Ухвала суду № 33194572, 21.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №805/9318/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харцизького комунального підприємства «Міськводоканал»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 805/9318/13-а за позовом Харцизького комунального підприємства «Міськводоканал» до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області, третя особа Харцизька міська рада, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника, -

В С Т А Н О В И В:

Харцизьке комунальне підприємство «Міськводоканал» звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області, третя особа Харцизька міська рада, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою головного держаного виконавця ВДВС Харцизького міського управління юстиції від 19.06.2013 р. накладено арешт на грошові кошти, що перебувають в касі позивача або надходять до неї. Зазначив, що оскаржена постанова не містить загальної суми заборгованості, направлена до позивача із затримкою, в описовій час ниті оскарженої постанови двічі зазначений один виконавчий документ, на момент прийняття постанови державний виконавець не перевірив наявність в касі грошових коштів, яких там не було. З наведених підстав просив визнати протиправною та скасувати постанову від 19.06.2013 р. про накладення арешту на грошові кошти, що перебувають в касі позивача або надходять до неї.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Судом першої інстанції встановлено, на виконанні у відповідача - ВДВС Харцизького міського управління юстиції відносно КП «Міськводоканал» на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №12-375 на суму 7153557,59 грн.

Відомості, надані з боку відповідача про стан вказаного виконавчого провадження, а саме наявності боргу на користь УПФУ в м. Харцизьку на суму 6174706,79 грн. (залишок складає 4902857,72 грн.); на користь юридичних осіб на суму 3928858,45 грн., в тому числі: КП «Компанія «Вода Донбасу» - 3171863,06 грн.(залишок суми боргу складає 454690,72 грн.) та Юридична фірма «Право» - 756995,39 грн.(залишок суми боргу складає 285261,78 грн.), з боку позивача не спростовані.

Постановою головного державного виконавця Куленко О.М. від 19.06.2013 р. накладено арешт на кошти, що перебувають у касі та надходять до каси Харцизького комунального підприємства «Міськводоканал» (а.с.5).

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, діючий на час розгляду справи (надалі Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стаття 52 Закону № 606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи.

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стаття 57 Закону № 606, в тому числі, містить наступні приписи.

1. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

2. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

3. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Враховуючи наведені приписи Закону, які передбачають вилучення у боржника грошових коштів, накладення арешту на кошти та майно боржника, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно вжиті передбачені спеціальним законом заходи для стягнення з боржника боргу, а саме накладений арешт на кошти, що перебувають у касі та надходять до каси Харцизького комунального підприємства «Міськводоканал».

Доводи, покладені позивачем в обґрунтування позову, не передбачені законом в якості підстав для скасування постанови державного виконавця. Факту арешту коштів у сумі, що перевищує суми боргу, по справі не встановлено.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем порушення вимог закону з боку відповідача не доведено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 160, 182, 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Харцизького комунального підприємства «Міськводоканал»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 805/9318/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 805/9318/13-а за позовом Харцизького комунального підприємства «Міськводоканал» до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області, третя особа Харцизька міська рада, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В. Юрко