Постанова № 33200314, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2013 року 15:10 № 826/11851/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Ньорби О.М.,

від відповідача: Вороніної В.В., Каленик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000133920 від 23 квітня 2013 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (далі - позивач, ДП «Центр державного земельного кадастру») з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач, МГУМ - ЦООВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000133920 від 23 квітня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач безпідставно нарахував штрафні санкції за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік, оскільки сума податку була сплачена ним на єдиний казначейський рахунок у строки, визначені податковим законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. Відповідач зазначив про те, що згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання податкових декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 року, яка затверджена наказом Державної податкової служби України від 21.12.2012 року № 1171, податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подається не пізніше 11 лютого 2013 року. Сума визначених у річній декларації зобов'язань з з податку на прибуток сплачується не пізніше 19 лютого 2013 року. Відповідач зазначив, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк та на вірний рахунок. Оскільки грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 2 719 307,20 грн. не було сплачено позивачем своєчасно, тому відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України до нього було застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% несвоєчасно погашеної суми.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (код ЄДРПОУ 21616582) зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.01.2009 року за №10741070041002807, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.50).

Як платник податків станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Окружній Державній податковій службі - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником якої є відповідач), є платником податку на прибуток.

Згідно статуту ДП «Центр державного земельного кадастру» майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на правах повного господарського відання (пункт 4.1.).

03 квітня 2013 року Окружна Державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби провела камеральну перевірку своєчасності сплати ДП «Центр державного земельного кадастру» податку на прибуток згідно декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

За результатами проведеної перевірки було складено акт камеральної перевірки від 03.04.2013 р. №346/39-20/21616582 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - а.с.11-13.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки від 15.04.2013 р. №4/1255 (а.с.14-17), за результатами розгляду якого Окружна Державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПДС зазначила, що висновки даного акту відповідають вимогам чинного законодавства, а тому залишила їх без змін (а.с.18-20).

23 квітня 2013 року на підставі вищезазначеного акту перевірки Окружною Державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000133920 (а.с. 21), яким до позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, було застосовано штрафну санкцію у розмірі 271 930, 72 грн., що становить 10% простроченого платежу.

Позивачем було подано скаргу від 29.04.2013 р. №4/1428 (а.с.28-32) на податкове повідомлення-рішення №0000133920 від 23 квітня 2013 року, за результатами розгляду якої Міністерство доходів і зборів України вказане податкове повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - без задоволення (рішення про результати розгляду скаргу від 20.06.2013 р. №5416/6/99-99-10-05-15, а.с.33-34).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000133920 від 23 квітня 2013 року ДП «Центр державного земельного кадастру» звернулось до суду з даним позовом.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

Згідно п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, за кожний звітний період щодо кожного окремого податку, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49).

Як слідує із матеріалів справи, 11 лютого 2013 року державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» було подано до Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстраційний номер № 9087368781 від 11.02.2013).

В поданій декларації позивачем було визначено суму податку до сплати у розмірі 2 758 339,00 грн. (рядок 16 декларації).

Самостійно визначена сума податкового зобов'язання була здійснена позивачем платіжними дорученнями від 19.02.2013 р. №394 в сумі 2 719 339,00 грн. (призначення платежу: податок на прибуток за 4 квартал 2012 року. Без ПДВ) та від 19.02.2013 р. №395 в сумі 14 627,00 грн. (призначення платежу: авансований внесок з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року. Без ПДВ), а.с.23-24.

Проте, у платіжних дорученнях позивачем невірно вказано розрахунковий рахунок, на який підлягають перерахуванню грошові кошти, а саме: замість вірного рахунку 31115002799010, призначеного для платежів з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, вказано рахунок 31118009799010, який призначений для платежів з податку на прибуток приватних підприємств.

20.02.2013 року позивачем повторно здійснено сплату податку на прибуток та авансованого платежу з податку на прибуток платіжними дорученнями №426 (на суму 2 719 339,00 грн.) та №427 (на суму 14 627,00 грн.) на вірний розрахунковий рахунок - № 31115002799010.

20.02.2013 р. позивач направив на адресу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС лист від №4/469 з проханням повернути помилково сплачені платіжними дорученнями від 19.02.2013 р. №394, №395 кошти на розрахунковий рахунок підприємства (а.с.82).

25.02.2013 р. позивачем направлено на адресу ДПІ лист від №4/584 (а.с.81) про перерахування помилково сплачених коштів на інші рахунки.

Відповідно до пункту 14.1.39. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.156. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пунктів 3 та 4 розділу 2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, який затверджено наказом Державної казначейства України від 19.12.2000 року № 131, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 24.01.2001 року № 67/5258 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) рахунки для зарахування платежів до державного бюджету відкриваються на балансі головних управлінь Державного казначейства України та Державного казначейства України (центральний апарат). Зазначені рахунки відкриваються відповідно до Плану рахунків та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів у системі Державного казначейства України затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, у розрізі кодів бюджетної класифікації та територій. Платники перераховують платежі до державного бюджету на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, за місцезнаходженням (місцем проживання) платника. Платежі здійснюються платниками у безготівковій або готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку. Розрахункові документи про сплату платежів до державного бюджету мають бути оформлені платниками згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, інформацію про реквізити відкритих рахунків для зарахування платежів до бюджетів органи державної податкової служби одержують від органів Державного казначейства України відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724 (із змінами).

Інформацію про реквізити зазначених рахунків органи державної податкової служби доводять до платників податків шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» для податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності визначено код бюджетної класифікації - 11020100.

Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень (ч. 1 ст. 8 Бюджетного кодексу України).

Для сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток по бюджетній класифікації - 11020100 підприємствами, які зареєстровані в Солом'янському районі м. Києва, в управлінні Державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва відкрито рахунок - №31115002799010.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2012 року до відома позивача було доведено реквізити для сплати податків та зборів (в тому числі податку на прибуток підприємства), що підтверджується підписом представника ДП «Центр державного земельного кадастру» Заєць Т.І. в журналі Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (а.с.90).

Таким чином, суд вважає, що інформацію про рахунки для перерахування податку на прибуток доведено до позивача належним чином.

У той же час, при сплаті узгодженого зобов'язання позивачем було допущено помилку у розрахунковому рахунку, на який належало сплатити такі кошти. Кошти були перераховані на рахунок призначений для платежів з податку на прибуток приватних підприємств, замість рахунку призначеного для платежів з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п.2.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Таким чином, належним виконанням платником свого обов'язку зі сплати податку є своєчасна і в повному обсязі сплата (перерахування) податку на відповідний йому за призначенням бюджетний рахунок територіального органу державної податкової служби, де платник податків перебуває на обліку та який здійснює облік податкових надходжень.

Перерахування коштів, спрямованих на виконання податкового обов'язку зі сплати податку на прибуток, державним підприємством на рахунок, який призначений для акумулювання коштів з податку на прибуток від приватних підприємств, не є належним виконанням такого податкового обов'язку.

При вирішенні даної справи судом враховується також правова позиція, висловлена Вищим адміністративним судом України при вирішенні аналогічної справи (ухвала від 26.02.2013 року №К/9991/55932/12, а.с. 83-85).

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік потрібно було подавати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року з урахуванням нижченаведеного.

Відповідно до п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Згідно з пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Згідно з п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Як передбачено п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України для цілей цього розділу («Податок на прибуток підприємств») використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків, у порядку, визначеному пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Оскільки для податку на прибуток першим звітним періодом є календарний квартал, то саме вказаний період вважається базовим, відтак декларація з податку на прибуток має подаватись протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 21 грудня 2012 року №1171, податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подається не пізніше 11 лютого 2013 року. Сума визначених у річній декларації зобов'язань з податку на прибуток сплачується не пізніше 19 лютого 2013 року.

Як встановлено судом, сплата податку на прибуток за 4 кв. 2012 року на належний рахунок була здійснена позивачем 20 лютого 2013 року.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що позивачем не було виконано у строк, передбачений законодавством, податковий обов'язок зі сплати податку на прибуток за 4 квартал 2012 рік.

При цьому, згідно картки облікового рахунку станом на 19.02.2013 р. у ДП «Центр земельного кадастру» обліковувалась переплата у розмірі 39 031,80 грн. Таким чином, сума несвоєчасно сплаченого позивачем податку на прибуток складає 2 719 307,20 грн.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені статтею 126 Податкового кодексу України, у розмірі 10% простроченої суми, що становить 271 930,72 грн.

Суд погоджується з позивачем щодо того, що відповідачем було помилково зазначено в спірному податковому повідомленні-рішенні про затримку сплати податкового зобов'язання на 8 календарних днів, замість фактично допущеного 1 дня затримки, однак дана помилка не впливає на правомірність спірного рішення. Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України розмір штрафної санкції становить 10% простроченої суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, тобто конкретна кількість днів прострочення, якщо вона менша 30 календарних днів, не впливає на розмір штрафної санкції.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку про достатність підстав у податкового органу для прийняття спірного повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання.

У зв'язку з наведеним відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 16 серпня 2013 року.