Постанова № 33204722, 08.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року справа № 823/2650/13-а

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

представника відповідача - Білоконя Л.Я. (за довіреністю),

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси про визнання неправомірними дій та стягнення неприйнятих до відшкодування коштів,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси, в якому просить визнати протиправними дії в частині відмови від прийняття до відшкодування сум виплаченої пенсії та стягнути заборгованість в сумі 6643 грн. 36 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105) та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не прийнято до заліку для відшкодування за березень 2013р. - червень 2013р. фактичні витрати на виплату допомоги на поховання, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та внаслідок невідповідності вимогам законодавства актів Н-1 про нещасні випадки, всього на загальну суму 6643 грн. 36 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання в якому позовні вимоги підтримав та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що відповідно до статей 21, 28 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, в тому числі виплату пенсій. Статтею 35 вказаного Закону та Інструкцією від 20.04.2011р. № 10 про порядок передачі Фонду документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату передбачений перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат, а ст. 36 Закону № 1105 обов'язок Фонду розглядати справи про призначення страхових виплат та соціальних послуг на підстав заяви потерпілого та наявності усіх необхідних документів і приймати рішення про призначення у десятиденний термін. Оскільки ніяких документів відповідачу подано не було, то ніяких виплат і не проводиться. Щодо витрат на виплату допомоги на поховання представник відповідача зазначає, що у відповідності до ст. 34 Закону № 1105 Фонд відшкодовує витрати на поховання померлого у разі наявності причинного зв'язку смерті потерпілого з нещасним випадком або професійним захворюванням. Разом з тим, такий зв'язок позивачем не доведений, тож витрати на поховання не підлягають до відшкодування.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, беручи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Згідно з актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а. с. 10, 16, 19) судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у березні 2013р. на суму 28 792 грн. 71 коп., у квітні 2013р. - 29 393 грн. 63 коп., у травні 2013р. - 27925 грн. 77 коп., у червні 2013р. - 27 106 грн. 43 коп.

Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у березні 2013р. на суму 26 903 грн. 94 коп., у квітні 2013р. - 27 389 грн. 07 коп., у травні 2013р. - 26222 грн. 05 коп., у червні 2013 р. 25 705 грн. 08 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захварювання за березень-травень 2013р. відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача за березень 2013р. - 1888 грн. 77 коп. , за квітень 2013р. - 2004 грн. 56 коп., за травень 2013р. - 1703 грн. 72 коп., за червень 2013р. - 1401 грн. 35 коп., в тому числі 1 135 грн. 96 коп. витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва пенсіонерам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що акти форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві не відповідають вимогам законодавства; 3 514 грн. 40 коп. витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у зв'язку з тим, що вказані пенсії виплачені громадянам держав-учасників СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну; 600 грн. витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва пенсіонеру ОСОБА_10, у зв'язку з тим, що справа у відділенні відсутня, оскільки нещасний випадок стався в 2008 році в Росії; 1393 грн. 00 коп. витрати на допомогу на поховання в розмірі 1393 грн. 00 коп.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині витрат на виплату пенсії та доставку пенсій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, які отримали каліцтво на підприємствах в Україні та республік колишнього СРСР у сумі 4650 грн. 36 коп., з наступних міркувань.

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У (у подальшому - Закон №1058).

Ст. 58 вказаного Закону визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом № 1105.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому - Порядок відшкодування).

П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Проаналізувавши вказані приписи, суд приходить до висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Щодо відмови у відшкодуванні витрат відшкодування виплати пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі 1135 грн. 96 коп. суд зазначає, що, виходячи з положень ст. 21 та ст. 25 Закону № 1105, п. 4 Порядку відшкодування, обставиною, яка є підставою для відшкодування призначеної пенсії, є її фактична виплата позивачем. Таким чином, недоліки акта про нещасний випадок не є підставою для відмови у такому відшкодуванні, у зв'язку з чим сума в розмірі 1135 грн. 96 коп. підлягає стягненню.

Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 (акт № 35 від 20.09.1988 р. про нещасний випадок на виробництві), ОСОБА_5 (акт від 16.10.1985 р. про нещасний випадок на виробництві), ОСОБА_9 (акт від 21.04.1973 р. про нещасний випадок на виробництві), ОСОБА_8 (акт № 14 від 15.09.1969 р. про нещасний випадок на виробництві), ОСОБА_7 (акт № 30 від 24.05.1977 р. про нещасний випадок на виробництві), ОСОБА_4 (акт від 22.02.1974р. про нещасний випадок на виробництві), призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. (далі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно ст. 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

П.1 ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Ст. 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 призначена відповідно до законодавства СРСР, вказаної Угоди, Законом № 1105, витрати на її виплату та доставку пенсії у сумі 3514 грн. 40 коп. підлягають до відшкодування відповідачем.

Разом з цим стаття 2 Закону № 1105 не містить норм щодо розповсюдження цього Закону на осіб, право на відшкодування заподіяної шкоди яким передбачено законодавством країн СНД.

Відповідно до статті 4 Закону № 1105 законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 5 Закону № 1105 передбачає, що одним із основних принципів страхування від нещасних випадків є надання державних гарантій реалізації своїх прав застрахованими громадянами, а відповідно до статті 6 цього Закону застрахованою особою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування, а саме: працівник.

При цьому нормами Закону № 1105 не передбачено, що застрахованою особою є працівник підприємства, що знаходиться на території іншої країни, зокрема на території країн СНД. Також не передбачена ця норма міжнародною угодою, укладеною з Російською Федерацією. Відтак, працівники, які одержали травму на підприємствах, що знаходяться на території країн СНД, не є застрахованими особами.

Беручи до уваги, що нещасний випадок із ОСОБА_10 стався в 2008 році в м. Новоросійську Російської Федерації при виконанні робіт по будівництву мостів, суд приходить до висновку, що виплачена йому пенсія у сумі 600 грн. за березень-червень 2013 р. відшкодуванню не підлягає.

Та обставина, що пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_10 призначена в Україні відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. не спричиняє обов'язок Фонду її відшкодувати, оскільки Угодою регулюються правовідносини між фізичною особою та органами Пенсійного фонду України з привожу призначення пенсії і не регулюються правовідносини між Фондами щодо відшкодування виплаченої пенсії.

Стосовно позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання у сумі 1393 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Пунктами 8, 9 статті 34 Закону № 1105 передбачено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, яку одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 20 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів.

Таким чином, допомога на поховання підлягає відшкодуванню при умові документального підтвердження причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтво, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 15.11.2005р. № 606 для розгляду причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи постраждалих, у яких при житті було встановлено професійне захворювання (отруєння), трудове каліцтво, що спричинило стійку втрату професійної працездатності, та померлих після вступу в дію Закону України "Про охорону праці". Згідно п. 2.10 вказаної Інструкції висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).

Згідно з п. 2 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою КМУ № 826 від 11.07.2001р. витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не надав висновок медико-соціальної експертної комісії про наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 з одержаним каліцтвом, у зв'язку з чим не довів право на відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання у сумі 1393 грн. 00 коп.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині відшкодування витрат на виплату пенсії та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонерам ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у сумі 4650 грн. 36 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, ідентифікаційний код 25875030) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 4650 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят) гривень 36 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Руденко