Постанова № 33197726, 29.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 914/1919/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «НВП «ІМВО»

на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013р.

у справі № 914/1919/13

за позовом: прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до : ТзОВ «НВП «ІМВО»

про: внесення змін в договір оренди земельної ділянки.

за участю представників:

від прокуратури - Захарко А.Є. - посвідчення №011076

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Семиренко П.Я. - представник (довіреність №б/н від 02.01.2013р.)

Пастернак П.І. - представнки (довіреність №б/н від 02.01.2013р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2013р., суддя О. Долінська, позов прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради було задоволено повністю. Внесено зміни до укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "НВП "ІМВО" договору оренди земельної ділянки від 05.03.2004 року №Ш-094, який зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 17.03.2004 року за №04.04.438.00212 шляхом викладення пункту 3.2. Договору у наступній редакції:

"п.3.2., Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 823 544,16 грн. (вісімсот двадцять три тисячі п'ятсот сорок чотири гривні 16 копійок) в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007662, отримувач: міський бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 до 30-го числа місяця наступного за звітним".

Внесено зміни до укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "НВП "ІМВО" договору оренди земельної ділянки від 05.03.2004 року №Ш-094, який зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 17.03.2004 року за №04.04.438.00212 шляхом викладення пункту 3.9. Договору у наступній редакції:

"п. 3.9. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27 451472,16 грн. (двадцять сім мільйонів чотириста п'ятдесят одна тисяча чотириста сідесят дві гривні )".

Стягнуто з ТзОВ "НВП "ІМВО" в дохід Державного бюджету України 1147грн. судового збору.

З даним рішенням не погодився відповідач - ТзОВ «НВП «ІМВО» і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013р. у справі №914/1919/13 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2004 року між Львівською міською радою (позивач, орендодавець) та ТзОВ "НВП "ІМВО" (надалі - відповідач, орендар) на підставі Положення "Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", затвердженого Ухвалою 3-ої сесії 4-го скликання Львівської міської ради від 21.11.2002р. за №123, Ухвали Львівської міської ради 8-ої сесії 4-го скликання від 23.12.2003 р. №949 "Про надання ТзОВ "НВП "ІМВО" земельної ділянки на вул. Т.Шевченка, 337 у м. Львові укладено договір оренди земельної ділянки №Ш-094.

Пунктом 2.1. вказаного договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду терміном на 10 років.

Згідно пункту 3.9 договору грошова оцінка земельної ділянки площею 48174 кв.м., на підставі даних земельного кадастру для розрахунку плати за землю на момент укладення цього договору складає 5826 645 грн.

Відповідно до пункту 3.2. договору орендна плата за землю, відповідно до 59 економіко-планувальної зони м. Львова складає 92417,00 грн. і вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №3321812800037 в Шевченківському районі Львівської області, УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389441, одержувач: місцевий бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 для юридичних осіб - до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ТзОВ «НВП «ІМВО» про внесення змін в договір оренди земельної ділянки №Ш-094 від 05.03.2004 року в частині збільшення орендної плати у зв'язку із збільшенням нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки до 27 451 472,16 грн.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. в) частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Згідно пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до пп.1 п. а. частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб землі, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим .розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Приписами статті 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Пунктом 15.1. Ухвали Львівської міської ради від 26.07.2012 року №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України ставок земельного податку.

Згідно п.15.8 вказаної ухвали розмір орендної плати не є сталим та змінюється у зв'язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі і внесенням змін на підставі чинного законодавства України та інших нормативних документів.

18.06.2009 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.

Станом на момент розгляду справи по суті доказів визнання незаконною чи скасування ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 прокурором та сторонами суду не заявлено та не подано.

Згідно довідки Управління Держкомзему у м. Львові від 09.09.2011 р. року №40/3/189, нормативно грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки станом на 09.09.2011 року складає 27 451 472,16 грн.

Згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати для ТзОВ "НВП "ІМВО", нормативна грошова оцінка орендованої ТзОВ "НВП "ІМВО" земельної ділянки станом на 09.09.2011 р. становить 27 451 472,16 грн., розмір орендної плати в рік складає 823 544,16 грн.

З метою внесення змін до договору оренди землі від 05.03.2004 року №Ш-094 позивач Листом від 16.07.2012 року вих. №2403-вих.-598 звертався до відповідача із вимогою про підписання та повернення направленого вказаними листами проекту змін до договору оренди земельної ділянки від 05.03.2004 року №Ш-094 (належним чином завірена копія листа та доказ його скерування відповідач в матеріалах справи.)

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до пункту 10.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря зміни розмірів орендної плати у разі зміни відповідно до законодавства України розмірів земельного податку, індекса інфляції та з інших мотивів, що не суперечать чинному законодавству України.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до закону України "Про плату за землю" ст. 15 та 21 ЗУ "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 2 ЗУ "Про плату за землю" установлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частинами 4 і 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про оплату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

А порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору.

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі, Львівська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Судами обох інстанцій встановлено, що Львівською міською радою вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів досудового розв'язання спору і наявні всі підстави для внесення змін до договору щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що ж стосується посилання апелянта на необхідність внесення змін в договір оренди земельної ділянки виключно у формі нотаріального посвідчення, то воно не відповідає чинному законодавству, а тому відхиляється апеляційним судом.

Відповідно до ст.. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013р. по справі №914/1919/13 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 року у справі №914/1919/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «НВП «ІМВО» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 30.08.2013р.»