Ухвала суду № 33194567, 21.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №805/8227/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 805/8227/13-а за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4784/32270533 від 30.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4784/32270533 від 30.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням до нього неправомірно були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Рішення було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України, але скарги були залишені без задоволення. Крім цього, у порушення вимог законодавства спірне рішення було прийнято в строк майже десяти місяців після повної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також відповідачем сплачений внесок був зарахований у погашення штрафних санкцій та пені за попередні періоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

30.11.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області прийнято рішення № 4784/32270533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Державного підприємства «Артемвугілля» застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 110070,72 грн. та нарахована пеня у розмірі 0.01% у сумі 18800,39 грн. за період з 21.05.2012 року по 27.06.2012 року.

Позивачем спірне рішення було оскаржене до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 17.12.2012 року.

Рішенням про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірне рішення залишено без змін.

Позивачем до Пенсійного фонду України було направлено скаргу від 24.01.2013 року № 14/2-16 на рішення про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 Головного управління ПФУ в Донецькій області.

28.03.2013 року Пенсійним фондом України було винесено рішення № 7956/09-10 про результати розгляду скарги, яким спірне рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Правовідносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2011 року регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464). Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.

Згідно статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно пункту 1 статті 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до пункту 7.2.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 (надалі - Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Згідно із абзацом 2 пункту 7.7 Розділу VІІ Інструкції перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Пунктом 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із абзацом 2 пункту 7.5 Розділу VІІ Інструкції нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Пунктом 16 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З даних картки особового рахунку вбачається, що Державним підприємством «Артемвугілля» не були своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за ставкою 3,6%, 8,41% за квітень 2012 року. Тобто, підприємством самостійно нараховано зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за базовий період: квітень 2012 року та несвоєчасно їх сплачено, що підтверджується даними особового рахунку позивача з єдиного внеску.

У зв'язку з вказаним порушенням відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від несплаченої суми зобов'язань та нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Позивач помилково тлумачить частину 14 статті 25 зазначеного вище Закону № 2464 в частині обов'язкового погодження кожного прийнятого рішення з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та помилково вважає, що воно повинно надсилатися протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

В частині 14 статті 24 Закону № 2464 йдеться про порядок прийняття рішень, встановлений Пенсійним фондом за погодженням Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Закон не вимагає узгодження кожного прийнятого рішення територіальним органом ПФУ з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, як не вимагає надіслання такого рішення протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

Отже, відповідачем виконані вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Отже, позивачем не доведено своєчасну сплату зобов'язань з єдиного внеску за квітень 2012 року у граничні терміни, передбачені Законом № 2464, що стало підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Що стосується порушення відповідачем підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно якої при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, суд вважає, що це не також вплинуло на суми застосованих санкцій та нарахованої пені та не порушило права позивача.

Що стосується перерозподілу коштів позивача, спрямованих на сплату єдиного внеску за конкретний період на погашення недоїмки, що виникла раніше, то хронологічний порядок погашення прямо передбачений частиною 6 статті 25 Закону № 2464.

Згідно з пп. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення № 4784/32270533 від 30.11.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 160, 182, 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 805/8227/13-а за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4784/32270533 від 30.11.2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 805/8227/13-а за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4784/32270533 від 30.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В. Юрко