Рішення № 33194325, 19.08.2013, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/631/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Гапоненко Р.В.

секретаря Філімоненко Т.С.

представника позивача Назаренко В.Д.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом державного підприємства "Агенство з ідентифікації та реєстрації тварин" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання разової роботи № 21/3 від 02.04.2010 року (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. договору позивач в порядку та на умовах, визначених у даному договорі дає завдання відповідачу, а відповідач бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик разову роботу з ідентифікації і реєстрації тварин в господарствах власників/утримувачів фізичних осіб, а також оформлення факту переміщення, забою (загибелі) тварин на території дії населеного пункту смт. Велика Лепетиха Херсонської області. Для виконання обов'язків, згідно накладних на внутрішнє переміщення № 21R022345 від 27.05.2010 року, № 21R028495 від 15.07.2010 року, № 21R035826 від 04.10.2010 року, № 21R036851 від 12.10.2010 року (далі - накладні), протягом дії договору відповідачем приймалися засоби ідентифікації (комплекти бирок для товарних свиней, відомості переміщення товарних свиней, відомості переміщення тварин, замовлення на дублікати бирок, реєстраційні картки ВРХ з платіжними дорученнями, бирки ВРХ), що підтверджується підписами відповідача в накладних. У січні 2012 року позивачу стало відомо, що відповідач перестав здавати роботи згідно договору. У результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач збирав готівкові кошти у власників - фізичних осіб за проведену роботу по ідентифікації і реєстрації тварин замість видачі власникам тварин відповідних платіжних документів та в подальшому використовував готівкові кошти на власні потреби. Позивач зазначає, що на усні звернення позивача не було отримано змістовної відповіді, тому відповідачем не було виконано своїх зобов'язань, позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням № 89/М-Юр від 30.01.2012 року про розірвання договору, відповідно до п. 6.2. договору. У якому відповідач був повідомлений, що в термін до 12.03.2012 року необхідно завершити виконання розпочатих робіт та протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення передати залишки засобів ідентифікації та бланків документів, отриманих від позивача або компенсувати їх вартість. Не отримавши відповідь на лист № 89/М-Юр від 30.01.2012 року, позивач звернувся до відповідача з листом від 07.05.2012 року № 394/М-Юр про відшкодування позивачеві коштів за неповернені товарно-матеріальні цінності у сумі 3504.63 гривні. Однак, позивачем не було отримано відповідь на лист-вимогу щодо повернення грошових коштів. Станом на 18.01.2012 року, відповідно до акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей відповідачем не повернуто: бирки великої рогатої худоби (ВРХ) - 9 комплектів (9x10,89 = 98,01 грн.); аплікатор для великої рогатої худоби (ВРХ) - 1 (їх 96,00 = 96 грн.); бирки для товарних свиней - 749 одиниць (749x2,88 = 2157,12); відомості переміщення товарних свиней - 769 одиниць (769x1,50 = 1153,50 грн.), на загальну суму 3504 гривні 63 копійки. Відповідно до п. 4.3. договору відповідач несе відповідальність за отримані від позивача засобів та бланків документів для виконання робіт, а також ризик їх випадкової загибелі або псування. У разі незабезпечення відповідачем збереженості (знищення, втрата, псування, розкрадання, нестача) засобів та документів, він відшкодовує їх вартість та всі нанесені збитки. У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати товару та надання послуг, це позбавило можливості позивача використати кошти, які підлягали сплаті відповідачем, для забезпечення власної господарської діяльності. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи сукупність обставин сума боргу станом на 04 липня 2013 року складає 3504,63 грн. та 165,60 гривень, тобто, загальна сума з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат становить 3670.23 гривень. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»: 3504,63 грн. з будь-якого доходу або майна відповідача, виявленого в процесі виконавчого провадження; три проценти річних від суми боргу та інфляційні витрати у розмірі 165,60 гривень з будь-якого доходу або майна відповідача, виявленого в процесі виконавчого провадження; 229.40 гривень судового збору з будь-якого доходу або майна відповідача, виявленого в процесі виконавчого провадження.

Представник позивача Назаренко В.Д. у відкритому судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання разової роботи № 21/3 від 02.04.2010 року. Відповідно до п. 1.1. договору позивач в порядку та на умовах, визначених у даному договорі дає завдання відповідачу, а відповідач бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик разову роботу з ідентифікації і реєстрації тварин в господарствах власників/утримувачів фізичних осіб, а також оформлення факту переміщення, забою (загибелі) тварин на території дії населеного пункту смт. Велика Лепетиха Херсонської області. Відповідно до п. 4.3 договору відповідач несе відповідальність за отримані від позивача засобів та бланків документів для виконання робіт, а також ризик їх випадкової загибелі або псування. У разі незабезпечення відповідачем збереженості (знищення, втрата, псування, розкрадання, нестача) засобів та документів, він відшкодовує їх вартість та всі нанесені збитки. У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати товару та надання послуг, це позбавило можливості позивача використати кошти, які підлягали сплаті відповідачем, для забезпечення власної господарської діяльності.

Для виконання обов'язків, згідно накладних на внутрішнє переміщення № 21R022345 від 27.05.2010 року, № 21R028495 від 15.07.2010 року, № 21R035826 від 04.10.2010 року, № 21R036851 від 12.10.2010 року, протягом дії договору відповідачем приймалися засоби ідентифікації (комплекти бирок для товарних свиней, відомості переміщення товарних свиней, відомості переміщення тварин, замовлення на дублікати бирок, реєстраційні картки ВРХ з платіжними дорученнями, бирки ВРХ), що підтверджується підписами відповідача в накладних. У січні 2012 року позивачу стало відомо, що відповідач перестав здавати роботи згідно договору. У результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач збирав готівкові кошти у власників - фізичних осіб за проведену роботу по ідентифікації і реєстрації тварин замість видачі власникам тварин відповідних платіжних документів та у подальшому використовував готівкові кошти на власні потреби. На усні звернення позивача не було отримано змістовної відповіді та відповідачем не було виконано своїх зобов'язань. Позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням № 89/М-Юр від 30.01.2012 року про розірвання договору, відповідно до п. 6.2. договору, у якому відповідач був повідомлений, що в термін до 12.03.2012 року необхідно завершити виконання розпочатих робіт та протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання повідомлення передати залишки засобів ідентифікації та бланків документів, отриманих від позивача або компенсувати їх вартість. Не отримавши відповідь на лист № 89/М-Юр від 30.01.2012 року, позивач знову звернувся до відповідача з листом у якому вимагає відшкодування коштів за неповернені товарно-матеріальні цінності у сумі 3504 (три тисячі п'ятсот чотири грн. 63 копійки) гривні. Однак, позивачем не було отримано відповідь на лист-вимогу щодо повернення грошових коштів.

Станом на 18.01.2012 року, відповідно до акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей відповідачем не повернуто: бирки великої рогатої худоби (ВРХ) - 9 комплектів (9x10,89 = 98,01 грн.); аплікатор для великої рогатої худоби (ВРХ) - 1 (їх 96,00 = 96 грн.); бирки для товарних свиней - 749 одиниць (749x2,88 = 2157,12); відомості переміщення товарних свиней - 769 одиниць (769x1,50 = 1153,50 грн.), на загальну суму 3504 гривні 63 копійки. Станом на 04 липня 2013 року сума боргу складає 3504,63 грн. та 165,60 гривень тобто, загальна сума з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат становить 3670.23 гривень (три тисячі шістсот сімдесят грн. 23 коп.). Відповідач була повідомлений про виникнення заборгованості перед позивачем, однак на даний час заборгованість за матеріальну шкоду відповідачем погашена не була.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, порушивши норми чинного законодавства, законні права та інтереси позивача, а тому позивач має право на відшкодування у розмірі трьох процентів річних від суми боргу та інфляційних витрат у розмірі 165,60 гривень з будь-якого доходу або майна відповідача, а отже вправі вимагати стягнення з відповідача коштів у розмірі 3670,23 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у розмірі 229,40 грн.

На підставі ст.ст. 22, 525, 530, 526, 612, 629, 1212, 1214 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов державного підприємства "Агенство з ідентифікації та реєстрації тварин" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (ЄДРПОУ 32114325, р/р 26001000208304 у ПАТ «КЛАСИКБАНК», МФО 306704): 3670,23 грн. (три тисячі шістсот сімдесят гривень та 23 копійки) з будь-якого доходу або майна відповідача, виявленого в процесі виконавчого провадження, що складається з: боргу розміром 3504,63 грн.; трьох проценти річних від суми боргу та інфляційних витрат, на загальну суму 165,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (ЄДРПОУ 32114325, р/р 26001000208304 у ПАТ «КЛАСИКБАНК», МФО 306704) судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень та сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

Голова суду В.А. Мамаєв