Вирок № 33190855, 16.08.2013, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5950/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Галайко Н.М.

при секретарі Колошкін П.І.

за участю прокурора Пришляк Ю.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12013150010000492 від 12.06.2013р. відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Путятичі, Городоцького району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, працюючого на посаді директора Відокремленого структурного підрозділу технічного коледжу Національного університету "Львівська політехніка", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого

у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 396-2 КК України

встановив

ОСОБА_1 працюючи на посаді заступника директора Відокремленого структурного підрозділу Технічного коледжу Національного університету "Львівська політехніка" перебуваючи у дружніх стосунках із директором технічного коледжу ОСОБА_3 та його заступником по навчальній роботі ОСОБА_4, які згідно п.п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" є особами, уповноваженими на виконання функцій держави та внаслідок спільної праці та тривалих дружніх стосунків, будучи у змозі здійснювати незаконний вплив на прийняття ними рішень, з корисливих мотивів - одержання неправомірної вигоди, упродовж червня 2013 року двічі зустрічався із ОСОБА_5 під час чого висловлював йому пропозицію про передачу неправомірної вимоги в сумі 1500 доларів США за вирішення питання з вищевказаними особами щодо зарахування у даний навчальний заклад.

Так, 07.06.2013р. ОСОБА_1, перебуваючи у службовому кабінеті технологічного коледжу, який розташований за адресою: м. Львів, вул. О.Кульчицької, 2, під час розмови з ОСОБА_5 в присутності товариша останнього ОСОБА_6, висловив пропозицію ОСОБА_5 про сприяння у вирішенні питання щодо зарахування на навчання в даний навчальний заклад, при цьому повідомив, що однією з умов вступу на навчання є передача йому грошових коштів в сумі 1500 доларів США та зазначив, що на наступну зустріч повинні прийти батьки чи інші особи, старші від ОСОБА_7 за віком.

В подальшому близько 12 год.15 хв. 14.06.2013р. ОСОБА_1, перебуваючи у службовому кабінеті Відокремленого структурного підрозділу Технічного коледжу Національного університету "Львівська політехніка", який розташований за адресою: м. Львів, вул. О. Кульчицької, 2 у відповідності до попередніх домовленостей, одержав від ОСОБА_8 неправомірну винагороду для себе в розмірі 1500 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ складає 11 985 грн.) за вплив останнього на директора технічного коледжу ОСОБА_3 та його заступника по навчальній роботі ОСОБА_4 з метою позитивного вирішення питання щодо зарахування на навчання ОСОБА_7 у технологічний коледж, після чого злочинна діяльність вказаної особи була припинена працівниками органів внутрішніх справ, а предмет неправомірної вигоди вилучений.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив зловживання впливом, а саме: пропозицію здійснити вплив на надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.

21 червня 2013 року між прокурором прокуратури Львівської області Лаганяк С.Ю., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013150010000492, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 396-2 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів громадян (17 000 гривень) та отримана згоду підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладено угоду між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 396-2 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_9 та ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 здійснив зловживання впливом, а саме: пропозицію здійснити вплив на надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 червня 2013 року між прокурором прокуратури Львівської області Лаганяк С.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013150010000492.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 червня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів громадян (17 000 гривень) в дохід держави.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази - обеззолений фільтр за допомогою якого зроблено змив лівої руки ОСОБА_1, обеззолений фільтр за допомогою якого зроблено змив правої руки ОСОБА_1, резинові рукавички в кількості 2 шт., обеззолений фільтр із взірцем спецхімпрепарату "Промінь-1" , дві пари медичних рукавичок - знищити.

Мобільний телефон марки Samsung GT S 5610 IMEІ НОМЕР_1 із сім картою "Київстар" НОМЕР_2 - повернути законному володільцю.

Грошові купюри в сумі 1500 доларів США, в загальній кількості 17 купюр: номіналом 100 доларів США в кількості 13 шт., які мають наступні серії та номери: КК 2502845А, FF 38986309B, KB 78144868A, FL 30568821C,HB 95911914I, HL 80129399D, KD 58654051A, KA 34668103A, KJ 45941012A. Купюри номіналом 50 доларів США в кількості 4 шт., які мають наступні серії та номер: ІІ 07414610A, ОА 31364263A, JB 62450524A, IH 03155543A - повернути законному володільцю.

Штани чоловічі чорного кольору - повернути законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Галайко Н.М.