Рішення № 33199922, 19.08.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4025/13-ц

Провадження № 2/265/1701/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

при секретарі Тушкановій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа - Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

30 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

10.07.2013 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги в частині визначення місця проживання неповнолітньої дитини, просив визначити місце проживання дитини з батьком.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11.06.2013 року були об'єднанні в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а.с.29).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ті підстави, що він з відповідачкою ОСОБА_2 20.11.2004 року зареєстрував шлюб, 02.02.2013 року їх шлюб розпався. Причиною розпаду сім'ї різні погляди на сімейне життя, виховання дитини і неодноразові зміни дружини. Вважає, що в подальшому збереження сім'ї не має сенсу, на примирення він не згоден, спільного майна не має, тому наполягає на розірванні шлюбу. Від шлюбу вони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач посилається на ті обставини, що дочка з часу народження і по цей час проживає разом з ним, він повністю забезпечує дитину всім необхідним, отримує значну заробітну плату та має можливість надати дитині значно більше ніж її мати яка не працює, негативно характеризується за місцем проживання, не займається вихованням дитини, зловживає спиртними напоями. Просить суд задовольнити його позовні вимоги та визначити місце проживання дочки ОСОБА_3 разом з ним, за його місцем проживання, стягнути із відповідачки на його користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та розірвати між ним та відповідачкою шлюб.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 20 листопада 2004 року. З квітня 2013 року вони не проживають однією сім'єю і примирення між ними не можливо. Від вказаного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Раніше його праця була пов'язана з тривалими відрядженнями і донька залишалася з відповідачкою, яка не займалася дитиною,

неодноразово дитина залишалася ночувати на вулиці, поки відповідачка зі своїми друзями розпивали спиртні напої. Дитину до школи водив його батько, він же і зустрічав дівчинку, кормив її, робив з нею уроки. Відповідачка не тільки не займається вихованням дитини, однак і не кормить її, не слідкує за станом її здоров'я, в зв'язку з чим дівчинка неодноразово попадала в лікарню, де лікувалася. Починаючи з квітня 2013 року дитина проживає з ним, він забезпечує дочку всім необхідним, в квартирі створені всі умови для нормального розвитку дитини. В дочки є своя кімната. Він отримує достатньо високу заробітну плату та має більше можливості займатися розвитком дитини. Відповідачка в свою чергу не працює, зловживає спиртними напоями, чим подає доньці негативний приклад. З того часу як донька постійно проживає з ним відповідачка декілька разів тільки приходила щоб поспілкуватися з донькою, незважаючи на те, що він ніколи не заперечував проти спілкування дочки з матір'ю - відповідачкою по справі.

Просить суд визначити місце проживання його дочки ОСОБА_3 з ним, за місцем його проживання, стягнув з відповідачки на її утримання аліменти в розмірі ? частини заробітку. Також просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію позивача та дав правову оцінку його вимогам та запереченням.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що не проти розірвання шлюбу із позивачем, так як вважає, що їх сім'я дійсно розпалася. Починаючи з квітня 2013 року її донька проживає з батьком, це пов'язано з тим, що позивач погрожує їй фізичною розправою, б'є її, в зв'язку з чим вона змушена була піти з квартири, звертатися до правоохоронних органів, відповідач забороняє їй спілкуватися з дитиною. Вона дійсно на цей час не працює, але це пов'язано з тим, що вона захворіла пневмонією і проходить курс лікування. Вона має у власності житло по АДРЕСА_1 але зареєстрована за місцем проживання матері по АДРЕСА_9, тобто у неї є житло де вона могла би проживати разом з донькою. Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини з батьком за його адресою і стягнення з неї аліментів.

19.08.2013 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із письмовою заявою, в якої просила розірвати шлюб між нею та позивачем, задовольнити позовні вимоги позивача в частині визначення місця проживання дитини разом з батьком, позивачем по справі та стягнення з неї на його користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Крім того, категорично відмовилася бути присутньою в судовому засіданні.

Представник третьої особи Органа опіки та піклування - Сеіна О.В., яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги позивача та пояснила, що під час перевірки житлових умов як у позивача так і у відповідачки було встановлено наступне: позивач проживає у трикімнатній квартирі в якій створено всі умови для проживання дитини, крім нього в квартирі проживає його батько - пенсіонер, він працює та отримує достатню заробітну плату, за місцем проживання та роботи характеризується добре. Мати дитини проживає у двохкімнатної квартирі разом з матір'ю, за місцем проживання та роботи характеризується добре. Під час роботи з психологом дівчинка казала, що бажає проживати разом з батьком, але хоче більше бачитися з матір'ю. При цьому дівчинка не була ні під чим впливом. Вважає що дитині краще буде проживати разом з батьком.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що знає, як позивача, так і відповідачку. Раніше позивач постійно перебував у тривалих відрядженнях, а їх з відповідачкою дитина залишалася з батьком позивача. Він неодноразово бачив відповідачку разом з дитиною після 22.00 годин на вулиці, де вона разом з іншими людьми, яких він не знає розпивала спиртні напої. Зі слів батька позивача йому відомо, що позивачка по декілька днів не знаходилася удома і дитиною займався він.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що відповідачка її донька. Між її донькою та позивачем склалися неприязні стосунки, пов'язані з психікою

позивача, який тривалий час знаходився у відрядженні, а коли повертався додому, то висловлювався про погану поведінку її доньки. Позивач змусив її доньку розрахуватися з роботи, постійно принижував її, бив, не давав грошей, виганяв із дому. Її донька ні коли не кидала свою доньку, однак останнім часом позивач не дає відповідачці доньку, а їй внуку, забороняє дівчинки відповідати на їх телефоні дзвінки. Вона, як бабуся постійно ходить до школи, цікавиться навчанням внуки, робить з нею уроки. Вона постійно відводила внуку до школи, а батько позивача її забирав. На цей час відповідачка проживає разом із нею АДРЕСА_1, ? частини даної квартири належить їй на праві власності. В даній квартирі для внуки є все необхідне. Її донька працевлаштовується, але із-за хвороби легенів, її не беруть, і вона лікується.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що обставини, які склалися в сім'ї сторін знає зі слів ОСОБА_7, з якою разом працює. Їй відомо, що позивач постійно перебував у тривалих відрядженнях і дитиною займався його батько, відповідачка та її мати. Вона бачила, що відповідачка постійно займалася дитиною, гуляла з нею. Їй відомо, що в сім'ї сторін були постійні сварки і вони вже неодноразово хотіли розірвати шлюб, але потім мирилися і проживали разом. Також вона була свідком того, що відповідачка та її мати купували дівчинки одяг.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що працює спеціалістом-психологом в центрі соціальних служб сім'ї та молоді. На запит служби у справах дітей, вона спілкувалася з батьками ОСОБА_3 і з нею самою, що б надати психологічний висновок. Вивчивши психологічну характеристику батьків дівчинки, вона зробила висновок, що дівчинка однаково ставиться, як до батько, так і до матері, однак з її слів проживати вона хотіла би з батьком, в зв'язку з тим, що їй там комфортній та спокійній. Крім того, дівчинка зазначала, що мати неодноразово залишала її одну, а батько постійно займається її вихованням. Дівчинка ображалася на мати, яка не приділяє їй достатньої уваги.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи надійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 листопада 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серія НОМЕР_3, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області 20 листопада 2004 року, актовий запис № 966, після укладення шлюбу прізвище дружини -ОСОБА_2 (а.с.7).

У відповідності до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. Згідно з частиною 2 статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до пояснень сторін у судовому засіданні, суд вважає, що однією з причини розпаду шлюбу між сторонами є неприязні стосунки, що склалися між ними, відсутність порозуміння, неспроможність виправити ситуацію яка склалася. Сторони у судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу, вказуючи, що його збереження не можливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, тому він підлягає розірванню.

Як видно, із свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4, виданого 17 березня 2005 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Маріуполя, батьками ОСОБА_3 є: батько - ОСОБА_1, мати -ОСОБА_2 (а.с.6).

Як видно з довідки, виданої ЖКП «Азовжитлокомплекс» 08.05.2013 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2, разом із сім'єю: батько ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає без реєстрації (а.с.8).

З довідки, виданої товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Марі» 14.06.2013 року, вбачається, що ОСОБА_1 працює на фірмі з 25.04.2013 року, його щомісячний оклад складає 4500 грн. Згідно довідки з місця роботи від 29.07.2013 року, графік роботи ОСОБА_1 складає п'ятиденну робочу неділю по першим змінам з 08.00 до 17.00 годин та два вихідних дня: субота і неділя.

З виробничої характеристики, виданої за місцем роботи, вбачається, що ОСОБА_1 працює в ТОВ Фірма «Марі» з 25 квітня 2013 року, за час праці зарекомендував себе з позитивної сторони, як грамотний спеціаліст, ввічливий, чуйний, людиною який користується повагою в колективі.

З характеристик за місцем проживання ОСОБА_1, видно, що він порядна людина, добрий сім'янин, за адресою АДРЕСА_2 проживає разом з донькою та батьком пенсіонером. Сумлінно виховує доньку, наркотичні засоби та алкогольні напої не зловживає, сусідами ввічливий та привітний (а.с.20; 22).

Під час дослідження письмових доказів по справі, суду збоку позивача та відповідачки було надано декілька характеристик, які характеризують відповідачку за місцем проживання суперечливо.

Так, з характеристики, яка була складена представником позивача вбачається, що ОСОБА_2 за період проживання АДРЕСА_1 характеризується посередньо, зі слів сусідів розпивала спиртні напої в присутності дитини, з дитиною гуляла крайнє рідко, була помічена в колі підозрілих осіб (а.с.21).

В той же час з характеристик, які були складені представниками житлової організації шляхом опитування сусідів за місцем проживання ОСОБА_2, як за адресою АДРЕСА_2, так і за адресою АДРЕСА_1, остання характеризується позитивно. Сусідами ввічлива, громадський порядок не порушувала, в стані алкогольного сп'яніння помічена не була, займалася вихованням дитини. При цьому за адресою АДРЕСА_2 проживала з листопада 2004 року по квітень 2013 року разом з донькою ОСОБА_3 (а.с.41-42).

Як видно з довідки, виданої ЖКП «Азовжитлокомплекс» 19.06.2013 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_9, разом із донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).

З виробничої характеристики, виданої за місцем роботи ОСОБА_2, видно, що вона працювала ПАТ «Азовобщемаш» в якості робочого зеленого будівництва з 21.03.2011 року по 01.04.2013 року. За час роботи виявила себе знаючим спеціалістом, який може самостійно приймати рішення, завдання виконувала якісно, відрізнялася трудової та виконавчої дисципліною. До роботи ставилася добросовісно, в колективі користувалася повагою (а.с.14).

Таким чином із наданих характеристик вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 характеризується позитивно, що стосується характеристики, яка була складена представником позивача, то суд її не приймає до уваги, в зв'язку з тим, що ніякими іншими письмовими доказами вона не підтверджується.

Згідно заяви ОСОБА_7 до правоохоронних органів від 06.06.2013 року, остання вказувала, що ОСОБА_1 забрав у її доньки документи, які не хоче віддавати, доньку до квартири не пускає, погрожує їй, б'є, не віддає її доньці дівчинку і забороняє з нею бачитися. Відповідно до заяви вона була зареєстрована в канцелярії Орджонікідзевського РВ, однак яких-небудь даних, які б свідчили, що по даній заяві прийнято рішення в порядку кримінально-процесуального законодавства з боку відповідачки надано не було.

Із трудової книжки відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що остання починаючи з 2004 року почала працювати, останні місце роботи ПАТ «Азовобщемаш» звідки вона звільнилася за власним бажанням (а.с.16-18).

З актів ЖКП «Азовжитлокомплекс» від 18.06.2013 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1, зі слів сусідів без реєстрації з квітня 2013 року проживає ОСОБА_2 (а.с.39). ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 проживала без реєстрації разом з донькою з 20.11.2004 року по квітень 2013 року (а.с.40).

Як видно зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 січня 2010 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.01.2011 року, ОСОБА_2 є власником ? частини квартири в АДРЕСА_1 (а.с.48-49).

Як видно з шкільної психолого-педагогічної характеристики, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем навчання характеризується позитивно. Батько, ОСОБА_1 цікавиться успіхами доньки, виявляє активність у справах класу. Мати, ОСОБА_2, відвідувала батьківські збори протягом року тричі, але особисто з класним керівником спілкується мало. Зв'язок з родиною вчителька здебільше підтримувала телефоном через бабусю, ОСОБА_7

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 28.05.2013 року по 05.06.2013 року з діагнозом дисфункція жовчного міхура на тлі деформації, аліментарно констіткціонное ожиріння 1 ступеня, гіпертрофія піднебінних мигдалин 1 ступеня, що підтверджується епікризом лікаря. Згідно довідки КЗ «ЦПМСД № 6», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_2, перебуває на диспансерному обліку у ендокринолога. Лікуванням дитини займаються обидва із батьків та дідусь.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини (ратифікованої постановою ВР N 789-XII від 27.02.91 року)- далі Конвенція, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 1 ст.9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.2009 року дитина для повного гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку в атмосфері любові, морального та матеріального забезпечення.

Частина 8 ст.7 Сімейного кодексу України встановлює, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч.2 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.ч.4,5 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших

осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної державної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області від 13 лютого 2012 року щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із одним із батьків, за результатами проведеної психологічної діагностики батьків та дитини психологом Орджонікідзевського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, встановлено, що ОСОБА_3 виявила відкрите бажання надалі мешкати з батьком та дідусем і спілкуватися обов'язкове з матусею. Ступень прихильності дитини на час проведення діагностичного дослідження у рівній мірі схилявся як до матері, так і до батька. Стосунки дівчинки як з батьком, так і з матір'ю достатньо довірливі. Дитина відчуває себе потрібною та необхідною для обох батьків. Але зі слів дівчинки вона бажає проживати з батьком.

Тому з урахуванням інтересів дитини ОСОБА_3, орган опіки та піклування вважає можливим визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_1.

Враховуючи вищенаведене, пояснення сторін, матеріальний стан позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2, враховуючи умови проживання, а також враховуючи прихильність дитини до обох батьків і не можливість визначити прихильність до одного з батьків, суд вважає за необхідне, діючи в інтересах дитини, з урахуванням думки відповідачки, яку вона висловила письмово, визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання в АДРЕСА_2 при цьому не позбавляючи мати ОСОБА_2 права на спілкування з дитиною та на її виховання.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. При ухиленні від цього обов'язку, відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу платника аліментів і (або) у твердій грошовій сумі.

У зв'язку з тим, що місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 визначено даним рішенням з батьком за його адресою, то суд вважає за необхідно стягнути з відповідачки аліменти на її утримання у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Також при зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 були сплачені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 114,70 гривень, що підтверджується квитанцією, який на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача. Крім того, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн. (звернення позивача за позовом про стягнення аліментів) в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа - Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрований 20 листопада 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області, актовий запис № 966, - розірвати.

Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_2 - залишити без змін.

Встановити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНД НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки міста Маріуполя Донецької області, громадянки України, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_10, на користь ОСОБА_1 (ІНД НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частині зі всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.05.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНД НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНД НОМЕР_2) судовий збір в сумі 114,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНД НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.Г. Мельник