Ухвала суду № 33193513, 22.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р.Справа № 2а-4066/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весус" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012 р. № 0001432301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17375 грн., у тому числі за основним платежем на 17374 грн. та за штрафними санкціями на 1 грн.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

Суд першої інстанції своєю постановою від 30 жовтня 2012 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 20.02.2012 р. № 0001432301.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Весус" щодо визнання протиправними дій по проведенню позапланової невиїзної перевірки відмовив.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою винесення наказу від 18.01.2012 р. № 87 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" стало отримання відповідачем акту перевірки ДПІ у м. Херсоні від 12.01.2012 р. № 13/15-2/36671297 по ПП "Фіто Сервіс Плюс" - контрагенту позивача по господарських відносинах у березні, квітні 2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. Перевірка проведена на підставі наказу від 18.01.2012 р. № 87. Повідомлення про проведення перевірки від 18.01.2012 р. № 26/23-14 та копію наказу вручено 19.01.2012 р. під розписку керівнику ТОВ "Весус".

Таким чином, ДПІ у м. Херсоні проведено перевірку за наявності підстав, визначених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій по проведенню перевірки задоволенню не підлягають.

ТОВ "Весус" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 23.01.2012 р. № 223/22-2/35568240, складеного за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Весус" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Фіто Сервіс Плюс" та з контрагентами-покупцями за березень, квітень 2012 року.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у м. Херсоні встановлено, що позивач частину податкового кредиту з податку на додану вартість березня, квітня 2011 року сформував за наслідками господарських відносин щодо придбання товарів у ПП "Фіто Сервіс Плюс". За отриманий товар позивач розрахувався у безготівковому порядку на всю суму поставки. ПП "Фіто Сервіс Плюс" не декларують наявність трудових ресурсів та власних або орендованих засобів виробництва та зберігання товарів.

Під час перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби встановлено невідповідність задекларованих позивачем у податковому обліку наслідків господарської операції від ПП "Фіто Сервіс Плюс" фактичним обставинам. Позивач декларував взаємовідносини з цим постачальником з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

На підтвердження реальності поставки товару від ПП "Фіто Сервіс Плюс" позивачем надано первинні бухгалтерські документи, зокрема, договір поставки від 01.03.2011 р. № 01/03, видаткові накладні № РН-230301 від 23.03.2011 р., № РН-010403 від 01.04.2011 р., № РН-04.04.04 від 04.04.2011 р., податкові накладні № 170 від 23.03.2011 р., № 3 від 01.04.2011 р., № 23 від 04.04.2011 р., платіжні доручення, договори поставки, специфікації, довіреності, видаткові накладні, які підтверджують подальший рух придбаного у ПП "Фіто Сервіс Плюс" товару покупцям.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Недекларування постачальниками товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ними об'єктів оподаткування, що не спростоване та не з'ясоване відповідачем під час складання акту перевірки.

Згідно форми № 1-ДФ ПП "Фіто Сервіс Плюс" за І квартал 2011 року на підприємстві працювало 3 особи; відповідно до договору оренди об"єктів нерухомості від 10.12.2010 р. ПП "Фіто Сервіс Плюс" мало складське приміщення за адресою: вул. Нафтовиків, 15, площею 150 м2.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар.

Ця обставина не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагентів.

Контролюючим органом не надано належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Весус" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2012 р. № 0001432301 обгрунтованими.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весус" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан