Рішення № 33203157, 06.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа № 911/2345/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс», Полтавська область, Семенівський район, с. Оболонь

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Біла Церква

про розірвання договору та стягнення 94400,00 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Пироженко О.М. (довіреність №19 від 24 січня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріс» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 94400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав умови договору за №27/06/12 від 11 березня 2013 року. В результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №27/06/12 від 11 березня 2013 року позивач просить суд розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача 77400,00 грн. Додатково, позивач просить стягнути з відповідача 17000,00 грн. неустойки.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 18 червня 2013 року та призначено справу до розгляду на 23 липня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 18 червня 2013 року та від 23 липня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

6 серпня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) 11 березня 2013 року укладено договір про надання послуг (виконання робіт з організації будівництва та монтажу вантажно-приймальної платформи та обладнання для електронних автомобільних ваг) за №27/06/12.

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по організації будівництва та монтажу вантажно-приймальної платформи та обладнання для електронних автомобільних ваг, довжиною 18м та вантажопідйомністю до 80 тонн та передати виконані роботи замовнику. При цьому, під закінченням робіт по даному договору мається на увазі момент прийняття виконаних робіт замовником згідно акту прийому-передачі.

Згідно умов пункту 1.2 договору виконавець зобов'язується виконати роботи по організації будівництва та монтажу вантажно-приймальної платформи та обладнання для електронних автомобільних ваг, довжиною 18м та вантажопідйомністю до 80 тонн протягом 35 (тридцяти п'яти) днів, починаючи від дня одержання авансу.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість робіт виконавця, передбачених предметом даного договору, становить 172000,00 грн.

Частиною 1 пункту 2.1 договору встановлено, що замовник зобов'язаний перерахувати виконавцю оплату у розмірі 45% загальної вартості робіт, передбачених предметом договору, до 5 квітня 2013 року.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний виконати роботи по організації будівництва та монтажу вантажно-приймальної платформи та обладнання для електронних автомобільних ваг, довжиною 18м та вантажопідйомністю до 80 тонн з будівельних матеріалів замовника якісно і в узгоджений сторонами строк, не допускати відхилення від проектно-кошторисної документації.

Згідно пункту 4.1 договору приймання-передача робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін протягом п'яти днів після закінчення робіт виконавцем з оформленням акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.3 договору за перевищення передбачених договором строків закінчення будівництва об'єкта, за умови відсутності в цьому перешкод з боку замовника, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 10% від загальної вартості невчасно виконаних робіт.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк дії договору, відповідно до пункту 8.2 договору, встановлено до 31 грудня 2013 року.

На виконання умов договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 77400,00 грн., як авансовий платіж згідно договору №27/06/12 від 11 березня 2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №303 від 28 березня 2013 року.

Проте, як встановлено судом, відповідач не приступив до виконання взятих на себе зобов'язань за договором №27/06/12 від 11 березня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 23 липня 2013 року та 6 серпня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 18 червня 2013 року та від 23 липня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання протягом встановленого строку, суд встановив, що відповідач порушив умови договору в частині взятих на себе зобов'язань за договором №27/06/12 від 11 березня 2013 року.

Крім того, суд вважає, що відповідач істотно порушив умови договору, оскільки, при укладенні даного договору позивач розраховував на отримання електронних автомобільних ваг, довжиною 18м та вантажопідйомністю до 80 тонн, а невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позбавляє позивача цієї можливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України позовна вимога щодо розірвання договору будівельного підряду за №27/06/12 від 11 березня 2013 року у судовому порядку підлягає задоволенню.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 3 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Судом встановлено, що позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення №303 від 28 березня 2013 року, наявного в матеріалах справи, перераховано передплату згідно договору №27/06/12 від 11 березня 2013 року у розмірі 77400,00 грн.

Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №27/06/12 від 11 березня 2013 року у встановлені строки не виконав.

Виходячи з викладеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 77400,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вже зазначалось, пунктом 5.3 договору встановлено, що за перевищення передбачених договором строків закінчення будівництва об'єкта, за умови відсутності в цьому перешкод з боку замовника, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 10% від загальної вартості невчасно виконаних робіт.

Розмір неустойки, нарахованої позивачем у сумі 17000,00 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про надання послуг (виконання робіт з організації будівництва та монтажу вантажно-приймальної платформи та обладнання для електронних автомобільних ваг) за №27/06/12 від 11 березня 2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріс» (38230, Полтавська область, Семенівський район, с. Оболонь, код 32364579) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс» (38230, Полтавська область, Семенівський район, с. Оболонь, код 32364579) - 77400 (сімдесят сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. збитків, 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. неустойки та 3035 (три тисячі тридцять п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 9 серпня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.