Рішення № 33190825, 13.08.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/4557/13-ц

Провадження № 2/270/1840/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

при секретарі Насікайло О.С.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Пильгуна М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.08.2008 між нею та публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), який є правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №224/8/22, згідно п. 1.1. якого позивач, як поручитель, прийняла на себе зобов'язання перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором №1 про зміну умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/599 від 23 листопада 2007 року від 07 серпня 2008 року, п. 1 якого передбачалося, що максимальний ліміт заборгованості за кредитом складає 100000 доларів США, був визначений графік змін максимального ліміту заборгованості, а також визначений кінцевий термін повернення основної заборгованості до 22 листопада 2017 року. Також позивач зазначила, що під час підписання договору поруки був також чинним договір № 1 від 01.04.2008 про зміну умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/599 від 23.11.2007, пунктом 1 якого встановлена процентна ставка за користування кредитом в розмірі 9,90% річних. Ні договором кредиту від 23.11.2007, ні договором №1 про зміни договору кредиту від 01.04.2008, ні договором №1 про зміни договору кредиту від 07.08.2008 не було передбачено, що у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту укладається договір поруки. Відповідно до п. 1.3 договору кредиту у забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту був укладений іпотечний договір №224/8/666 від 23.11.2007. Крім того, п. 2.1 договору поруки передбачається зміст забезпеченого порукою зобов'язання, а саме: повернення кредиту в сумі 100000 доларів США з встановленим графіком погашення та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 22.11.2017 включно на умовах, визначених цим договором; сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 9,90% річних та комісій, визначених договором кредиту; сплати можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту; інші витрати, пов'язані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги. Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору поруки кредитор зобов'язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя. У порушення вказаної умови договору поруки відповідачі без попереднього письмового погодження поручителя і до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання за період з 2009 по 2010 роки уклали додаткову угоду №2 про внесення змін до договору кредиту №224/7/559 від 23.11.2007 від 10 липня 2009, пунктом 1.1. якої з 10 липня 2009 року була змінена процентна ставка за користування кредитом з 9,90% на 16% річних, та додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору кредиту №224/7/599 від 23.11.2007 від 13 липня 2009 року, пунктом 1.1.1 якої був змінений порядок погашення кредиту. При цьому відповідачі передбачили зміну порядку погашення за кредитом, починаючи з 05 вересня 2008 року. П. 3 додаткової угоди № 3 відповідачі визначили порядок дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій. Так, сторони домовилися, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.5 договору, та/або кредиту не в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник зобов'язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищевказаного письмового повідомлення кредитора. Під час підписання договору поруки 07.08.2008 вищезазначений порядок дострокового повернення кредиту в договорі кредиту не був встановлений. Крім того, відповідачі без попереднього письмового погодження з поручителем і до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання уклали додаткову угоду № 4 від 20.10.2009 про внесення змін до договору кредиту № 224/7/599 від 23.11.2007, відповідно до п. 1.1 якої з 20.10.2009 процентна ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 15% річних. Вищезазначені зміни умов кредитування не були узгоджені з позивачем, про запропонування нових умов кредитування вона не була належним чином повідомлена, свою згоду на встановлення будь-яких інших умов кредитування не надавала. Також позивач зазначила, що умов, які б дозволяли сторонам змінювати процентну ставку за кредитом, а також - інші умови кредитування, які б збільшували обсяг відповідальності як позичальника, так і поручителя за кредитним договором, договір поруки від 07.08.2008 не містить та вважає, що обсяг зобов'язань позичальника за договором кредиту, забезпечених порукою, і відповідно розмір її зобов'язань за договором поруки від 07.08.2009 суттєво збільшився, у зв'язку з чим остання звернулась із вимогами про визнання договору поруки припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні 13.08.2013 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача - публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - у судовому засіданні 13.08.2013 позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити в зв'язку з тим, що було порушено забезпечення виконання зобов'язання за договором № 1 від 07.08.2008 про зміну умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/599 та кредитного договору. Також зазначив, що процентна ставка не змінювалась.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з проханням справу розглянути у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с. 69).

Під час розгляду справи були встановлені наступні фактичні обставини.

23.11.2011 між ОСОБА_4 і ПАТ «Укрсоцбанк», який є правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 224/7/599, відповідно до умов якого на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання ОСОБА_4 були надані грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 50000 доларів США зі сплатою 11,50 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по надання кредитів з кінцевим терміном поверненням заборгованості до 22.11.2017 на умовах, визначених цим договором (а.с. 19-23).

Крім того, 07.08.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», який є правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №224/8/22, згідно п. 1.1. якого позивач, як поручитель, прийняла на себе зобов'язання перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором №1 про зміну умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/599 від 23 листопада 2007 року від 07 серпня 2008 року, п. 1 якого передбачалося, що максимальний ліміт заборгованості за кредитом складає 100000 доларів США, був визначений графік змін максимального ліміту заборгованості, а також визначений кінцевий термін повернення основної заборгованості до 22 листопада 2017 року.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачається зміст забезпеченого порукою зобов'язання, а саме: повернення кредиту в сумі 100000 доларів США з встановленим графіком погашення та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 22.11.2017 включно на умовах, визначених цим договором; сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 9,90% річних та комісій, визначених договором кредиту; сплати можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту; інші витрати, пов'язані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи 10.07.2009 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору кредиту №224/7/559 від 23.11.2007, пунктом 1.1. якої з 10 липня 2009 року була змінена процентна ставка за користування кредитом з 9,90% на 16% річних.

Крім того, 13.07.2009 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 також було укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору кредиту №224/7/599 від 23.11.2007 від 13 липня 2009 року, пунктом 1.1.1 якої був змінений порядок погашення кредиту, при цьому відповідачі передбачили зміну порядку погашення за кредитом, починаючи з 05 вересня 2008 року. Відповідно до п. 3 цієї угоди відповідачі визначили порядок дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій. Так, сторони домовилися, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.5 договору, та/або кредиту не в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник зобов'язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищевказаного письмового повідомлення кредитора.

Також 20.10.2009 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору кредиту № 224/7/599 від 23.11.2007 від 20.10.2009, відповідно до п. 1.1 якої з 20.10.2009 процентна ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 15% річних.

Позивач, звертаючись із позовними вимогами про визнання зазначеного договору поруки припиненими на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, зазначив, що у порушення вимог законодавства та умов договору поруки від 07.08.2008, не отримавши письмової згоди від поручителя, банком в односторонньому порядку було неодноразово збільшено розмір процентної ставки за користування позичальником кредитними коштами, а також змінено порядок погашення кредиту (графік викладений в новій редакції) та визначено порядок дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, в результаті чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли у зв'язку із виконанням договору поруки від 07.08.2008, укладеного у забезпечення виконання зобов'язання за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/599 від 23.11.2007 з боку позичальника між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 (позичальник), тому до них мають бути застосовані норми ЦК України, що регулюють питання забезпечення зобов'язань порукою.

За приписами ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Судом встановлено, що за умовами п. п. 3.3.1 п. 3.3. договору поруки кредитор зобов'язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Укрсоцбанк» направляв позивачу повідомлення №19.1-10/96-4785 від 12.04.2012, в якій зазначив, посилаючись на договір поруки і договір про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/559 від 23.11.2007, про необхідність у 30-денний строк повернути суму кредиту, сплатити відсотки і штрафні санкції у повному обсязі вже у збільшеному розмірі, що спростовує доводи відповідача (ПАТ «Укрсоцбанк») про те, що для поручителя процентна ставка не збільшувалась (а.с. 28). При цьому згоди поручителя на зміну умов кредитування а ні АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», а ні ПАТ «Укрсоцбанк» не отримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим (п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Судом звертається увага на ту обставину, що договір поруки від 224/8/22, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та позивачем, не містить умов, за якими сторони угоди передбачили можливість зміни умов договору без додаткового повідомлення поручителя, а навпаки передбачено заборону на такі дії без одержання згоди поручителя на такі зміни.

Крім того у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 N10-1393/0/4-12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» підтримано вказану правову позицію із посиланням на рішення Верховного Суду України, ухвалені при вирішенні аналогічних спорів.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12 - 15, 20 ЦК України, статті 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Отже, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим (постанови від 21 травня року 2012: N 6-69цс11, N 6-18св11, N 20цс11, N 88цс11).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність обставин, що свідчать про збільшення відповідальності поручителя у вигляді збільшеного розміру процентної ставки, вперше запровадженого за умовами додаткової угоди № 2 від 10.07.2009, яке відбулось без одержання згоди ОСОБА_1 на такі зміни основного зобов'язання, що має наслідком припинення поруки за договором від 07.08.2008 за №224/8/22 саме з дати підписання такої додаткової угоди, тобто з 10.07.2009.

Також судом під час розгляду справи було з'ясовано, що ОСОБА_1 зверталась до суду з вимогами про захист прав споживачів, у зв'язку з чим в силу вимог п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

За приписами ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 являли собою вимоги нематеріального характеру, тому з огляду на вимоги ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у вигляді судового збору, що покладаються на відповідача та стягуються до Державного бюджету України, мають складати 0,1 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто 114,70 грн., оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня поточного року встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1147 грн. А оскільки позов було задоволено повністю, тому сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів, має складати 114,70 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 215-218, 224-233, 360-7 ЦПК України, ст.ст. 553, 559 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N5, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати такою, що припинилася, поруку, яка виникла на підставі договору поруки №224/8/22 від 07 серпня 2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»), ОСОБА_4 і ОСОБА_1, з 10 липня 2009 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЕДРПОУ 00039019) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серія НОМЕР_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, у дохід Державного бюджету України по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. судового збору з кожного у загальному розмірі 114 грн. 70 коп., що підлягає сплаті на поточний рахунок 31216206700068, одержувач платежу - УДКСУ у м. Макіївці Центрально-Міський район, код бюджетної класифікації 22030001, МФО 834016, код ЄДРПОУ (суду) 02895567, код ЄДРПОУ (банку) 37990227, Банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя: Р.О. Кузнецов