Постанова № 33188613, 20.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2013 року № 826/10668/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 10 467,49грн. ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 10 467, 49 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2013 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 826/10668/13-а та запропоновано відповідачу у строк до 20.08.2013 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі була скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що зазначена у матеріалах справи, - АДРЕСА_1.

Однак, судова кореспонденція, що була надіслана на зазначену адресу відповідача, повернулася до суду 19.08.2013 р. з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Оскільки відповідачем не подано заперечення на позов, судом на підставі частин третьої, п'ятої статті 183-2 КАС України здійснено розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Матеріалами справи встановлено, що в Оболонському районному центрі зайнятості з 07.06.2012 по 18.11.2012рр. на обліку перебував ОСОБА_1.

Відповідач 14.06.2012р. подав до Оболонського РЦЗ заяву про надання статусу безробітного, в якій власноруч зазначив інформацію про те, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Наказом Оболонського РЦЗ від 14.06.2012 №НТ120614 на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на той час) відповідачу був наданий статус безробітного з 08.03.2011, а також, відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон), призначено допомогу по безробіттю з 14.06.2012 по 08.06.2013.

Відповідач 20.06.2012р. написав заяву про направлення його на курси підвищення кваліфікації за спеціальністю «основи системного адміністрування OC.LINUX». На підставі виявленого бажання, з метою сприяння подальшому працевлаштуванню, між Оболонським РЦЗ та відповідачем було укладено договір від 24.07.2012 №027812072400005 (далі - Договір). Відповідно до зазначеного Договору відповідача було направлено в Національний авіаційний університет з 25.07.2012 по 17.10.2012. Навчання відповідач закінчив, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 17.10.2012 № 12СПК 827976.

Наказом Оболонського РЦЗ від 19.11.2012 №НТ121119 відповідача було знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням.

Згідно зі ст.12 Закону (чинної на той час) центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 13.02.2009. № 60/62 (набрав чинності з 23.03.2009) де зазначено, що для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами.

Як слідує із матеріалів справи, до позивача від Державної податкової інспекції в електронному вигляді була отримана інформація про отримання доходу відповідачем під час перебування на обліку.

На виконання ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та відповідно до отриманої інформації від Державної податкової інспекції Оболонського району м. Києва, за територіальністю Шевченківським районним центром зайнятості була проведена перевірка та встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая, а саме: виконував роботи згідно Трудового договору про роботу за сумісництвом № 106-В від 01.09.2011 строком дії до 30.06.2012; у 2 кварталі 2012 р. Відповідачу за виконані роботи було нараховано 378,00 грн. (заробітна плата за квітень 2012 року). За результатами перевірки складено Акт від 30.01.2013 № 106.

Відповідно до п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на той час) громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення та не можуть бути визнані безробітними.

Згідно з п.п. 2 і 3 ст. 36 Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України слідує, що відповідач був зобов'язаний повідомити про своє працевлаштування та отримання доходів, що позбавляє його права на статус безробітного та на навчання за рахунок коштів Фонду.

При цьому, отримавши лист-повідомлення про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів, відповідач скоєне правопорушення визнав та частково здійснив повернення на загальну суму 1500,00 грн.: 07.03.2013 - 500.00 грн., 08.04.2013 - 500,00 грн., 18.05.2013 - 500,00 грн.

Таким чином, залишок незаконно отриманих коштів станом на момент звернення до суду становила 10467,49 грн.

Водночас, 12.08.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог. В обґрунтування заявленого клопотання покликався на те, що відповідачем сплатив частину боргу у розмірі 500,00 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок Київського міського центру зайнятості (р/р 37179301900001 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, ЗКПО 03491091), а відтак просив клопотання про зменшення розміру позовних вимог задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 9967,49 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в розмірі 9967,49 грн. на користьна користь Київського міського центру зайнятості.

Постанову суду виконати негайно.

Постанова суду першої інстанції, ухвалена за правилами скороченого провадження може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя І.А. Качур