ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 липня 2013 року Справа № 5004/1071/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Плюшка І.А.суддів:Бакуліної С.В. Добролюбової Т.В. Першикова Є.В. Шевчук С.Р.
розглянувши заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 27.02.2013у справі№ 5004/1071/12за позовомПриватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта"доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1) Волинська обласна державна адміністрація; 2) Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархатупроспонукання укласти договір оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.10.2012 у справі № 5004/1071/12 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" до Регіонального відділення Фонду держмайна України по Волинській області про спонукання до укладення договору оренди.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 у справі № 5004/1071/12 скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2012, прийнято нове рішення про задоволення позову: зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області укласти з приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" договір оренди частини приміщень келії монастиря Бернардинів площею 105,3 кв.м., що знаходяться в місті Луцьку по проспекту Волі.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5004/1071/12 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012, а рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2012 залишено в силі.
Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2013, в якій заявник просить скасувати вказану постанову Вищого господарського суду України, прийняти нове рішення, яким залишити без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.01.2013 у справі № 18/1277/12, від 26.03.2013 у справі № 5023/3722/12 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 було зобов'язано заявника усунути недоліки, допущені при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5004/1071/12, а саме зобов'язано надати докази сплати судового збору на розрахунковий рахунок Верховного Суду України. Недоліки, зазначені в ухвалі Вищого господарського суду України від 03.07.2013, заявником усунуті 19.07.2013.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5004/1071/12 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5004/1071/12, про перегляд якої просить заявник, та від 26.03.2013 у справі № 5023/3722/12, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
Так, у постанові від 27.02.2013 у справі № 5004/1071/12, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України укласти договір оренди приміщення келії монастиря з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що договір укладено строком до 30.04.2012 включно, з умовою його щорічного продовження в разі відсутності заперечень, стосовно його продовження; відповідачем було відмовлено позивачу у пролонгації договору оренди спірного приміщення, в зв'язку з порушенням орендарем (позивачем) умов цього договору в частині передачі приміщення у суборенду без погодження з власником, та про відсутність згоди обласної державної адміністрації на передачу вказаного приміщення у оренду.
Водночас, в постанові від 26.03.2013 у справі № 5023/3722/12, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про зобов'язання відповідача продовжити строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що згідно умов договору оренди сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну укладеного ними договору оренди за 1 (один) місяць до закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, проте відповідачем не надано доказів направлення позивачу такої заяви у передбачений договором строк, а позивач до закінчення строку дії спірного договору взагалі не був повідомлений про позицію відповідача щодо продовження дії договору. Крім того, судом касаційної інстанції зазначено, що до прийняття господарським судом рішення у даній справі органом державного управління було прийнято рішення про можливість продовження спірного договору оренди з позивачем.
Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судове рішення Вищого господарського суду України, на яке здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову від 10.01.2013 у справі № 18/1277/12, оскільки предмети позовів у вказаній справі та справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі № 18/1277/12 предметом позовних вимог є зобов'язання звільнити приміщення, тоді як у справі № 5004/1071/12, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є спонукання до укладення договору оренди, тому спірні правовідносини у даних справах не є подібними.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
При цьому, підлягає поверненню заявнику попередньо сплачена сума судового збору, перерахована квитанцією та фіскальним чеком № 0842 від 30.04.2013 на платіжні реквізити Вищого господарського суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" у допуску справи № 5004/1071/12 до провадження Верховного Суду України.
Повернути Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп., сплачений квитанцією та фіскальним чеком № 0842 від 30.04.2013 на платіжні реквізити Вищого господарського суду України.
Головуючий суддяІ.ПлюшкоСуддіС.Бакуліна Т.Добролюбова Є.Першиков С.Шевчук
Судове рішення № 33189856, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5004/1071/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: