Рішення № 33192160, 27.08.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2013 р. Справа № 902/1126/13

Провадження № 13/902/20/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24)

до: відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області (код ЄДРПОУ 02141288, 23000, м. Бар, вул. Пролетарська, 6, Вінницька область)

про стягнення 1 134 207,00 грн. заборгованості

представники сторін :

від позивача : Мосьондз С. А. - за довіреністю

від відповідача : Погребнюк І. В. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 08.08.2013 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення 1 134 207,00 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 09.08.2013 року порушено провадження за даним позовом у справі № 902/1126/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2013 року.

22.08.2013 року від відповідача до суду супровідним листом № 700 від 20.08.2013 року надійшов відзив на позовну заяву № 699 від 20.08.2013 року в якому повідомляється наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 2. ч. 2 та ч. 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" відділом освіти Барської районної державної адміністрації на початку 2013 року було проведено закупівлю в одного учасника на природний газ. За результатами процедури було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП - Б - Б - 070016 від 15 лютого 2013 року з публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

Після укладення договору згідно його умов позивачем виставлялися рахунки та підписувалися акти подачі - прийому та реалізації газу :

- рахунок - фактура № УГГ - 000259 від 28.01.2013 року та акти подачі - прийому та реалізації газу по загальноосвітніх навчальних закладах міста Бар та району за січень 2013 року позивачем було надано послуг на загальну суму 299 424,73 грн.. Платіжним дорученням № 52 від 29 січня 2013 року відповідачем було здійснено оплату за надані послуги за січень 2013 року на загальну суму 299 424,73 грн.;

- рахунок - фактура № УГТ - 000183 від 22.02.2013 року та акти подачі - прийому та реалізації газу по загальноосвітніх навчальних закладах міста Бар та району за лютий 2013 року, позивачем було надано послуг на загальну суму 644 539,98 грн.. Платіжним дорученням № 221 від 27 лютого 2013 року відповідачем було здійснено оплату за надані послуги за лютий 2013 року на загальну суму 644 539,98 грн.;

- рахунок - фактура № УГГ - 00594 від 26.03.2013 року та акти подачі - прийому та реалізації газу по загальноосвітніх навчальних закладах міста Бар та району за березень 2013 року позивачем було надано послуг на загальну суму 256 031,70 грн.. Платіжним дорученням № 350 від 29 березня 2013 року відповідачем було здійснено оплату за надані послуги за березень 2013 року на загальну суму 256 031,70 грн..

Також у відзиві на позов, відповідач вказує, що договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-Б-Б-070016 від 15 лютого 2013 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та відділом освіти Барської районної державної адміністрації виконано повністю.

При цьому, у зв'язку з обмеженим фінансуванням освітньої галузі району на 2013 рік не в повному обсязі заплановано видатки за спожиті енергоносії для загальноосвітніх навчальних закладів.

Згідно висновку Головного фінансового управління Вінницької обласної державної адміністрації за результатами перевірки складання та затвердження показників районного бюджету Барського району на 2013 рік № 02-1-25/108 від 04.01.2013 року при затвердженні районного бюджету Барського району на 2013 рік не забезпечено потребу в коштах на розрахунки за спожиті енергоносії та комунальні послуги, в тому числі на оплату природного газу в сумі - 1500,0 тис. грн..

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень відділу освіти без додаткових надходжень з бюджету оплатити дану заборгованість неможливо.

Відділ освіти є бюджетною установою та неприбутковою організацією, яка повністю фінансується з районного бюджету, інших джерел надходження коштів, крім бюджетних немає, а тому будь-які витрати пов'язані з нарахованими штрафними санкціями позивачем за прострочення виконання зобов'язання установа здійснити не може.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в позові в повному обсязі щодо стягнення заборгованості у сумі 1 125 679,62 грн. та не стягувати з відповідача три відсотки річних, індекс інфляції та судовий збір.

На визначену дату 27.08.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні судом встановлено, що від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 1 125 679,49 грн. - основного боргу та 8 419,47 грн. - 3 % річних.

Суд оглянувши подану заяву долучив її до матеріалів справи.

Також судом оглянуті надані представником позивача оригінали актів приймання-прийому та реалізації газу за січень-квітень 2013 року.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Представник відповідача, позов не визнала з підстав та за обставин, вказаних у відзиві та пояснила, що стосовно наявної суми основного боргу не заперечує та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач є бюджетною організацією та відсутні кошторисні призначення для оплати заборгованості.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, з'ясував наступне.

15.02.2013 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі директора Жмеринського міжрайонного управління газового господарства (постачальник) та відділом освіти Барської районної державної адміністрації (споживач) укладено договір № 2013/ТП-Б-Б-070016 на постачання природного газу за регульованим тарифом на таких умовах.

Постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках та на умовах, передбачених договором. Сторони можуть встановити, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладання відповідно до п.3. ст. 634 ЦК України (п. 1.1).

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п. 2.6).

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (п. 2.7).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.8).

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9).

Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941 (п. 3.2).

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1).

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 509,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання.

До ціни на природний газ додаються :

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 2 % - 70,180 грн.;

- тариф на постачання природного газу - 38,500 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 249,000 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 56,600 грн.;

- податок на додану вартість - 20 %.

Всього до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 923,280 грн., крім того ПДВ - 784,656 грн., всього з ПДВ - 4 707,936 грн. (п. 4.2).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п. 4.4).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8.00 години першого дня місяця до 8.00 години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу і становить 900 575,00 грн. (п. 4.5).

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6).

Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 4.7).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині постачання природного газу з 01.01.2013 року до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення (п. 10.1).

На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу природний газ загальним обсягом 371 147 м. куб., що підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу, а саме :

1) № УГГ-000280 від 22.01.2013 року обсягом 5 445 м. куб.;

2) № УГГ-000302 від 23.01.2013 року обсягом 2 200 м. куб.;

3) № УГГ-000298 від 23.01.2013 року обсягом 2 459 м. куб.;

4) № УГГ-000316 від 23.01.2013 року обсягом 21 454 м. куб.;

5) № УГГ-000285 від 23.01.2013 року обсягом 18 953 м. куб.;

6) № УГГ-000296 від 23.01.2013 року обсягом 4 469 м. куб.;

7) № УГГ-000299 від 23.01.2013 року обсягом 6 617 м. куб.;

8) № УГГ-000319 від 23.01.2013 року обсягом 3 450 м. куб.;

9) № УГГ-000292 від 23.01.2013 року обсягом 13 777 м. куб.;

10) № УГГ-000295 від 23.01.2013 року обсягом 4 210 м. куб.;

11) № УГГ-000282 від 22.01.2013 року обсягом 14 268 м. куб.;

12) № УГГ-000283 від 23.01.2013 року обсягом 14 364 м. куб.;

13) № УГГ-00707 від 20.02.2013 року обсягом 6 803 м. куб.;

14) № УГГ-00706 від 20.02.2013 року обсягом 2 215 м. куб.;

15) № УГГ-00721 від 20.02.2013 року обсягом 4 160 м. куб.;

16) № УГГ-00722 від 20.02.2013 року обсягом 2 796 м. куб.;

17) № УГГ-00701 від 20.02.2013 року обсягом 3 747 м. куб.;

18) № УГГ-00702 від 20.02.2013 року обсягом 3 950 м. куб.;

19) № УГГ-00697 від 20.02.2013 року обсягом 2 931 м. куб.;

20) № УГГ-00663 від 19.02.2013 року обсягом 24 006 м. куб.;

21) № УГГ-00708 від 20.02.2013 року обсягом 14 894 м. куб.;

22) № УГГ-00699 від 20.02.2013 року обсягом 15 113 м. куб.;

23) № УГГ-00719 від 20.02.2013 року обсягом 13 213 м. куб.;

24) № УГГ-00698 від 20.02.2013 року обсягом 13 388 м. куб.;

25) № УГГ-01228 від 22.03.2013 року обсягом 2 427 м. куб.;

26) № УГГ-01227 від 22.03.2013 року обсягом 3 671 м. куб.;

27) № УГГ-01250 від 25.03.2013 року обсягом 3 273 м. куб.;

28) № УГГ-01246 від 25.03.2013 року обсягом 2 086 м. куб.;

29) № УГГ-01243 від 25.03.2013 року обсягом 12 703 м. куб.;

30) № УГГ-01244 від 25.03.2013 року обсягом 17 058 м. куб.;

31) № УГГ-01247 від 25.03.2013 року обсягом 7 510 м. куб.;

32) за березень обсягом 16 617 м. куб.;

33) № УГГ-01221 від 22.03.2013 року обсягом 13 900 м. куб.;

34) № УГГ-01222 від 22.03.2013 року обсягом 13 850 м. куб.;

35) № УГГ-01241 від 25.03.2013 року обсягом 2 944 м. куб.;

36) № УГГ-01240 від 25.03.2013 року обсягом 3 231 м. куб.;

37) № УГГ-01641 від 22.04.2013 року обсягом 11 614 м. куб.;

38) № УГГ-01642 від 22.04.2013 року обсягом 1 828 м. куб.;

39) № УГГ-01643 від 22.04.2013 року обсягом 7 488 м. куб.;

40) № УГГ-01644 від 22.04.2013 року обсягом 6 679 м. куб.;

41) № УГГ-01645 від 22.04.2013 року обсягом 8 875 м. куб.;

42) № УГГ-01646 від 22.04.2013 року обсягом 7 428 м. куб.;

43) № УГГ-01648 від 22.04.2013 року обсягом 2 173 м. куб.;

44) № УГГ-01649 від 22.04.2013 року обсягом 833 м. куб.;

45) № УГГ-01650 від 22.04.2013 року обсягом 1 215 м. куб.;

46) № УГГ-01652 від 22.04.2013 року обсягом 1 312 м. куб.;

47) № УГГ-01651 від 22.04.2013 року обсягом 1 999 м. куб.;

48) № УГГ-01653 від 22.04.2013 року обсягом 1 551 м. куб..

Вказані вище акти підписані представниками постачальника та споживача та скріплені печатками. Також у даних актах зазначено договір № 2013/ТП-Б-Б-070016.

17.06.2013 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 07-15-1610 сплатити суму боргу у розмірі 1 125 679,62 грн., який виник за договором № 2013/ТП-Б-Б-070016 від 15.02.2013 року.

Направлення даної вимоги відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення із відбитком календарного штемпеля від 21.06.2013 року.

Відповіді на вказану вимогу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо поставки природного газу та його оплати.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як встановлено судом, 15.02.2013 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі директора Жмеринського міжрайонного управління газового господарства та відділом освіти Барської районної державної адміністрації укладено договір № 2013/ТП-Б-Б-070016 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до даного договору позивач поставив відповідачу природний газ напротязі січня-квітня 2013 року загальним обсягом 371 147 куб.м., що підтверджується вказаними вище актами подачі-прийому та реалізації газу.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог сума основного боргу становить 1 125 679,49 грн..

Водночас, представник відповідача стосовно суми основного боргу не заперечила. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що відділ освіти є бюджетною організацією та у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень відповідачу без додаткових надходжень з бюджету оплатити дану заборгованість неможливо.

Враховуючи дані обставини, суд зазначає слідуюче.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також суд звертає увагу на постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року у справі № 902/238/13-г в якій зазначається, що фінансування відповідача за рахунок бюджетних коштів не звільняє його від обов'язку виконати договірні зобов'язання.

При цьому, стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі № 11/446, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою до застосування для всіх судів України при застосуванні норм матеріального права у подібних правовідносинах, вказується на те, що на підставі частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Беручи до уваги викладене та невиконання відповідачем у повному обсязі зобов'язань за договором щодо оплати поставлено газу, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 1 125 679,49 грн., підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : договором на постачання природного газу за регульованим тарифом, актами подачі-прийому та реалізації газу, вимогою.

Також як вбачається з наданого розрахунку до супровідного листа № 07-15-2629 від 23.08.2013 року, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8 419,47 грн. - 3% річних за період з 07.05.2013 року по 05.08.2013 року на суму боргу 1 125 679,49 грн..

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що 3 % річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Окрім того, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що відповідач не провів розрахунок згідно п. 4.6 договору № 2013/ТП-Б-Б-070016 від 15.02.2013 року (не пізніше 05 числа місяця наступного за розрахунковим), то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача 8 419,47 грн. - 3 % річних.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Окрім того, оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 22 684,14 грн. за платіжним дорученням № 6298 від 25.07.2013 року та ним подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 2,16 грн., підлягає поверненню за ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області (код ЄДРПОУ 02141288, 23000, м. Бар, вул. Пролетарська, 6, Вінницька область) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, р/р 26002070357002, 0199 відділення ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) 1 125 679,49 грн. - основного боргу, 8 419,47 грн. - 3 % річних, 22 681,98 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Повернути публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, р/р 26002070357002, 0199 відділення ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) з Державного бюджету України 2,16 грн. - зайво сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 6298 від 25.07.2013 року про що видати відповідну ухвалу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 серпня 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи