Ухвала суду № 33194633, 13.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2597/13-а

13.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму від 04 листопада 2004 року,

представник відповідача, Євпаторійського міського відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим - Колєватов Євген Леонідович, довіреність № 52/1/24217 від 26.11.12,

представник відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим - Морозов Олег Олександрович, довіреність № 43/Дз від 04.01.13,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 11.06.13 у справі №801/2597/13-а,

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 97407)

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (вул. Б.Хмельницького, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

Євпаторійського міського відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (вул. Пушкіна, 3, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

про скасування наказу та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2013 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог в частині позовних вимог про скасування дії наказу ГУ МВС України в АР Крим №174 о/с від 13.05.2011 про призначення позивача дільничним інспектором в смт Новоозерне; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011 р. відпуску або надати можливість його використати; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2012 р. відпуску або надати можливість його використати; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС", затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004).

Відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2013 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 13.08.2013, позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Відповідачі заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (далі відповідач 1), в якому просить скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК №3318 від 19.12.2012 і №318 о/с від 27.12.2012 про звільнення позивача з ОВС та поновити на роботі на раніше займаній посаді ДІМ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим новим наказом, зобов'язати внести зміни до трудової книжки про поновлення на роботі; стягнути з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 до моменту розгляду справи по суті у суді; стягнути з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача заробітну плату у сумі 395,16 грн. за дні з 05 по 07 грудня 2012 року, незаконно оформлені керівництвом Євпаторійського МВ як прогули; зобов'язати ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу за 2012 рік, яку позивач просив надати на протязі 2012 р.; виплатити грошову компенсацію за невикористані чергові відпуски.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що спірні накази прийняті з порушенням вимог діючого законодавства. Позивач зазначає, що з наказом про призначення його дільничним інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Новоозерненського селищного відділення міліції Євпаторійського міського відділу він ознайомлений не був, на вказаній посаді не працював, у грудні 2012 р. виконував обов'язки підмінного оперативного інспектора чергового чергової частини штабу Євпаторійського МВ ГУМВС України в АР Крим, в тому числі 05-07.12.2012 працював в черговій частині. Позивач вказує, що 05-06.12.2012 - проходив плановий профілактичний медичний огляд, а 07.12.2012 позивачем був поданий рапорт про відпуску. Водночас вказані дні були зафіксовані як прогули, про що складені акти та відповідні рапорти посадових осіб, що, згодом, стало підставою для прийняття спірних наказів.

Згідно заяви від 07.06.2013 та пояснень позивача у судовому засіданні 11.06.2013 позовні вимоги викладенні у наступній редакції:

- скасувати дію наказу ГУ МВС України в АР Крим №174 о/с від 13.05.2011 про призначення позивача дільничним інспектором в смт Новоозерне;

- визнати накази Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасувати їх дію;

- стягнути з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача заробітну плату за 05,06,07 грудня 2012 року, які були незаконно оформлені керівництвом Євпаторійського МВ як прогули.

- скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК №3318 від 19.12.2012 і №318 о/с від 27.12.2012 про звільнення позивача з ОВС та поновити на роботі на раніше займаній посаді ДІМ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим новим наказом, зобов'язати внести зміни до трудової книжки про поновлення на роботі;

- стягнути з ГУ МВС України в АР Крим на коримось позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 до дня поновлення позивача на посаді дільничного інспектора Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим;

- зобов'язати ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011 р. відпуску або надати можливість його використати;

- зобов'язати ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2012 р. відпуску або надати можливість його використати;

- зобов'язати ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС", затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004).

Суд першої інстанції ухвалою від 11.06.2013 прийняв до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог в частині позовних вимог про скасування дії наказу ГУ МВС України в АР Крим №174 о/с від 13.05.2011 про призначення позивача дільничним інспектором в смт Новоозерне; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011 р. відпуску або надати можливість його використати; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2012 р. відпуску або надати можливість його використати; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС", затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004).

Проте, відмовив в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії.

Відмовляючи в прийнятті до розгляду заяви позивача в частині зміни позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач одночасно змінив як підставу так і предмет позову, що суперечить статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи:

1)зміна позовних вимог іншими;

2)доповнення позовних вимог новими;

3)вилучення де-яких із позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично доповнив позовні вимоги новими, а саме:

- визнати накази Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасувати їх дію.

Наказ №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності, послугував однією з підстав для прийняття наказів №3318 від 19.12.2012 і №318 о/с від 27.12.2012, які оскаржуються позивачем і були предметом позову від 12.03.2013 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що в даному випадку було доповнення позовних вимог, і одночасно не було зміни предмету та підстав позову.

Крім того, позивач не відмовлявся від первинних позовних вимог.

Судова колегія також звертає увагу на те, що положення статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повноваження суду щодо відмови в прийнятті до розгляду заяви про зміну позовних вимог.

Ухвала про відмову в прийнятті додаткових вимог обмежує певні права позивача і є перешкодою для захисту прав позивача у даній справі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції в частині відмови в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії, підлягає скасуванню, та в цій частині справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

2.Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.13 у справі №801/2597/13-а в частині відмови в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії- скасувати.

3.Направити справу №801/2597/13-а в частині відмови в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії - для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська