Ухвала суду № 33194536, 21.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №2а/0570/17270/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі судового засідання Мартакові О.А., за участю представників відповідача Середи Т.О., Майдикова С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 2а/0570/17270/2012 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що згідно статуту товариства, основним видом діяльності підприємства є виробництво яйця курячого. Для досягнення статутних цілей - виробництва яйця СТОВ «Донецька птахофабрика» було укладено договір на реконструкцію об'єктів нерухомості № 461/П від 20.11.2006 року з ТОВ «Гранд Гарант». За наслідками укладеного договору, ТОВ «Гранд Гарант» було виписано покупцю - СТОВ «Донецька птахофабрика» податкову накладну від 22.12.2006 р. № 219 на суму 21 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 583 333,33 грн. Таким чином, за результатами укладеного договору між СТОВ «Донецька птахофабрика» та ТОВ «Гранд Гарант», товариством було оплачено суму ПДВ в ціні отримуваних робіт (послуг) на загальну суму 3 583 333,00 грн. На підставі отриманої від ТОВ «Гранд Гарант» податкової накладної, СТОВ «Донецька птахофабрика» було сформовано податковий кредит, який відобразився у поданій загальній декларації з ПДВ.

Також, позивач зазначає, що будівництво (реконструкція) пташників призначена для поліпшення (модернізації) таких основних фондів, які використовуються у власній господарській діяльності для розміщення комплектів кліткового обладнання, а отже СТОВ «Донецька птахофабрика» правомірно до складу податкового кредиту віднесло суму витрат пов'язаних з реконструкцією (будівництвом) пташників. Факт використання реконструйованих пташників у господарській діяльності підтверджується складеними підрядником та замовником актами виконаних робіт, а тому позиція податкового органу про не використання пташників у діяльності є хибною та незаконною.

Постановою суду першої інстанції від 10 липня 2013 року у справі № 2а/0570/17270/2012, позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. - задоволено. Визнано протиправним та недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000152320/1 від 18 серпня 2008 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» зареєстровано виконавчим комітетом Волноваської районної державної адміністрації Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31187235, місце знаходження: 85760, Донецька область, Волноваський район, с. Рівнопіль, вул. Донецька, буд.4), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №181883. ДПІ у Волноваському районі Донецької області ДПС проводила виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2007 року та підтвердження фактів викладених в скарзі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» від 26.07.08 № 193 (вх. № 7/22с від 26.06.08) з урахуванням вимог роз'яснень ДПА України від 19.06.08 № 12392/7/23-2017 «Щодо окремих питань проведення перевірок».

За результатами перевірки було складено акт № 1987/23-20/31187235 від 11 серпня 2008 року /Т. 1 а.с.62-101/ (далі за текстом - акт перевірки) у якому зазначено, в тому числі, що позивачем допущено порушення: - п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, - платником податку завищено податковий кредит з ПДВ по Декларації №3 за грудень 2006 року на 3583333 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ по Декларації №3 за грудень 2006 року на 3583333 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування по розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 3583333 грн. За змістом акту перевірки № 1987/23-20/31187235 від 11 серпня 2008 року вбачається, що позивачем були порушені вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації №3 за грудень 2006 року на 3583333,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації №3 за грудень 2006 року на 3583333,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування по розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 3583333,00 грн. Також, в акті перевірки податковий орган зазначає, що договір на реконструкцію об'єктів нерухомості № 461/П від 20 листопада 2006 року, укладений між СТОВ «Донецька птахофабрика» та ТОВ «Гранд Гарант», є нікчемним, оскільки у ТОВ «Гранд Гарант» не встановлено наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, тоді як згідно наданих актів приймання виконаних підрядних робіт генеральним підрядником є саме ТОВ «Гранд Гарант», з урахуванням того, що згідно обвинувального висновку від 11 липня 2007 року по кримінальній справі № 67-1896 по обвинуваченню ОСОБА_4, який був директором ТОВ «Гранд Гарант», було вказано про те, що він здійснював господарську діяльність, яка підлягає ліцензуванню у відповідності з законодавством, з порушенням умов ліцензування, що було пов'язано з отриманням доходу у великому розмірі.

Таким чином, податковим органом у акті перевірки було зроблено висновок про те, що у ТОВ «Гранд Гарант» не було можливості реального здійснення операцій по реконструкції об'єктів нерухомості згідно договору № 461/П від 20 листопада 2006 року, укладеного з позивачем, що свідчить про нікчемність правочину у розумінні положень ст. 228 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин, встановлених в процесі розгляду кримінальної справи № 67-1896. 18 серпня 2008 року ДПІ у Волноваському районі Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 згідно з підпунктами «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, на підставі акта перевірки №1987/23-20/31187235 від 11 серпня 2008 року за порушення п.п.7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 583 333,00 грн./Т.1 а.с.10/.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18 серпня 2008 року з огляду на такі обставини. 20 листопада 2006 року між ТОВ «Гранд Гарант» («Підрядник») та СТОВ «Донецька птахофабрика» («Замовник») було укладено договір на реконструкцію об'єктів нерухомості № 461/П, за умовами якого «Підрядник» зобов'язується здійснити реконструкцію (ремонт) об'єктів нерухомості (пташників) згідно встановленого переліку у зазначені в договорі строки, а «Замовник» зобов'язується прийняти роботи та здійснити оплату їх вартості. У відповідності із п. 1.2 зазначеного договору реконструкція об'єктів нерухомості здійснюється підрядником згідно із затвердженою проектною документацією. На підставі п.п. 3.1.1 та п.п. 3.1.2 договору підрядник зобов'язується почати реконструкцію об'єктів нерухомості не пізніше 20 календарних днів після отримання проектної документації на реконструкцію, виконати своїми силами та із свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектної документації і здати об'єкти у встановлений у Додатку № 2 до договору термін. На підставі п.п. 3.1.5 договору підрядник зобов'язується виконати роботи з дотриманням норм та правил, що діють в Україні, оформити відповідно до чинних норм України акти виконаних робіт та інші документи, необхідні для здачі об'єктів замовнику з метою їх подальшої експлуатації. З урахуванням п.п. 3.3.1 замовник зобов'язується до початку провадження робіт забезпечити підрядника затвердженою проектною документацією і всіма необхідними документами, що дозволяють виконання робіт. У відповідності з п. 4.3 договору оплата здійснюється замовником підряднику платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт підрядником на підставі актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту їх підписання, або на підставі графіку платежів, який узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами: - податковою накладною № 219 від 22.12.2006 року на суму 21 500 000 грн.; - актами приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташників № 5, 7, 8, 9, 11, 20; за лютий 2007 року пташників № 5,7,8,9,11,20; за вересень 2007 року пташників № 11,12,13,14,15; - платіжним дорученням №340 від 22.12.2006 року на суму 21 500 000 грн.; - актом комісії райдержадміністрації від 06 липня 2007 року затвердженим Головою райдержадміністрації - Васильченко Н.Л.; - розпорядженням Голови Волноваської районної державної адміністрації № 788 від 28 серпня 2007 року про надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на реконструкцію пташників № 5, № 7, № 8, № 9, № 11, № 20, забезпечення відведення земельної ділянки; - висновком державної санітарно епідеміологічної експертизи № 122 від 18 вересня 2007 року про відповідність реконструкції вимогам діючого санітарного законодавства; - висновком Волноваської міжрайонної санітарно епідеміологічної станції № 92 від 18 вересня 2007 року про придатність земельної ділянки (Донецька обл., с. Рівнопіль) для реконструкції пташників № 5, № 7, № 8, № 9, № 11, № 20; - висновком управління з питання наглядової - профілактичної діяльності сектор державного пожежного нагляду № 3110 від 20 серпня 2007 року; - будівельним паспортом № 43 на реконструкцію пташників № 5, № 7, № 8, № 9, № 11, № 20; - архітектурно планіровочним завданням № 43; довідками про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3); актами приймання виконаних підрядних робіт. Суми ПДВ згідно зазначеної вище податкової накладної позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податковій декларації з ПДВ за відповідний період. Копія зазначеної декларації наявна у матеріалах справи. Отже, суд першої інстанції вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на реконструкцію об'єктів нерухомості, що свідчить про спрямованість укладеного договору на настання реальних правових наслідків. Перелік правочинів. які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані па порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення. Виходячи з правової позиції Верховного суду України із цього питання, викладеної у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини. спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, інтими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Статтею 215 ЦК України передбачено, що недійсним с правочин, якщо його недійсність встановлена Законом. Відповідачем не викладено в акті перевірки документально обґрунтованих доказів щодо можливості надання податкової вигоди та нереальність товарного характеру у діях підприємства ТОВ «Гранд Гарант» з СТОВ «Донецька птахофабрика». При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦКУ, у відповідності до Постанови Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору. Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо. Аналізуючи наведені норми суд першої інстанції дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. З огляду на таке суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено тих обставин, що укладені позивачем договори порушують публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірного правочину недійсним у судовому порядку відповідачем не надано. Крім того, висновками експерта будівельно-експертних досліджень Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України від 25 червня 2009 року, наданим на виконання вимог ухвали суду від 22 жовтня 2008 та здійсненим методом співставлення даних візуального огляду з наданими до дослідження матеріалами адміністративної справи, додатковими матеріалами та нормативною документацією було, встановлено, що об'єми виконаних робіт і підтверджених візуально та документально робіт, які з найбільшою вірогідністю могли бути виконані при реконструкції пташників СТОВ «Донецька птахофабрика» відповідають об'ємам робіт, наданих замовнику в актах виконаних робіт (Ф. № КБ-2в) № 1 за лютий 2007 року /т.1 арк. справи 203-205/, № 1 за березень 2007 року /т.1 арк. справи 153-157/, № 1 за лютий 2007 року /т.1 арк. справи 191-193/, № 1 за березень 2007 року /т.1 арк. справи 127-131/, № 1 за лютий 2007 року /т.1 арк. справи 197-199/, № 1 за березень 2007 року /т.1 арк. справи 148-152/, № 1 за лютий 2007 року /т.1 арк. справи 188-190/, № 1 за березень 2007 року /т.1 арк. справи 139-143/, № 1 за лютий 2007 року /т.1 арк. справи 194-196/, № 1 за березень 2007 року /т.1 арк. справи 144-147/, № 1 за лютий 2007 року /т.1 арк. справи 200-202/, № 1 за березень 2007 року /т.1 арк. справи 133-138/. Проектна документація - стадія «Робочий проект», надана експерту на дослідження , відповідає договору № 46/07 від 31 серпня 2007 та ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва». Об'єкти, на яких виконувались роботи СТОВ «Донецька птахофабрика», та на яких виконувались роботи ТОВ «Птахофабрика Волноваська». В якості доводів податкового органу щодо нікчемності укладеного правочину у акті перевірки посилається на те, що відповідно до постанови від 02.04.2007 року заступником прокурора Донецької області Нестеренко А.І. було порушено кримінальну справу у відношенні до ОСОБА_6, ОСОБА_4, колишнього директора ТОВ «Гранд Гарант» за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3-205 ч.2, 28 ч. 3-358 ч. 2, 28 ч. 3-358 ч. 3, 202 ч. 1 КК України. З матеріалів оперативно розшукової справи № 180-285/06 вбачається, що період з лютого 2006 року по теперішній час ОСОБА_6, ОСОБА_4 діючи навмисно, із корисних спонукань, по передній змові у складі організованої злочинної групи створили ТОВ «Гранд Гарант» у цілях прикриття незаконної діяльності по переводу безготівкових грошових коштів інших підприємств у готівкові та навпаки, шляхом здійснення безтоварних фіктивних фінансово-господарських операцій. Крім того, з метою прикриття незаконної діяльності по переводу безготівкових грошових коштів інших підприємств у готівкові та навпаки у сфері надання будівельних робіт ОСОБА_6, ОСОБА_4 та інші, шляхом підробки документів ТОВ «Гранд Гарант» та надання їх у Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України отримали у порушення умов ліцензування, ліцензію на будівельну діяльність ТОВ «Гранд Гарант». У висновку обвинувачення по кримінальній справі № 67-1896 від 11.07.2007 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.ст. 28 ч. 3-205 ч.2, 28 ч. 3-358 ч. 2, 28 ч. 3-358 ч. 3, 202 ч. 1 КК України, зазначено, що після отримання ліцензії на будівельну діяльність для ТОВ «Гранд Гарант» ОСОБА_6, ОСОБА_4 у період до 03.04.2007 р. здійснювали діяльність у сфері будівництва з порушенням умов ліцензування - відсутність необхідної кількості робітників і обладнання, необхідних для отримання ліцензії. Втім, 27 червня 2007 року Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька було звільнено ОСОБА_4 від покарання у зв'язку з застосуванням до нього акта про амністію. Доводи відповідача повинні бути підтвердженні вироками суду про визнання осіб, які уклади договір та склали первинні документи , які містять відомості про господарську операцію, зокрема, щодо виконання (невиконання ) сторонами умов договору на реконструкцію об'єктів нерухомості № 46/п від 20.11.2006, винними у скоєнні відповідних злочинів. Судом першої інстанції було витребувано та до долучено до матеріалів справи копію постанови Волноваського районного суду Донецької області від 06.03.2012 року по кримінальній справі № 55-204-01-103, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 припинено у зв'язку з його смертю, а також копію постанови Київського районного суду м. Донецька від 06.05.2009 року по кримінальній справі № 155-23271 по факту замаху посадових осіб СТОВ «Донецька птахофабрика» на умисне заволодіння чужим майном, якою відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб СТОВ «Донецька птахофабрика» за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 191 ч. 5 КК України.

Згідно ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом першої інстанції встановлено, що вироки по порушеним кримінальним справам відносно посадових осіб СТОВ «Донецька птахофабрика» та ТОВ «Гранд Гарант», які б мали зв'язок з обставинами викладеними в акті перевірки № 1987/23-20/31187235 від 11 серпня 2008 року, відсутні.

Крім того, у акті перевірки зазначається, що згідно відповіді на запит відповідача ДПІ у Київському районі м. Донецька було надано податкову звітність ТОВ «Гранд Гарант», відповідно до якої підприємством задекларовано про відсутність працівників, нарахованої заробітної плати, основних фондів у 1 кварталі 2007 року, декларацій з податку на прибуток за півріччя, 9 місяців 2007 року ТОВ «Гранд Гарант» до податкового органу не надавало. Отже, у ТОВ «Гранд Гарант» не було робітників та основних фондів для виконання підрядних робіт по реконструкції пташників позивача як орендованих, так і власних.

Разом із тим, зазначені доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими у судовому засіданні як суду першої так і апеляційної інстанції. Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору № 461/П від 20 листопада 2006 року, укладеного між ТОВ «Гранд Гарант» («Підрядник») та СТОВ ТОВ «Донецька птахофабрика» («Замовник»). Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню послуг за вказаним договором із господарською діяльністю СТОВ «Донецька птахофабрика». Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент спірних правовідносин. Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи Із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. П.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1. п.7.2 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Як зазначалось вище, право на нарахування податку на додану вартість по господарських операціях придбання послуг виникло у позивача на підставі зазначеного договору, укладеного між ТОВ «Гранд Гарант» («Підрядник») та СТОВ «Донецька птахофабрика» («Замовник») виконання якого підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку. Основними аргументами для нарахування податку на додану вартість, які зазначені в акті перевірки є те, що первинні документи, які складені від ТОВ «Гранд Гарант» («Підрядник») не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції. Втім зазначені доводи в ході судового засідання належними доказами підтверджені не були, а отже є припущеннями, а тому законних підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 3583333,00 грн. у податкового органу не було. За приписами Закону України «Про податок на додану вартість» ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку -покупця. Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено «документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується па рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. За приписами п. 2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації") для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо. З огляду на викладене аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Враховуючи викладене, наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірний правочин набув реального настання тих правових наслідків, на настання яких був спрямований. Таким чином, у відповідача не було підстав для збільшення грошового зобов'язання. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Як передбачено п.п. 21.1.1 її. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади. Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 3583333,00 грн., за спірним податковим повідомленням-рішенням, з чим погоджується колегія суддів. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 2а/0570/17270/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 2а/0570/17270/2012 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн.- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 23 серпня 2013 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова

І.В. Юрко