., в т.ч. ПДВ - 139124,62 грн. Документів, які підтверджували б транспортування товару отриманого від TOB «Вакко» до TOB «СКС Консалд», для перевірки надані не були. Згідно бази даних АС "Система" співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів» квартальні розрахунки комунального податку за 2010 рік, подані TOB «Вакко» до ДПІ в Печерському районі м. Києва, містять інформацію про відсутність працівників у TOB «Вакко».

Вищевказані факти, на думку відповідача, підтверджують безтоварність взаємовідносин між TOB «СКС Консалд» та TOB «Вакко», а первинні бухгалтерські та податкові документи, які були складені та підписані між даними підприємствами, були виписані без наміру створити реальні правові наслідки в рамках господарської діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м. Суми з 21.03.2011 р. по 15.04.2011р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СКС Консалд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт № 2884/2312/34451495/43 від 29.04.2011 р. (далі - акт перевірки). На підставі акту перевірки 26 травня 2011 р. ДПІ в м. Суми було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р., яким донараховано позивачу податку на прибуток на загальну суму 359 298,00 грн. (основний платіж - 287 438,00 грн. та фінансова санкція (штраф) - 71 860,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000732312/0/41485, яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 173 906,00 грн. (основний платіж -139 125,00 грн. та фінансова санкція (штраф) - 34 781,00 грн.).

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п.1.22.1 п. 1.22, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого занижено валові доходи на суму кредиторської заборгованості в розмірі 454712 грн. по підприємству TOB "Кепітал Енерго Систем" в тому числі: 2 квартал 2010р. на суму 454 712 грн.

Даний висновок відповідач обґрунтовує тим, що в ході перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку на підприємстві TOB "СКС Консалд" обліковується кредиторська заборгованість перед підприємством ТОВ "Кепітал Енерго Систем", на загальну суму - 454 711,79 грн. Зазначена кредиторська заборгованість виникла в 2008 році в результаті придбання ліфтових запчастин згідно договору №10/12 від 10.12.2007р. у TOB "Кепітал Енерго Систем". Також, перевіркою встановлено, що TOB "СКС Консалд" претензії щодо погашення заборгованості від підприємства TOB "Кепітал Енерго Систем" не отримувало, позовної заяви до суду на стягнення заборгованості контрагент позивача також не направляв.

Крім того, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 17.05.2010 року проведено державну реєстрацію припинення ТОВ "Кепітал Енерго Систем" у зв'язку з банкрутством.

У зв'язку з викладеним, відповідач дійшов висновку про необхідність включення позивачем до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості в розмірі 454 711,79 грн., з огляду на те, що ТОВ "Кепітал Енерго Систем" ліквідоване та в нього відсутні правонаступники. При тому, що у разі якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється, а перебіг позовної давності, щодо заборгованості за такими векселями, зупиняється.

Суд, задовольняючи адміністративний позов, щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в даній частині, свою позицію обґрунтовує настусиним.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Кепітал Енерго Систем» (продавець) 10 грудня 2007 року був укладений договір №10/12 відповідно до якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, перелік, кількість та вартість якого зазначена в специфікаціях на передачу продукції. До вказаного договору сторонами було укладено п'ять додаткових угод, а саме від: 17.07.2008 року, 03.11.2008 року, 22.11.2008 року, 28.11.2008 року, 10.12.2008 року. Вказаними додатковими угодами визначалась номенклатура товару та його кількість, порядок оплати товару, в тому числі визначалось право позивача видавати векселі.

На виконання вказаного договору позивач придбавав ліфтові кабіни та запасні частини для ліфтів. На підтвердження чого, позивачем надано специфікації, податкові та видаткові накладні, виписки з банку по рахунку.

Як під час проведення перевірки так і під час розгляду справи в суді відповідач не заперечував фактичність виконання вказаної угоди.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, посилається на існування кредиторської заборгованості TOB «СКС Консалд» перед TOB «Кепітал Енерго Систем» на суму 454 712,00 грн. (з ПДВ), не погашеної на момент перевірки. З цього відповідачем робиться висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Окрім того, у висновку про результат розгляду заперечень від 23.05.2011 р. відповідач, обґрунтовуючи відхилення аргументів позивача, викладених у запереченнях на акт, зазначену суму кредиторської заборгованості перед TOB «Кепітал Енерго Систем» 454 712,00 грн. (з ПДВ) визначає як безповоротну фінансову допомогу.

Однак, суд не може погодитись з позицією відповідача, оскільки позивач 01.02.2010 р. в оплату за одержаний товар від TOB «Кепітал Енерго Систем» передав останньому 5 простих векселів на загальну суму 454711,74 грн. Акт приймання-передачі простих векселів від 01.02.2010 р. між TOB «СКС Консалд» та TOB «Кепітал Енерго Систем» своєчасно не було повернуто в бухгалтерію позивача, тому в періоді, охопленому перевіркою, цю операцію не було відображено. Разом з тим, у відповідності до абзацу другого пункту 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, позивачем було надано відповідачу копію зазначеного акту приймання-передачі простих векселів від 01.02.2010 р. для врахування вказаного документу при прийнятті оскаржуваного рішення за результатами перевірки. Окрім того, позивачем, у запереченнях до акту, повторно було надано копію цього документу та аргументовано правомірність включення позивачем даної суми до валових витрат у періоді, що перевірявся.

Під час попереднього розгляду справи судом було встановлено, що кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "Кепітал Енерго Систем" залишилася непогашеною також було встановлено те, що підприємство-кредитор ліквідоване і в нього відсутні правонаступники, у зв'язку з чим, господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких є ліквідоване підприємство, припиняється, а перебіг позовної давності, щодо заборгованості за такими векселями, зупиняється.

Однак, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11 червня 2013 року в даній справі зазначив, що вищевказані висновки суду є передчасні, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР, валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За змістом вказаної норми вбачається, що сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені законом підстави для стягнення такої заборгованості, у зв'язку з чим товари (роботи, послуги), з придбанням яких у платника податку виникла кредиторська заборгованість, фактично отримані ним безоплатно.

Даний факт має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається, зокрема, у випадку припинення юридичної особи кредитора.

Поряд з цим, слід враховувати, що згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 23 червня 2006 року № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Статтею 77 Конвенції від 07 червня 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, (далі - Уніфікований закон) передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); позовної давності (статті 70 і 71).

Відповідно до статті 11 Уніфікованого закону, будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Згідно із статтею 16 Уніфікованого закону, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Отже, визнання підприємства-кредитора банкрутом та його подальша ліквідація не означає, що видані прості векселі не буде пред'явлено векселедавцю до оплати, оскільки, векселедержатель до припинення своєї діяльності міг передати їх за індосаментом іншій особі.

Відтак, як вказує Вищий адміністративний суд України, для правильного вирішення справи, ретельній перевірці підлягали доводи позивача про передачу 01 лютого 2010 року за поставлений ТОВ "Кепітал Енерго Систем" товар п'ятьох простих векселів.

З цією метою, судам слід було витребувати у позивача акт прийому-передачі простих векселів від 01 лютого 2010 року та надати йому належну правову оцінку як того вимагає стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже, у разі підтвердження вказаної обставини, у податкового органу були б відсутні правові підстави для кваліфікації заборгованості позивача як безповоротної фінансової допомоги та, відповідно, включення її до складу валових доходів у відповідності з приписами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На виконання вищевказаних приписів судом було встановлено, що у якості оплати за отриманий товар TOB «СКС Консалд» передало ТОВ «Кепітал Енерго Систем», відповідно до акту приймання-передачі простих векселів від 01.02.2010 року, 5 простих векселів як засіб платежу та були імітовані 01.02.2010 року загальною номінальною вартістю 454711,79 грн.

11.09.2012 року до TOB «СКС Консалд» надійшов лист від ПП «Нива Плюс» з пропозицією провести оплату п'яти простих векселів, виданих TOB «СКС Консалд» 01.02.2010 року загальною номінальною вартістю 454711,79 грн.

Тобто фактично ТОВ «СКС Консалд» було пред'явлено вимогу про сплату за імітованими ним раніше простими векселями на користь TOB «Кепітал Енерго Систем».

17 січня 2013 року між ПП «Нива Плюс» та TOB «СКС Консалд» був підписаний акт пред'явлення векселів до оплати виданих TOB «СКС Консалд» 01.02.2010 року загальною номінальною вартістю 454711,79 грн. та погоджено графік оплати всіх п'ят простих векселів у період з липня 2013 року по грудень 2013 року.

12.08.2013 року та 13.08.2013 року, на виконання зазначених домовленостей, TOB «СКС Консалд» перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Нива Плюс» 90000 грн. у якості оплати одного пред'явленого простого векселя № 1668501 імітованого 01.02.201З року на користь TOB «Кепітал Енерго Систем» та отримало вказаний вексель від ПП «Нива Плюс» з відповідним індосаментом TOB «Кепітал Енерго Систем» (т.3 а.с.143-154).

З урахуванням вищезазначених приписів нормативно-правових актів та приписів вищевказаної ували Вищого адміністративного суду України, суд вважає, що безпідставно вважати вищевказану суму як безповоротну фінансову допомогу, оскільки зобов'язання позивача за виданими ним векселями фактично не припинені, а навпаки пред'явлені до виконання та виконуються позивачем, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в даній частині підлягає скасуванню.

Щодо іншого встановленого порушення, що послугувало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що перевіркою встановлено завищення валових витрат задекларованих суб'єктом господарювання та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям TOB "СКС Консалд" з TOB "Вакко".

Відповідач, в акті перевірки, зазначає, що вказані операції були безтоварними, так як відсутні факти реального постачання товару.

Як зазначено в акті перевірки, згідно даних бухгалтерського обліку позивача, ним товару отримано від TOB "Вакко" на загальну суму 834747,74 грн., в т.ч. ПДВ - 139124,62 грн. За вищевказаний товар були проведені розрахунки у безготівковому порядку на загальну суму 516550 грн. відповідно до банківських виписок.

Документів, які підтверджували б транспортування товару отриманого від TOB "Вакко" до TOB "СКС Консалд" для перевірки надані не були. За даними податкового обліку до складу валових витрат була віднесена вартість придбання вищезазначеного товару всього на загальну суму 695624 грн.

Суд вважає дані висновки відповідача необґрунтованими у зв'язку з наступним.

Так, відповідно до матеріалів справи, ТОВ "СКС Консалд" (покупець) було укладено договір поставки №22/07-09 від 22.07.2009 року з ТОВ "Вакко" (постачальник), предметом якого є постачання запчастин до ліфтів (т.1 а.с.130-131).

На виконання вказаного договору ТОВ "Вакко" здійснило наступні поставки товару позивачу:

23 липня 2009 року, що підтверджується видатковою накладною №1402, податковою накладною №1402, та копією з журналу реєстрації видачі доручень, на суму 195330 грн. в т.ч. ПДВ 32555 грн.;

24 липня 2009 року, що підтверджується видатковою накладною №1425, податковою накладною №1425, та копією з журналу реєстрації видачі доручень, на суму 146400 грн. в т.ч. ПДВ 24400 грн.;

27 серпня 2009 року, що підтверджується видатковою накладною №2216, податковою накладною №2216, та копією з журналу реєстрації видачі доручень, на суму 150240 грн. в т.ч. ПДВ 25040 грн.;

31 серпня 2009 року, що підтверджується видатковою накладною №2317, податковою накладною №2317, та копією з журналу реєстрації видачі доручень, на суму 224898 грн. в т.ч. ПДВ 37483 грн.;

14 вересня 2009 року, що підтверджується видатковою накладною №2768, податковою накладною №2768, та копією з журналу реєстрації видачі доручень, на суму 54734 грн. в т.ч. ПДВ 9122,33 грн.;

28 жовтня 2009 року, що підтверджується видатковою накладною №4108, податковою накладною №4108, та копією з журналу реєстрації видачі доручень, на суму 63145,74 грн. в т.ч. ПДВ 10524,29 грн. (т.1 а.с.133-149).

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, доставка товару за вищевказаним договором здійснювалось постачальником (ТОВ «Вакко») на склад позивача, за рахунок постачальника, а тому у позивача відсутні товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару.

Відповідач, вказуючи про безтоварність вказаної угоди, свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем не надано документів на підтвердження транспортування товару отриманого від ТОВ «Вакко», відсутність, відповідно до даних комунального податку, працівників у ТОВ «Вакко», а також те, що відповідачем був отриманий акт від ДПІ в Печерському районі м. Київ відповідно до якого, провести зустрічну перевірку не можливо, оскільки ТОВ «Вакко» не знаходиться за місцем реєстрації станом на 27 квітня 2010 року, усе вищевикладене, а також те, що у підприємства відсутні основні фонди та товарно-матеріальні цінності свідчить, на думку відповідача, про те, що ТОВ «Вакко» не мало можливості фактично реалізовувати продукцію.

Також, відповідач посилається на протоколи допиту директора ТОВ «Вакко» - ОСОБА_6, яка, як зазначає відповідач, надала пояснення, що вона за матеріальну допомогу на прохання не відомих осіб зареєструвала ТОВ «Вакко», після чого не встановлені слідством особи здійснювали від її імені господарську діяльність.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Вищий адміністративний суд України у вищевказаній ухвалі в даній справі зазначив, що суди під час попереднього розгляду справи зазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки, не дослідили обставини реальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем запасних частин до ліфтів у ТОВ "Вакко", а обмежились виключно посиланням на недоліки правореалізуючих документів.

Проте, у разі підтвердження дійсного виконання відповідних господарських операцій, певні недоліки первинних документів, зокрема, їх підписання невстановленою особою, є свідченням недобросовісності постачальника та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до відповідальності.

Так само і ненадання документів на підтвердження транспортування продукції не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Отже, судовим інстанціям потрібно було витребувати у ТОВ "СКС Консалд" та дослідити докази на підтвердження зберігання придбаного у ТОВ "Вакко" товару у відповідній кількості, а також подальше використання платником продукції у власній господарській діяльності.

На виконання вказаних приписів суд запропонував позивачу надати докази на підтвердження зберігання придбаного у ТОВ "Вакко" товару у відповідній кількості, а також подальше використання платником продукції у власній господарській діяльності.

Позивач, на виконання вказаної вимоги суду, надав: картку рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Вакко» за період з 1.07.2009 року по 30.10.2010 року , картку рахунку 201, акти списання, акти прийняття виконаних підрядних робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (т.2 а.с.129 - т.3 а.с.142).

Вказаними документами підтверджується факт зберігання та використання у власній господарській діяльності позивача товару, що співпадає з номенклатурою товару придбаного у ТОВ «Вакко».

Щодо посилання відповідача на протокол допиту директора ТОВ «Вакко» - ОСОБА_6, то суд вважає дане посилання безпідставним, оскільки відповідно до постанови про закриття кримінальної справи в частині, від 27 квітня 2011 року, будучи допитаною як обвинувачена, по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 змінила показання та зазначила, що вона дійсно являється співзасновником, а також директором підприємства TOB «ВАККО», другим співзасновником TOB «ВАККО» являється ОСОБА_4. Вона самостійно здійснила реєстрацію TOB «ВАККО» з метою здійснення підприємницької діяльності, шляхом надання посередницьких послуг у сфері купівлі-продажу промислових товарів, що не підлягають обов'язковому ліцензуванню. Вона особисто відкривала рахунки у ПАТ «Класикбанк» та ПАТ «КБ «Преміум». Вона самостійно здійснювала фінансово-господарську діяльність підприємства у період 2009-2010 років. У зв'язку з тим, що в матеріалах кримінальної справи немає жодних фактичних даних, які вказують на скоєння злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_6 передбаченого ч.2 ст.205 КК України, кримінальну справу було закрито за відсутністю складу злочину (т.1 а.с. 258-261).

У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача в даній частині адміністративного позову також підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р. та № 0000732312/0/41485 від 26.05.2011 р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 27 серпня 2013 року