Постанова № 33193463, 19.08.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 811/2292/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді – Чубари Н.В., секретар судового засідання –Черна О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Карбон – С» до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання наказів протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Карбон – С» (далі за текстом – позивач, ПП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі – відповідач, ОДПІ), в якомі просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 126 від 04.04.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

- визнати протиправним та скасувати наказ Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 176 від 21.05.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

- визнати протиправними дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо призначення і проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С» на підставі наказу № 126 від 04.04.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

- визнати протиправними дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо призначення і проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С» на підставі наказу № 176 від 21.05.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

- зобов'язати Знам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань в сумі 839556,48 грн. та податкового кредиту в сумі 816684,46 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством «Карбон – С» за травень, серпень, вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Весна», за вересень – жовтень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Вендо» та за квітень – червень 2012 року по взаємовідносин з ПП «Дім – Плюс», що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки № 63/22/34611531 від 15.04.2013 року.

- зобов'язати Знам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань в сумі 55612 грн. та податкового кредиту в сумі 55183 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством «Карбон – С» за червень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Етера ВК», за жовтень, листопад 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель», за грудень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Віп – Партнер» та за вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «АС Партнер», що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки № 101/22/34611531 від 29.05.2013 року.

- стягнути зі Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на користь Приватного підприємства «Карбон – С» понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що органом державної податкової служби було порушено процедуру проведення перевірки. Також, висновки викладені в актах перевіки № 63/22/34611531 від 15.04.2013 року та № 101/22/34611531 від 29.05.2013 року року, про недодержання вимог чинного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених приватним підприємством «Карбон – С» та як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже –мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», ґрунтуються лише на припущеннях.

Представник позивача в судове засідання не прибув, при цьому подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав в повному обсязі (т. 2, а. с. 114).

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, надіславши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи та письмові заперечення з документами, витребуваними судом (т. 2, а. с. 1). При цьому, відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всіх заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача з урахуванням положень ст. 128 КАС України

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним письмовим доказам, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, приватне підприємство «Карбон – С» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Знам’янської міської ради Кіровоградської області 15.02.2007 р. (т. 1, а. с. 10 – 12).

З 04.04.2013 року по 10.04.2013 року відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за травень, серпень, вересень, грудень 2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Весна», за вересень – жовтень, грудень 2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Вендо» та за квітень – червень 2012 року щодо взаємовідносин з ПП «Дім – Плюс», про що складено акт № 63/22/34611531 від 15.04.2013 року (т. 1, а. с. 13 – 35).

Перевірку проведено на підставі наказу начальника ОДПІ № 126 від 04.04.2013 року керуючись п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (т. 1, а. с. 53).

За результатами проведеної перевірки зроблено висновки про порушення відповідачем норм Податкового та Цивільного кодексу України, що на думку перевіряючих призвело до завищення доходів в сумі 4197283,90 грн. та завищення витрат в сумі 3787597,42 грн. що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а також завищення податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 839556,48 грн. та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 816684,46 грн.

Також зазначено, що за перевіряємі періоди не підтверджено об’єкт оподаткування з ПДВ при продажу товарів, а отже безпідставне формування податкових зобов’язань з ПДВ контрагентами – покупцями ПП «ІРАДА», ПВКФ «Жемчуг», ПП «Енергоєвробуд – Умань», ТОВ «Інкопмаркбудсервіс», ДП Одеська залізниця, ТОВ «Ювента – Оіл», ТОВ «Созидатель».

Крім того, з 22.05.2013 року по 27.05.2013 року ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за червень 2012 року щодо взаємовідносин з ПП «Етера ВК», за жовтень, листопад 2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Созидатель», за грудень 2012 року щодо взаємовідносин з ПП «Віп – Партнер» та за вересень, грудень 2012 року щодо взаємовідносин з ПП «АС Партнер», про що складено акт № 101/22/34611531 від 29.05.2013 року (т. 1, а. с. 54 – 72).

Перевірку проведено на підставі наказу начальника ОДПІ № 176 від 21.05.2013 року керуючись п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (т. 1, а. с. 75).

За результатами проведеної перевірки податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем норм Податкового та Цивільного кодексів України, що на думку перевіряючих призвело до завищення доходів в сумі 278061 грн. та завищення витрат в сумі 275915 грн. що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а також завищення податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 55612 грн. та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 55183 грн.

Також зазначено, що за перевіряємий період не підтверджено об’єкт оподаткування з ПДВ при продажу товарів, а отже безпідставне формування податкових зобов’язань з ПДВ контрагентами – покупцями ТОВ «Ювента – Оіл», ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «ІРАДА», ЗАТ «Компанія Райз».

У матеріалах справи міститься роздруківка Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зі змісту якої встановлено, що податковим органом на підставі актів перевірки № 63/22/34611531 від 15.04.2013 року та № 101/22/34611531 від 29.05.2013 р. проведено коригування показників податкових зобов’язань в загальній сумі 895 168,48 грн. та податкового кредиту в сумі 871 868,46 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством «Карбон – С» за травень, серпень, вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Весна», за вересень – жовтень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Вендо» та за квітень – червень 2012 року по взаємовідносин з ПП «Дім – Плюс», за червень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Етера ВК», за жовтень, листопад 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель», за грудень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Віп – Партнер» та за вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «АС Партнер» (т. 2, а. с. 5 – 43).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 22, 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування з податку на додану вартість в тому числі є постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, з наявністю яких законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Підпунктом 5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Досліджені судом матеріали справи свідчать про те, що відповідачем по справі вказані документи не досліджувалися, виходячи зі змісту акта, перевірка проводилася на підставі декларацій з податку на додану вартість за період з квітня по грудень 2012 року, розшифровки податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів по деклараціям по ПДВ за вищевказаний період, інформації з наявних в інспекції інформаційних баз та системи автоматизованого співставлення щодо податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України вибірковим методом; акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 р. р. № 997/22-4/30305270 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Весна»; акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вендо» ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 р. р. № 998/22-4/37955905; акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дім буд-Плюс», від 01.04.2013 р. № 34/22-7/34813169 Кіровоградської ОДПІ; податкової декларації з податку на прибуток за І піврічча 2012 року, 9 місяців 2012 року, за 2012 рік.

Щодо висновків акта перевірки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно положень ст.ст.215, 228 ЦК України та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки податкового органу № 63/22/34611531 від 15.04.2013 р. та акт перевірки № 101/22/34611531 від 29.05.2013 р. не містять жодних посилань на наявність ознак, котрі передбачені ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З досліджених судом актів перевірки вбачається, що дані документи не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Тому, ОДПІ формуючи в актах перевірки позивача висновки щодо порушення ним ч. 1 ст. 203, ст. 215, 228 Цивільного кодексу України вийшла за межі компетенції визначеної ПК України стосовно адміністрування податків і зборів.

Питання визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів, врегульовані положеннями розділу 4 Податкового кодексу України, статтями 54, 58 якого визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54). У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст.58), яке містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, законодавець встановив єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т. ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.

Крім того, відповідно до зазначених нормативних актів складання податкових повідомлень-рішень передбачено не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 (форма «Р») складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах податковим органом не винесено жодного податкового повідомлення-рішення за результатами двох перевірок, чим порушено положення вказаних вище нормативних актів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, контролю за здійсненням таких сплат Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА України від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. №742), затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти: - система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Отже, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов’язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведеного вбачається, що обов’язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов’язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином показники податкового кредиту та податкових зобов’язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

А тому, формування в акті перевірки висновків про завищення задекларованих позивачем сум податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ без винесення податкового повідомлення – рішення невід’ємно пов’язане із відображенням цієї інформації в АРМ «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» і фактично є не визнанням з боку контролюючого органу податкової звітності платника податків.

Таким чином, коригування ОДПІ податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ платника податків без прийняття рішення – повідомлення є протиправним (незаконним).

З урахуванням викладеного вище, суд, враховуючи положення ст. 162 КАС України, вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту порушеного права позивача як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, відобразити в зазначеній електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за перевірений період, відображені в актах перевірки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Позивач також просить визнати протиправними та скасувати наказ відповідача № 126 від 04.04.2013 року «Про проведення перевірки ПП «Карбон – С» та наказ № 176 від 21.05.2013 року «Про проведення перевірки ПП «Карбон – С» та визнати протиправними дії відповідача щодо призначення і проведення перевірки позивача на підставі даних наказів.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги про визнання протиправним цього наказу суд встановив наступне.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно надання платником податків протягом встановлено терміну пояснень та документального підтвердження на обов’язковий запит контролюючого органу виключає можливість втручання такого контролюючого органу в діяльність платника податків шляхом проведення позапланової документальної перевірки, а отже отримані пояснення та документи можуть бути реалізовані лише в межах планів роботи такого контролюючого органу.

Судом встановлено, що на адресу позивача ОДПІ було направлено запити № 1659/10/22 від 25.03.2013 року, № 1744/10/22 від 28.03.2013 року, № 1874/10/22 від 08.04.2013 року щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Весна», № 1805/10/22 від 02.04.2013 року щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Вендо», № 1833/10/22 від 03.04.2013 року щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Дімбуд Плюс».

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на запити ОДПІ від 20.03.2013 року № 1589/10/22 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Вендо», від 23.01.2013 року № 234/10/22 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Весна» та від 01.02.2013 року № 334/10/22 щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Дімбуд Плюс» позивачем було надано, в межах 10 денного строку визначеного п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, вичерпні відповіді (т. 1, а. с. 37 – 39, 41 – 44, 46 – 47)

Натомість, наказ начальника ОДПІ про проведення позапланової виїзної перевірки позивача № 126 винесений 04.04.2013 року.

Тобто ОДПІ не було дотримано навіть встановленого п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України строку для надання платником податків пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з контрагентами про яких йдеться в запитах.

Прийняття такого рішення (наказу про проведення перевірки) без дотримання 10 денного терміну, що надається платнику податків для надання відповіді та необхідних документів, призводить до таких негативних наслідків для платника податків, як проведення позапланової документальної перевірки, якої можливо було б уникнути у разі дотримання контролюючим органом вимог пп.. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

З наведеного слідує, що підстави, зазначені у п. п. 78.1.1., п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, на момент видання наказу про призначення перевірки не існували.

Належні докази наявності зазначеної підстави відповідачем не надані.

Отже, наказ ОДПІ № 126 від 04.04.2013 року та проведену на його підставі перевірку з 04.04.2013 року по 10.04.2013 року за результатами якої складено акт від 15.04.2013 року № 63/22/34611531 є протиправним.

Твердження ОДПІ щодо надання позивачем документів не в повному обсязі не узгоджуються з самими ж запитами ОДПІ, в яких не наведено ані підстав витребування документів і пояснень, ані переліку документів необхідних для підтвердження взаємовідносин з контрагентами позивача.

Щодо наказу ОДПІ № 176 від 21.05.2013 року та перевірку проведену на його підставі в період з 22.05.2013 року по 27.05.2013 року за результатами якої складено акт № 101/22/34611531 від 29.05.2013 року суд враховує наступне.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що винесенню наказу ОДПІ № 176 від 21.05.2013 року про проведення перевірки позивача передували запити від 11.04.2013 року № 1924/10/15-20 щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Віп – Партнер» та ТОВ «Созидатель» і від 18.04.2013 року № 2005/10/22 щодо взаємовідносин з ПП «Етера ВК» (т. 1, а. с. 76, 82).

На вказані запити позивачем було надано відповіді протягом встановленого п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України строку від 16.04.2013 року № 012 та від 24.04.2013 року № 013 відповідно (т. 1, а. с. 77 – 81, 83 – 85).

Аналогічно, як і в попередньому випадку запити ОДПІ не містять ані підстав витребування документів і пояснень, ані переліку документів необхідних для підтвердження взаємовідносин з контрагентами позивача.

Окрім того, перевіркою було охоплено взаємовідносини позивача з ПП «АС Партнер» за вересень, грудень 2012 року, проте в матеріалах справи відсутні запити податкового органу на адресу позивача щодо підтвердження взаємовідносин з даним контрагентом на адресу.

Крім цього судом враховано наступне.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведення позапланової документальної невиїзної перевірки здійснюється виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Аналізуючи зазначену норму можна прийти до висновку, що проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, обумовлене врученням платнику податків наказу про проведення перевірки та повідомленням платника податків про проведення такої перевірки до її початку. І лише за умови отримання платником податків копії наказу та повідомлення чи то під розписку, чи то листом із повідомленням про вручення, органам податкової служби надано право приступити до проведення такої перевірки.

Проте, наказ ОДПІ № 176 від 21.05.2013 року, в якому зазначено, що перевірку буде розпочато 22.05.2013 року, отриманий позивачем 23.05.2013 року, тобто після її початку. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували даний факт.

Враховуючи що працівниками податкового органу були порушені норми законодавства, які регулюють порядок проведення перевірки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги приватного підприємства «Карбон – С» в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 126 від 04.04.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

Визнати протиправним та скасувати наказ Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 176 від 21.05.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

Визнати протиправними дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо призначення і проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С» на підставі наказу № 126 від 04.04.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

Визнати протиправними дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо призначення і проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С» на підставі наказу № 176 від 21.05.2013 року «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

Зобов'язати Знам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань в сумі 839556,48 грн. та податкового кредиту в сумі 816684,46 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством «Карбон – С» за травень, серпень, вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Весна», за вересень – жовтень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Вендо» та за квітень – червень 2012 року по взаємовідносин з ПП «Дім – Плюс», що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки № 63/22/34611531 від 15.04.2013 року.

Зобов'язати Знам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань в сумі 55612 грн. та податкового кредиту в сумі 55183 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством «Карбон – С» за червень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Етера ВК», за жовтень, листопад 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель», за грудень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Віп – Партнер» та за вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «АС Партнер», що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки № 101/22/34611531 від 29.05.2013 року.

Присудити приватному підприємству «Карбон – С» судові витрати з Державного бюджету в розмірі 68,82 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Чубара