Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
28 серпня 2013 року Справа № 814/3350/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Ткач Г.С. розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", (вул. Заводська, 2, с. Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська область, 57232)
доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участю представників:
від позивача: Ільчик І. С.
від відповідача: Матвєєв Є. В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (надалі по тексту - позивач, ТОВ, підприємство) звернулося до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі по тексту - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001531502 від 11 липня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року на 126738грн., обґрунтовуючи вимоги посиланням на незаконність прийнятого контролюючим органом рішення.
Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби позов не визнала, зазначивши про порушення підприємством податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено, що 19 березня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року. Згідно з наданою декларацією від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 1 586 583 гривні.
В період з 27.05.2013 по 14.06.2013 ДПІ здійснена позапланова виїзна перевірка підприємства, за наслідками якої було складено Акт №250/15-34539925 від 19 червня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за лютий 2013 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за грудень 2012 року, січень 2013 року та від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за березень 2013 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року (надалі - «Акт перевірки»)».
Згідно акта перевірки контролюючим органом встановлено, що підприємство порушило п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 ПК України в частині безпідставного завищення ТОВ від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року на 79560,33грн. та безпідставного включення до податкового кредиту лютого 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 47178,48грн. з придбаних послуг у ТОВ «Вік Технології».
За результатами перевірки відповідачем 11 липня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001531502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року на 126738грн..
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про: безпідставне завищення ТОВ від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року79560,33грн., в зв'язку з продажем позивачем цукру за ціною нижчою від ціни його придбання у іншого суб'єкта господарювання; безпідставне включено до податкового кредиту лютого 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 47178,48 грн. по господарських операціях з придбаних послуг у ТОВ «Вік Технології» (договір підряду від 08.02.2013 року №13/01, договір підряду від 08.02.2013 року №13/05) по розробці проектно-кошторисної документації по проекту «Реконструкція зрошувальної ділянки на землях Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та послуг по виконанню робіт (прокладка поліетиленового трубопроводу по поверхні на землях Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області), які не використовуються у господарській діяльності підприємства.
Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.
Стосовно збільшення зобов'язань з ПДВ за лютий 2013 року на 79 560,33грн. за фактом реалізації цукру.
При розгляді справи встановлено, що ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» у лютому 2013 року відповідно до договору купівлі-продажу від 12.02.2013 року №01/02/2013 реалізовано ТОВ "Монолит Маркетинг" цукор-пісок (що був раніше придбаний у контрагента-продавця - Заплазський цукровий завод) в кількості 312,557 тон по ціні 4 083,33 грн. за одну тону (без врахування ПДВ), на загальну суму 1531529,30грн., у тому числі ПДВ 255254,88грн. (податкові накладні: від 13.02.13 №2 на загальну суму 392000,00 грн., у тому числі ПДВ 65333,33 грн., від 14.02.13 №4 на загальну суму 392000,00 грн., у тому числі ПДВ 65333,33 грн., від 18.02.13 №6 на загальну суму 392000,00 грн., у тому числі ПДВ 65333,33 грн., від 19.02.13 №7 на загальну суму 355 529,30 грн., у тому числі ПДВ 59254,88 грн.). Крім того, у лютому 2013 року ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2013р. №02/02/2013 реалізовано ТОВ «Системні технології» цукор-пісок (що був раніше придбаний у контрагента-продавця - Заплазський цукровий завод) в кількості 160 тон по ціні 4 083,33грн. (без ПДВ) за одну тону, (податкова накладна: від 15.02.13 №5 на загальну суму 784000,00 грн., у тому числі ПДВ 130666,67 грн.). Цукор, що був реалізований в лютому 2013 року, ТОВ придбало за договором міни №7557, укладеним з ТОВ «Заплазьский цукровий завод» 03.10.2012 року, за ціною 4 925,14грн. (без урахування ПДВ). Здійснивши продаж цукру за ціною нижчою ніж ціна придбання, ТОВ, на думку ДПІ, порушило пункт 188.1 статті 188 ПК України. Сума на яку ДПІ донарахувала зобов'язання з ПДВ за лютий 2013 року, становить 20% різниці між вартістю придбання та вартістю продажу цукру-піску, що становить 79560грн..
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» визначено, що мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти «А», і мінімальна ціна на цукор квоти «А» визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України за пропозиціями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, з урахуванням базисної цукристості. При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2012 року до 1 вересня 2013 року» № 290 від 11.04.2012 року з 1 вересня 2012 року була встановлена мінімальна ціна на цукор білий кристалічний - 4925,14грн. без урахування ПДВ. Таким чином, Товариство здійснило придбання цукру за мінімальною ціною, встановленою КМУ. Постановою КМУ №945 від 17.10.2012 року, яка набула чинності 19.10.2012, було змінено мінімальну ціну на цукор з 4925,14грн. до 4083,33грн. за 1 тонну без урахування ПДВ.
Внаслідок зміни кон'юнктури ринку цукру, позивач здійснив продаж цукру за ціною нижчою ціни придбання.
Згідно з абзацом 1 пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Приписами пункту 39.1 статті 39 ПК України встановлено, що звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.
Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:
а) бартерних операцій;
б) операцій з пов'язаними особами;
в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;
г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 39.2 статті 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:
а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
б) ціни перепродажу;
в) «витрати плюс»;
г) розподілення прибутку;
ґ) чистого прибутку.
Відповідно до пункту 39.11 статті 39 ПК України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі:
39.11.1. статистичні дані державних органів і установ;
39.11.2. ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;
39.11.3. довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних;
39.11.4. звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;
39.11.5. інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.
Відповідно до пункту 39.14 статті 39 ПК України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.
У частині 1 пункту 39.15 статті 39 ПК України зазначено, що у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
При цьому, в акті перевірки не зазначено яким саме методом контролюючим органом визначена звичайна ціна цукру на момент його реалізації та не наведені офіційні джерела інформації, які використовувались ДПІ при «аналізі ціноутворення» та визначенні звичайної ціни.
Із акта перевірки слідує, що звичайною ціною контролюючий орган вважає ціну, за яку підприємство придбало цукор-пісок - 4 925,14 грн. (без урахування ПДВ). Ціна, за яку позивач здійснив продаж цукру становить 4 083,22грн.(без урахування ПДВ). Таким чином, відхилення ціни продажу цукру від ціни закупки (звичайної ціни за позицією ДПІ) у відсотках становить 17,1%.
Отже, оскільки в акті перевірки не зазначені підстави для визначення звичайної ціни, методи її визначення та офіційні джерела інформації, що використовувались, висновки ДПІ щодо заниження зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій з продажу цукру та порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 ПК Країни є невмотивованими.
Крім того, оскільки відхилення ціни продажу цукру від звичайної ціни, визначеної ДПІ, становить менш ніж 20%, у контролюючого органу відсутні підстави для коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування.
Стосовно збільшення зобов'язань з ПДВ за лютий 2013 року на 47178,48грн. з придбаних послуг у ТОВ «Вік Технології».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Судом встановлено, що 08.02.2013 року між ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» та ТОВ «ВіК Технології» укладено договір на створення проектно-кошторисної документації №13/05 та договір на виконання підрядних робіт з прокладки поліетиленового трубопроводу по поверхні на землях Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області №13/01. Факт реалізації домовленостей підтверджується актами виконаних робіт за березень 2013 року, податковими накладними від 19.02.2013 №2, від 20.02.2013 №3 та платіжними документами.
В зв'язку з здійсненням господарських операцій, реальність яких контролюючим органом не оспорюється, ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» правомірно включено до податкового кредиту лютого 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 47178,48грн. з придбаних послуг у ТОВ «Вік Технології» (договір підряду від 08.02.2013 року №13/01; договір підряду від 08.02.2013 року №13/05) по розробці проектно-кошторисної документації по проекту «Реконструкція зрошувальної ділянки на землях Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та послуг по виконанню робіт з прокладки поліетиленового трубопроводу по поверхні на землях Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, який був введений в експлуатацію 01.07.2013 року.
Судження контролюючого органу про те, що отримані послуги не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені достатніми фактичними даними та спростовуються договором найму нерухомого майна (поліетиленового трубопроводу) від 01.07.2013 року №01072013Т, укладеного між позивачем (наймодавець) та ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДЕЛО» (наймач), яке є постачальником цукрових буряків для ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані», і актом передачі майна за вказаною угодою.
Таким чином, оскільки придбані послуги (майно) використовується позивачем в господарській діяльності (здавання в найм з метою отримання прибутку), висновок ДПІ про порушення суб'єктом господарювання приписів податкового законодавства є неправомірним.
Вищенаведене вказує на те, що відповідач, в правовідносинах що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, без дотриманням принципу рівності перед законом, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 11.07.2013року № 0001531502.
Стягнути судові витрати в сумі 1267 гривень 38 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 34539925).
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Судове рішення № 33193453, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/3350/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: