Рішення № 33190487, 29.08.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5074/13-ц

пр. № 2/759/3236/13

29 серпня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Домобудівний комбінат №3" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Домобудівний комбінат №3" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, посилаючись на те, що 06.02.2012 року по 07.11.2012 року працював на посаді сторожа служби охорони в ПАТ "Домобудівний комбінат №3". 07.11.2012 року був звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

При звільнені йому не було виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3203,70 грн. Його середньоденна заробітна плата складала за вересень та жовтень по 1104,72 грн., листопад 994, 26 грн. 18.01.2013 року звернувся до суду про стягнення заробітної плати в судовому порядку. Однак до проголошення рішення у справі відповідач з позивачем розрахувався 11.03.2013 року. Посилаючись на ст. 116, 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати за останні два місяці становить 2209,44 грн., а тому середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку буде складати 8837, 76 грн.

Представник відповідача ПАТ "Домобудівний комбінат №3" Яковенко К.В. у судовому засіданні 02.07.2013 року позов визнав частково, а саме не погоджувався з сумою розрахунку.

В судовому засіданні 29.08.2013 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на підстави викладені в позові та просив його задовольнити.

В судове засідання яке відбулось 29.08.2013 року, представник відповідача до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити по справі рішення за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку позивача, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 06.02.2012 року по 07.11.2012 року працював на посаді сторожа служби охорони в ПАТ "Домобудівний комбінат №3". 07.11.2012 року був звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (а.с. 3).

Як вбачається з відомостей про заробітну плату № 203 за вересень 2012 року, про заробітну плату № 204 за жовтень 2012 року, про заробітну плату № 205 за листопад 2012 року заробітна плата була виплачена ОСОБА_1 лише 04.03.2013 року та загальна сума заборгованості становить 3203,70 грн.(а.с. 4, 5, 6).

З позовної заяви вбачається, що на день звільнення - 07.11.2012 року, і по 04.03.2013 року в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, з позивачем не було проведено кінцевий розрахунок із заробітної плати. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 8837,76 грн., виходячи з розміру середньоденної заробітної плати за два останні місяці.

Однак суд вважає, що вказана сума розрахована позивачем невірно, оскільки суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивачу ОСОБА_1 який звільнений з 07.11.2012 року, виплачено заробітну плату в повному обсязі 04.03.2013 року, тобто затримка при розрахунку складає 48 робочих днів. Двома останніми календарними місяцями роботи є жовтень 2012 року, в якому було 16 робочих дні, та вересень 2012 року, в якому був 16 робочий день. З розрахунку наданого представником відповідача вбачається, що позивачу ОСОБА_1 за жовтень 2012 року та вересень 2012 року було нараховано заробітну плату в розмірі 1250 грн. та 1250 грн. відповідно (а.с.16) з довідок на виплату заробітної плати вбачається, що за жовтень 2012 року та вересень 2012 року ОСОБА_1 було виплачено заробітну плату в розмірі 1104,72 грн. та 1104,72 грн. відповідно (а.с. 4, 5).

Таким чином середньоденна заробітна плата становить (1250грн. +1250грн.)/(16+16)= 78,13 грн., де 1250 грн. - місячна заробітна плата у жовтні 2012 року, а 1250 грн. у вересні 2012 року, 16- кількість робочих днів у жовтні 2012 року та 16 - у вересні 2012 року. Отже середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати становить 3750,24 грн., тобто середньоденну 78,13 * 48, де 78,13 грн. - середньоденна заробітна плата за жовтень - вересень 2012 року, а 48 - кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати за період з 07.11.2012 року по 04.03.2013 року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 3750,24 грн.

Судовий збір в розмірі 229,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України на користь держави.

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ "Домобудівний комбінат №3" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Домобудівний комбінат №3" (ЄДРПОУ 04012773, м. Київ, проспект Відрадний, 103) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні в розмірі 3750,24 (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень двадцять чотири копійки).

Стягнути з ПАТ "Домобудівний комбінат №3" (ЄДРПОУ 04012773, м. Київ, проспект Відрадний, 103) на користь держави судові витрати по справі в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок (отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник