Постанова № 33194764, 29.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2013 р. справа №5009/4866/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Кододова О.В.суддівАгапова О.Л., Склярук О.І.при секретарі Коломієць С.О. за участю представників сторін: від позивача - Бондаренко Д.Ю. (за довіреністю) від відповідача - не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ на рішення господарського судуЗапорізької областівід11.03.2013р. (повний текст складений та підписаний 13.03.2013року)у справі№5009/4866/12 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ до проФізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя стягнення 8957,36 грн. заборгованості за кредитом, 17265,87 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 17368,13 грн. пені за договором про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок НОМЕР_1 від 30.03.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ звернулося з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя про стягнення 8957,36 грн. заборгованості за кредитом, 17265,87 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 17368,13 грн. пені за договором про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок НОМЕР_1 від 30.03.2007 р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.03.2013р. (повний текст складений та підписаний 13.03.2013року) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 8957,36грн. заборгованості за кредитом та 17265,87грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом. В частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя 17368,13грн. пені в задоволені позову відмовлено.

В оспорюваному рішенні зазначається, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок НОМЕР_1 від 30.03.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, кредитний ліміт у визначений Договором строк (25.03.2008 р.) Банку не повернув, доказів належного і повного виконання зобов'язань по поверненню кредиту суду не довів, отже, зобов'язання відповідача по поверненню кредиту не припинено. Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що за відповідачем рахується заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8957,36 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту в розмірі 8957,36 грн. підтверджується фактичними обставинами справи. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 8957,36 грн. заборгованості за основною сумою кредиту пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Господарський суд Запорізької області зазначив у рішенні, що відповідно до розрахунку позивача заборгованість за відсотками за користування кредитом по відсотковій ставці 44 % річних становить 17265,87грн., яка розрахована за період з 16.05.2007р. по 26.12.2011р. матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок НОМЕР_1 від 30.03.2007р. зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача 17265,87 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, тому позовні вимоги в цій частині задоволені.

Щодо стягнення пені місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даній справі позивачем заявлено до стягнення суму 17368,13грн. пені станом на 26.09.2012 р. (нараховану з 16.05.2007 р.). Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що він виконаний без урахування норм законодавства та умов договору. Факт порушення зобов'язання відповідачем місцевий господарський суд вважає доказаним, однак позовну вимогу про стягнення пені в сумі 17368,13грн. вважає недоведеною та такою, що задоволенню не підлягає.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013р. частково.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що правовідносини відповідача з банком тривають по сьогоднішній день. Відповідач починаючи з 2007року користується грошима банку повною мірою, а банк зі свого боку нараховує неустойку за данні правовідносини. Боржник ознайомлений з усіма умовами договору (пеня, комісія) і навмисно ухиляється від погашення заборгованості.

Скаржник зазначає, що чинне законодавство не містить заборони щодо застосування різних видів правових наслідків в разі порушення зобов'язання. Відповідач зупинивши свій вибір на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», погодився з умовами запропонованими саме банком як такими, що його влаштували. Банк не примушував, не зв'язував своїх послуг відповідачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто відповідача. Належного виконання договору відповідач не здійснив, а відтак зобов'язання не припинилося. У зв'язку з тим, що зобов'язання не припинилося, то банк має право на захист свого права щодо стягнення як суми пені, яка передбачена умовами договору.

Також скаржник зазначає, що відповідач зі свого боку проігнорував не лише направлену на його адресу претензію для виконання, але й неодноразові виклики суду, запропонування з»явитися у судові засідання, надати свої заперечення по суті спору.

Позивач у судовому засіданні 27.08.2013року надав супровідний лист у якому просить долучити до матеріалів справи виписку по рахунку відповідача за період з 30.03.2007року по 26.09.2012року.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

30.03.2007р. ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі керуючого Другим Шевченківським відділенням Запорізького РУ ПриватБанк Нагибневої М.В. та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок НОМЕР_1 з відповідними додатками до нього, за умовами пункту 1.1 якого позивач (Банк) за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування відповідача (Клієнта) на підставі Заявки на встановлення овердрафтвого кредиту на картковий рахунок (додаток № 1 до Договору), що полягає у проведенні платежів, які здійснюються довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку відповідача, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 Договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо, тобто овердрафт надається на поповнення обігових грошових коштів та здійснення поточних платежів відповідача.

Згідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", затвердженого загальними зборами акціонерів 08.08.2011 р. і зареєстрованого 08.09.2011 р. за № 12241050054006727, правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ КБ "ПриватБанк" є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (позивач у справі).

Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в строки, що обумовлені в Договорі.

Згідно до п.1.3 Договору ліміт представляє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, що здійснюються з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок грошових коштів на його картковому рахунку. На момент підписання Договору ліміт становить 10000,00 грн.

Відповідно до п.1.4 договору проведення платежів Клієнта здійснюється Банком в строк по 25.03.2008р.

За умовами п. 1.5 договору овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, встановлених згідно п., п. 1.3, 1.4 Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Згідно п., п. 2.1.2, 2.1.4 договору Банк зобов'язався за наявності вільних грошових коштів і відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з картрахунку Клієнта або накладення арешту, проводити платежі довірених осіб Клієнта понад залишок коштів на його картрахунку в межах ліміту, встановленого п. 1.3 Договору, і строків, обумовлених в п., п. 1.4, 1.5 Договору, а також при виконанні Клієнтом взятих на себе зобов'язань згідно п. 2.2.14 Договору. Проводити овердрафтові обслуговування Клієнта згідно встановленого порядку.

Пунктами 2.2.2, 2.2.3 та 2.2.6 договору передбачено, що Клієнт взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п., п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору. Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5 Договору. Здійснити повне погашення кредиту, простроченої заборгованості, а також нарахованих та прострочених нарахованих відсотків не пізніше строку, встановленого в п. 1.4 Договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на картрахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встановлений в додатку № 2 до Договору.

Пунктом 1 Додатку № 2 до Договору передбачено, що для розрахунку відсотків за користування кредитом встановлюється диференційована ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом (від 12 % до 22 %).

Пунктом 4.2 договору визначено, що відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п., п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.3.4 Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п., п. 4.1, 4.2 Договору, здійснюється в порядку, визначеному в п., п. 1.1, 2.1.4, 2.2.8 Договору. Відсотки, що несплачені по закінченню періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Нарахування відсотків за користування кредитом проводиться щоденно, починаючи з дати виникнення на картрахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту у часовий інтервал розрахунку відсотків не включається. (пункти 4.3, 4.10 Договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат; винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.4 та п.5.7 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Додатком до Договору сторонами встановлені тривалістю 5 років.

Згідно наявних у матеріалах справи виписок банку за період з 05.04.2007р. по 21.11.2012р. по рахунку № 26051060132551 та меморіальних ордерів за відповідний період, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитний ліміт у сумі 10000,00 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір від 30.03.2007р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, до матеріалів справи відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, а відтак за відповідачем обліковується заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 8957,36грн.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 Додатку № 2 до Договору передбачено, що для розрахунку відсотків за користування кредитом встановлюється диференційована ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом (від 12 % до 22 %).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п., п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.3.4 Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як вже зазначалося, сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п., п. 4.1, 4.2 Договору, здійснюється в порядку, визначеному в п., п. 1.1, 2.1.4, 2.2.8 Договору. Відсотки, що несплачені по закінченню періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Нарахування відсотків за користування кредитом проводиться щоденно, починаючи з дати виникнення на картрахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту у часовий інтервал розрахунку відсотків не включається. (пункти 4.3, 4.10 Договору).

Відповідач належним чином зобов'язання за договором, в термін, передбачений договором відповідач не виконав. Доказів погашення суми заборгованості за кредитом відповідачем до матеріалів справи не надав, позивач направив на адресу відповідача вимогу №70328ZP38О082 від 21.09.2012р. (а.с.15), в якій повідомив про загальну суму заборгованості за кредитним договором, вимагав повернути всі отримані в межах кредитного договору суми кредиту, сплатити проценти за користування ним, заборгованість по пені. Доказів виконання вимоги з боку відповідача, до матеріалів справи не додано.

Таким чином на момент подання позову за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 8957,36грн. - заборгованість за кредитом, 17265,87грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, що нараховані за період з 16.05.2007р. по 26.12.2011р.

Таким чином господарський суд Запорізької області дійшов до вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 17265,87грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Враховуючи невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано пеню за порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами позивачем заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 17368,13 грн.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат; винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.4 та п.5.7 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Додатком до Договору сторонами встановлені тривалістю 5 років.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду Запорізької області, що позивачем, у тому числі на вимогу суду, не надано обґрунтований розрахунок суми пені, у наявних в матеріалах справи розрахунках не розмежовано окремо по кожному із видів стягнення та періодів пред'явлення, в розрахунках не можливо встановити щомісячну суму боргу по процентам та, відповідно, обмежити період нарахування пені по прецентам 3 роками, крім того в одному із розрахунків була змінена сума пені без змінення періоду її нарахування.

Донецьким апеляційним господарським судом також ухвалами від 18.06.2013року та від 06.08.2013року було зобов'язано позивача надати суду детальний розрахунок пені на загальну суму заборгованості по кредиту та процентам. Зазначені ухвали були направлені на адресу позивача, крім того у судових засіданнях був присутній уповноважений представник позивача, однак вимоги апеляційної інстанції щодо надання розрахунку пені з боку позивача залишилися не виконаними. У судовому засіданні 27.08.2013року представником позивача надана виписка по рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_5 за період з 30.03.2007року по 26.09.2012року, однак, із зазначеної виписки не вбачається на яку суму заборгованості та процентам нарахована пеня, тільки вказано дебет та кредит по рахунку, вихідний залишок актив складає 15871,55грн. станом на 26.09.2012року.

Відтак, колегія суддів позбавлена можливості перевірити розрахунок пені виходячи із наявної заборгованості по кредиту та пені. Представник банку у судовому засіданні заперечував проти пропозиції суду призначити економічну експертизу щодо розрахунку пені та відмовився від оплати проведення такої експертизи у разі призначення її судом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів факт наявності прострочення та правомірності нарахування пені саме в сумі 17368,13грн., детального розрахунку, за яким суд міг би перевірити правомірність нарахування пені позивачем на вимогу судів не надав, у зв»язку з чиму задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено місцевим господарським судом правомірно.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що позивач має право на захист свого права щодо стягнення суми пені, яка передбачена умовами договору, не приймаються судовою колегією за тих підстав, що господарський суд Запорізької області в оспорюваному рішенні, відмовляючи позивачеві у вимогах щодо стягнення пені зазначив, що факт порушення зобов»язання відповідачем вважає доказаним, однак вимоги щодо стягнення пені у розмірі 17368,13грн. не доведеними.

На підставі вищевикладеного, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України, відтак апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ задоволенню не підлягає та підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області у справі №5009/4866/12 від 11.03.2013року (повний текст складений та підписаний 13.03.2013року) не вбачається.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013року (повний текст складений та підписаний 13.03.2013року) по справі №5009/4866/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2013року (повний текст складений та підписаний 13.03.2013року) по справі №5009/4866/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Склярук О.І.

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1- у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО .