Рішення № 33199058, 29.08.2013, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/553/13-ц

Провадження №2/731/139/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі судді Семенченка О.М.,

з участю секретаря Трохименко Т.І.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2013 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, в розмірі 250 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння скоїв наїзд на її п'ятнадцятирічну доньку ОСОБА_5, в результаті якого остання загинула, за що відбуває покарання у Кагарлицькій виправній колонії № 115. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 спричинив їй та її сім'ї моральні страждання, які полягають у тяжких душевних переживаннях, які супроводжуватимуть її все життя. При цьому у добровільному порядку ні моральна, ні матеріальна шкода відповідачем ОСОБА_4 відшкодована не була.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні. При цьому позивачка ОСОБА_1 пояснила, що втрата рідної дитини заподіяла моральних страждань, які вона постійно переживає. Усвідомлення того, що втрата є непоправною, а діти - це найдорожче, що в неї є, позивачка оцінює моральну шкоду, завдану злочинними діями відповідача ОСОБА_4, у 250 000 гривень.

Відповідач ОСОБА_4, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 76 ЦПК України, надіслав письмові заперечення на позов, з яких вбачається, що він вважає позовні вимоги необґрунтованими, занадто завищеними та безпідставними. Відповідач також зазначає, що під час досудового слідства та розгляду кримінальної справи в суді він неодноразово пропонував сім'ї загиблої грошову допомогу, проте позивачка відмовлялася від її одержання, обґрунтовуючи тим, що має намір ув'язнити його. Посилається також на те, що перебуваючи у місцях позбавлення волі та не маючи доходу, не має змоги відшкодувати моральної шкоди. Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов також не визнав та послався на те, що позивачка ОСОБА_1 не займалася вихованням своєї 15-річної доньки ОСОБА_5, яка у нічний час опинилася за кермом несправного велосипеда на дорозі та перебувала у стані алкогольного сп'яніння, а тому її моральні страждання не можуть бути стійкими та триваючими.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 (а.с. 37-47) вбачається, що відповідач засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, за те, що 31 липня 2012 року близько 23 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та керуючи автомобілем, допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_5, в результаті чого остання загинула. ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням пригоди та її наслідками.

Вирок суду набрав законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення

обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Дослідивши в судовому засіданні наявні докази, суд приходить до переконання, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_4, позивачці ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода. При цьому суд враховує непоправність втрати матір'ю своєї дитини та тяжкі душевні страждання, які вона переживає, а також вимушені зміни, які вона зазнала у своїх життєвих стосунках та сподіваннях, звичному способі життя.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно свідоцтва про народження, позивачка ОСОБА_1 приходиться загиблій ОСОБА_5 матір'ю (а.с. 5), тому вона має право на відшкодування моральної шкоди.

У відповідності з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з рекомендаціями п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, враховуючи глибину душевних страждань матері, яка втратила дитину, ступеня тяжкості змін у її житті та життєвому укладі, ступень вини відповідача, а саме необережну форму вини відповідача ОСОБА_4, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення на користь ОСОБА_1 200 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Крім того, оскільки у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем позивачку було звільнено від сплати судового збору, він у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційної до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 200 000 (двісті тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Семенченко