Рішення № 33188606, 27.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 730/305/13-ц Провадження № 22-ц/795/1654/2013 Головуючий у I інстанції - Страшний О.М. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Литвиненко І.В., Тагієва С.Р.,при секретарі:Примачок Ю.О.,за участю:представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - начальника управління Сіріка Д.В., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та його представника - адвоката ОСОБА_18 і піклувальника ОСОБА_11, представників: Борзнянського районного сектора УДМС України в Чернігівській області - Гвоздя І.К., органу опіки та піклування Борзнянської міської ради - Гуменського В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Борзнянського районного суду від 24 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_14 про виселення з предмету іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору іпотеки недійсним, треті особи: Борзнянський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, орган опіки та піклування - Борзнянська районна державна адміністрація, Борзнянська районна рада,

в с т а н о в и в:

У березні 2013 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (попередня назва якого - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») пред'явив позов до ОСОБА_7 й ОСОБА_8, яка діє у своїх інтересах та в інтересах дітей, які не досягли повноліття, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 про виселення з кв. АДРЕСА_1 з зняттям їх з реєстраційного обліку у цій квартирі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказана квартира є предметом іпотеки за договором, що укладений з дозволу органу опіки - Борзнянської міської ради, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8, яким забезпечено укладений між ними ж кредитний договір. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_8 зобов'язань за кредитним договором в неї перед банком утворилася заборгованість у сумі 28296 доларів 37 центів США, яку стягнуто за рішенням суду, у ході виконання якого арештовано й описано спірну квартиру. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором 14.01.2013 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направлено ОСОБА_8 застереження про задоволення вимог товариства. Також у цей день на адресу всіх відповідачів було направлено письмову вимогу про добровільне звільнення квартири. Листом від 08.02.2013 р. відповідачі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 повідомили позивача про неможливість виконання вимоги банку про виселення. Станом на 25.02.2013 р. рішення суду про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором не виконано, відповідачі з спірної квартири (у якій всі вони і зареєстровані) не виселилися і цю квартиру не реалізовано. Неповнолітній відповідач ОСОБА_14 був зареєстрований у спірній квартирі після укладення договору іпотеки, про який йдеться.

У квітні 2013 р. ОСОБА_9 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_8 і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 договору іпотеки кв. АДРЕСА_1. Дані позовні вимоги мотивуються тим, що він та його малолітній брат - ОСОБА_14 іншого житла, крім спірної квартири, не мають. Оспорюваний ним договір укладено з дозволу органу опіки - Борзнянської міської ради. Цей дозвіл суперечить ст.ст. 2, 11, 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 12 Закону України «Про основу соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», п. 6.1 Правил опіки та піклування. Тож дозвіл органу опіки на укладення оспорюваного ОСОБА_9 договору іпотеки є незаконним, тому цей договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 6 ст. 203, ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Оскаржуваним рішенням позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» частково задоволено: виселено відповідачів з кв. АДРЕСА_1, а у задоволенні решти вимог товариства і у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати дане рішення і ухвалити рішення по суті його позовних вимог та відмовити у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- згідно з ч. 3 ст. 209 ЦК України, договір підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках його відповідності вимогам ст. 203 ЦК України. Проте оспорюваний ОСОБА_9 договір не відповідає вимогам частини 6 цієї статті - він не відповідає інтересам ОСОБА_9, який у момент укладення договору був малолітнім, тобто в силу ч. 3 ст. 215 ЦК України він є недійсним,

- дозвіл органу опіки на укладення оспорюваного договору не має юридичного значення як такий, що суперечить ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»,

- в оскаржуваному рішенні не зазначено, чому суд для вирішення спору між сторонами не застосував нормативні акти, на які ОСОБА_9 посилався у зустрічній позовній заяві.

У судовому засіданні ОСОБА_9, його представник і піклувальник підтримали апеляційну скаргу, представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просив її відхилити, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу визнали, представник Борзнянської міської ради визнав апеляційну скаргу обґрунтованою, а представник Борзнянського районного сектора УДМС України в Чернігівській області щодо вирішення скарги покладався на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що оспорюваний ОСОБА_9 договір відповідає вимогам правових норм, які регулюють спірні правовідносини, зокрема його укладено з наданого у встановленому законом порядку і у відповідності до чинного законодавства дозволу органу опіки, у зв'язку з чим він підлягає виконанню відповідачами. Оскільки останні добровільно не звільняють спірну квартиру, то вони підлягають виселенню з неї на підставі ст.ст. 109, 9 ч. 4 ЖК УРСР, ст.ст. 33 ч. 3, 39, 40 Закону України «Про іпотеку» і п. 6.5 укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 договору іпотеки. Але з цими висновками не погоджується апеляційний суд.

Так, по справі встановлено наступне.

12.12.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нинішня назва якого - ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль», що не оспорюється сторонами та підтверджено копіями відповідних документів на а.с. 5-8) і ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 014/1005/66593 (копія цього договору з додатками на а.с. 71-77). Згідно з цим договором, ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_8 кредит на споживчі цілі у сумі 30700 доларів 00 центів США на строк до 12.12.2017 р. під 12% річних та з сплатою комісії у сумі 440 доларів 46 центів США.

У цей же день - 12.12.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нині ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль») і ОСОБА_8 на забезпечення вказаного кредитного договору укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 4502 (його копія на а.с. 20-23). Згідно з цим договором, на забезпечення зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором № 014/1005/66593 від 12.12.2007 р. остання передала ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в іпотеку кв. АДРЕСА_1.

З дати укладення зазначених договорів по даний час у цій квартирі мешкає неповнолітній син ОСОБА_8 - ОСОБА_9, що не заперечується жодним з учасників судового розгляду і підтверджується довідкою виконкому Борзнянської міської ради від 08.04.2013 р. № 1223 (а.с. 56).

І на момент укладення договору іпотеки спірної квартири, і на даний час ОСОБА_9 ні у власності, ні у користуванні не має іншого житла, крім цієї квартири, що підтверджується довідкою КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 20.08.2013 р. № 245 та не заперечується іншими учасниками судового розгляду.

Оспорюваний ОСОБА_9 договір іпотеки ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 укладено з дозволу органу опіки - виконкому Борзнянської міської ради, який надано рішенням виконкому від 27.11.2006 р. № 9 (його копія на а.с. 9). У даному рішенні зазначено про надання подружжю ОСОБА_8 і ОСОБА_7 дозволу на заставу спірної квартири, у якій має право на проживання ОСОБА_9, 1998 р.н., (на той час малолітній), з можливістю звернення стягнення на неї як на предмет іпотеки у випадку невиконання забезпечення даною іпотекою зобов'язання.

У зв'язку з внесенням змін до кредитного договору додатковою угодою № 3 від 29.04.2009 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 29.04.2009 р. укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 4502, який посвідчено приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 545 (його копія на а.с. 24).

Про обтяження спірної квартири згідно з вищевказаними договорами до Державного реєстру іпотек внесено відповідні відомості, що підтверджується копією витягу з цього реєстру № 16014812 від 13.12.2007 р. відповідного змісту (а.с. 25).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_8 зобов'язань за кредитним договором № 014/1005/66593 від 12.12.2007 р. в неї перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 28.02.2011 р. утворилася заборгованість у загальній сумі 26728 доларів 23 центи США, яку з неї на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто рішенням Борзнянського районного суду від 06.04.2011 р., що набрало законної сили і яке звернуто до виконання (копія даного рішення на а.с. 13, копії документів про звернення його до виконання на а.с. 12, 10-11).

14.01.2013 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направив два листа:

- вих. № 114-34-0-00/32 - на адресу ОСОБА_8 - про те, що внаслідок невиконання останньою укладеного між ними договору кредиту № 014/1005/66593 від 12.12.2007 р. в неї перед банком станом на 14.01.2013 р. утворилася заборгованість по кредиту в сумі 31514 доларів 55 центів США (в тому числі прострочена - 6752 долари 47 центів США) і по пені в сумі 12634 грн. 20 коп., у зв'язку з чим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виявив намір зареєструвати за собою право власності на спірну квартиру. Даного листа підприємство поштового зв'язку вручило чоловікові ОСОБА_8 під розписку 16.01.2013 р. Ці обставини підтверджуються копіями вказаного листа і повідомлення поро вручення поштового відправлення (а.с. 17, 18),

- вих. № 114-34-0-00/33 - на адресу ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також ОСОБА_9 і ОСОБА_14 в особі їхньої матері ОСОБА_8 - про те, що вони протягом одного місяця зобов'язані звільнити спірну квартиру зі зняттям з реєстраційного обліку у зв'язку з прийняттям товариством рішення про звернення стягнення на спірну квартиру, яка є предметом іпотеки згідно з укладеним між ним і ОСОБА_8 договором іпотеки. Ці листи підприємство поштового зв'язку вручило ОСОБА_7 під розписку 16.01.2013 р. Дані обставини підтверджуються копіями вказаного листа і повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 14-16).

ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 по даний час зареєстровані й проживають у спірній квартирі, що не заперечується жодним з учасників судового розгляду.

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

По справі встановлено, що як на дату укладення оспорюваного ОСОБА_9 договору іпотеки спірної квартири, так і на даний час він не має у власності житла і має право користування лише спірною квартирою. Отже укладення цього договору суперечить інтересам ОСОБА_9, оскільки звернення стягнення на спірну квартиру позбавляє ОСОБА_9 права користування цією квартирою - єдиним жилим приміщенням, яким він має право користуватися на законних підставах.

Частина 6 ст. 203 ЦК України приписує, що правочин, який вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (у редакції Закону, що була чинною в момент виникнення спірних правовідносин), для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Пунктами 1.7, 6.1 Правил опіки та піклування, що затверджені наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, МОЗ України, Міносвіти України та Мінпраці України від 26.05.1999 р. № 34/166/131/88 (зареєстрований у Мін'юсті України 17.06.1999 р. за № 387/3680) передбачено, що органи опіки та піклування вживають заходи щодо захисту особистих прав неповнолітніх дітей, вирішують питання щодо збереження за неповнолітніми житла.

Пунктом 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка набула чинності для України 27.09.1991 р., встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З викладеного випливає, що рішення виконкому Борзнянської міської ради від 27.11.2006 р. № 9 про надання подружжю ОСОБА_8 й ОСОБА_7 дозволу на заставу спірної квартири з можливістю звернення стягнення на неї як на предмет іпотеки у випадку невиконання забезпечення даною іпотекою зобов'язання є незаконним, а оспорюваний ОСОБА_9 договір іпотеки є недійсним, т.я. вони суперечать законним інтересам неповнолітнього (у момент виникнення спірних правовідносин - малолітнього) ОСОБА_9, а отже і всім наведеним вище нормам права.

Оскільки укладений 12.12.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нині ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль») і ОСОБА_8 договір іпотеки є недійсним, то в силу ст. 217 ЦК України є недійсним і укладений між ними ж 29.04.2009 р. договір про внесення змін до договору іпотеки від 12.12.2007 р.

Т.я. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вимагає виселення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 на підставі недійсного договору іпотеки, то в силу абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України у задоволенні даних позовних вимог належить відмовити.

Тож оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням рішення про відмову в задоволенні вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про виселення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 з кв. АДРЕСА_1 і про визнання недійсними укладеного 12.12.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 договору іпотеки цієї квартири та договору про внесення змін до цього договору, який укладено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 29.04.2009 р.

В порядку ч. 5 ст. 88 ЦПК України:

- з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 підлягає стягненню по 28 грн. 68 коп. з кожного на користь ОСОБА_9 на відшкодування понесених ним судових витрат,

- з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 належить стягти по 57 грн. 35 коп. з кожного судового збору до бюджету у зв'язку з задоволенням зустрічного позову і несплатою ОСОБА_9 судового збору за його подання згідно з ставкою судового збору, встановленою п/п 2 п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316 ЦПК України, ч.ч. 1, 3 ст. 215, абз. 1 ч. 1 ст. 216, ст. 217 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити, рішення Борзнянського районного суду від 24 травня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_14 про виселення з кв. АДРЕСА_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_9 задовольнити.

Визнати недійсним укладений 12 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 договір іпотеки кв. АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу ОСОБА_17 (реєстровий № 4502), і договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 4502, який укладено 29 квітня 2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 та посвідчено приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу ОСОБА_17 (реєстровий № 545).

Стягти з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 по 28 (двадцять вісім) грн. 68 коп. з кожного на відшкодування судових витрат.

Стягти з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_8 по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. з кожного судового збору на розрахунковий рахунок № 31210206780002 (код бюджетної класифікації 22030001), отримувач - УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: