Постанова № 33187142, 27.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 917/466/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2016П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 04 червня 2013 року у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Карлівка, Полтавської області

до Карлівської міської ради в особі голови міської ради Слєпцова Володимира Анатолійовича, м.Карлівка, Полтавської області

про скасування рішення, визнання договору оренди земельної ділянки чинним

ВСТАНОВИЛА:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом про скасування рішення двадцять першої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 14.09.2012 року "Про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1", визнання чинним Договору оренди земельної ділянки площею 0,0488 га по АДРЕСА_1 від 29.10.2008 року, укладеного між Карлівською міською радою та ОСОБА_1 терміном на 5 років з орендною платою 3% від грошової оцінки землі.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04 червня 2013 року (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено частково. Скасовано рішення двадцять першої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 14 вересня 2012 року "Про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1", що суперечить чинному законодавству, та порушує особисті права орендаря. Стягнуто з Карлівської міської ради в доход Державного бюджету України, 1147 грн. 00 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 04 червня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, судові витрати покласти на позивача. Вказує на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги підстави та мета прийняття Карлівською міською радою спірного рішення, яким є порушення позивачем п.п 1, 2, 16 Договору оренди землі та ст.24 Закону України «Про оренду землі», про що свідчить відсутність проведення будь-яких будівельних робіт по будівництву магазину на орендованій позивачем земельній ділянці. Також зазначає, що відповідно до рішення міської ради від 08.02.2012 року та п.13, п.28 Договору оренди землі, позивач повинен сплачувати орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі. Проте, позивач ухиляється вносити зміни до Договору оренди землі, чим порушує умови договору, закону України «Про оренду землі» та ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 04 червня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що п. З спірного рішення, яким ОСОБА_1 вирішено в місячний термін укласти нотаріально посвідчений договір про розірвання договору оренди землі від 29.10.2008 р. та повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі, суперечить нормам чинного законодавства. Також посилається на безпідставність тверджень відповідача про те, що позивач не використовує земельну ділянку для забудови протягом трьох років, оскільки згідно дозволу на виконання будівельних робіт № П123-10 від 05 серпня 2010 року, 03 лютого 2011 року дію вищезазначеного дозволу продовжено на термін будівництва.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

20.08.2013 року електронною поштою надійшла заява представника позивача про розгляд апеляційної скарги без його участі з урахуванням викладених у відзиві на апеляційну скаргу доводів.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 24.02.2005 року Карлівською міською радою прийнято рішення № 30 "Про надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації", яким вирішено провести комісійне обстеження земельної ділянки для будівництва магазину промислово-продовольчими товарами по АДРЕСА_1; дозволити ОСОБА_1 виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво магазину промислово-продовольчих товарів по вулиці Першотравневій в м. Карлівці; розроблену проектно-кошторисну документацію на будівництво магазину промислово-продовольчих товарів по АДРЕСА_1 подати на розгляд виконкому міської ради; зобов'язано ОСОБА_1 укласти договір з міською радою на розвиток соцсфери в розмірі 10% згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1930 від 30.12.2000 року (а.с.9).

Рішенням 2 сесії 5 скликання Карлівської міської ради від 11.05.2006 року погоджено місце розташування магазину ОСОБА_1 на земельній ділянці площею 0,0488 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області, землі, що не надані у власність та користування, під проїздами, проходами, площадками в короткострокову оренду терміном на 5 років. Доручено ПП «АЛАН-ЗЕМ» розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га ОСОБА_1 Заборонено ОСОБА_1 займати земельну ділянку до оформлення її вилучення у встановленому порядку (а.с.10).

З матеріалів справи також вбачається, що 29.10.2008 року між Карлівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений Договір оренди землі, який засвідчений нотаріально та зареєстрований у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за № 04085560094 (а.с.11-13).

Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення тридцять першої сесії Карлівської міської ради п'ятого скликання від 20.10.2008 року в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання площею 0,0488 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У п.2 Договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0488 га, у тому числі 0,0488 га - землі комерційного використання (будівництва та обслуговування магазину).

Згідно з п.3 Договору на земельній ділянці буде споруджуватись об'єкт нерухомого майна (магазин).

Пунктом 8 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що перераховується до місцевого бюджету Карлівської міської ради Полтавської області згідно рішення 24 сесії 5 скликання Карлівської міської ради від 19 березня 2008 року.

У п. 15 Договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання.

Відповідно до п.7 Договір укладено на 5 років.

Рішенням п'ятнадцятої сесії шостого скликання Карлівської міськради від 08.02.2012 року "Про встановлення ставки орендної плати за земельні ділянки під житловою забудовою та об'єктами нерухомості, що не експлуатуються" та рішенням другої позачергової сесії міської ради шостого скликання від 17.12.2010 року "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення" із змінами від 22.01.2011 року встановлено розмір орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що перераховується до місцевого бюджету Карлівської міської ради Полтавської області (а.с.15-17).

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням двадцять першої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 14 вере сня 2012 року припинено ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою загальною площею 0,0488 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, кадастровий номер 5321610100:500020242 та передати земельну ділянку в фонд міської ради. Вважати таким, що втратило чинність рішення Карлівської міської ради від 20.10.2008 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право користування земельною ділянкою ОСОБА_1". ОСОБА_1 в місячний термін укласти нотаріально посвідчений договір про розірвання договору оренди землі від 29.10.2008 року, зареєструвати у відділі Держкомзему у Карлівському районі та повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі (а.с.19).

Позивач просить скасувати вказане рішення як таке, що суперечить чинному законодавству та порушує особисті права орендаря. У позовній заяві вказує на те, що Листом від 15.12.2012 року надсилав на адресу відповідача заяву про скасування вказаного рішення. Проте, Листом за № 02-21/83 від 18.01.2013 року відповідач повідомив позивача, що останній порушує правила користування земельною ділянкою та не виконує рішення Карлівської міської ради про встановлення ставки орендної плати. Крім того, Рішенням Карлівської міської ради від 17.05.2013 року відхилено клопотання ОСОБА_1 щодо скасування рішення Карлівської міської ради від 14.09.2012 року. Вищезазначена обставина змусила позивача звернутись з даним позовом до суду.

Приймаючи до уваги, що між сторонами по справі існують господарські правовідносини, які виникли на підставі Договору оренди від 29.10.2008 року за яким передано в оренду земельну ділянку для комерційного використання, а з ксерокопії Витягу з державного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в Державному реєстрі як підприємець 29.09.2004 року (т.1 а.с.27) і дані про припинення її підприємницької діяльності в матеріалах справи відсутні, колегія суддів вважає можливим розглядати у господарському суді позовну заяву ОСОБА_1

Як вбачається з оскаржуваного рішення Карлівської міської ради від 14.09.2012 року підставою його прийняття є невиконання позивачем вимог рішення п'ятнадцятої сесії шостого скликання Карлівської міськради від 08.02.2012 року "Про встановлення ставки орендної плати за земельні ділянки під житловою забудовою та об'єктами нерухомості, що не експлуатуються" та рішення другої позачергової сесії міської ради шостого скликання від 17.12.2010 року "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення" із змінами від 22.01.2011 року щодо встановлення розміру орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що перераховується до місцевого бюджету Карлівської міської ради Полтавської області.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та

вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю

встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди. Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.13 укладеного між сторонами Договору оренди землі розмір орендної плати може переглядатися не частіше одного разу в два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законом.

У п.28 Договору зазначено, що орендодавець може вимагати від орендаря збільшення розміру орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених п.13 цього Договору.

Згідно з п.33 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та посвідчується нотаріально. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.

Пунктом 36 Договору сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони передбачили в договорі порядок зміни орендної плати, а у випадку недосягнення згоди з цих питань - право сторони передати спір на вирішення господарського суду.

У п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами, внесеними Постановою Вищого господарського суду N 8 від 29.05.2013) зазначено, що судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що зміни в Договір оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати за згодою сторін чи в судовому порядку не вносились.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що двадцять перша сесія шостого скликання Карлівської міської ради від 14 вере сня 2012 року Рішення про припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою у зв'язку зі зміною ставки орендної плати прийняла передчасно, оскільки Договором оренди та чинним законодавством України передбачений інший порядок вирішення питання про внесення змін до умов Договору.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача у спірному рішенні на те, що ОСОБА_1 використовує земель ну ділянку не за цільовим призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області ОСОБА_1 надано дозвіл на виконання будівельних робіт № П 123-10 зі строком дії до грудня 2010 року, який 03.02.2011 року продовжено на термін будівництва(а.с.14) .

Позивач зазначає, що після одержання необхідних дозволів на орендованій земельній ділянці були проведені певні підготовчі будівельні роботи (розпочато земляні роботи, огорожена територія, закуплено будівельні матеріали), укладено договір на будівельні роботи з підрядною організацією.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням здійснюється також у судовому порядку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0488 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, викладені в Рішенні двадцять першої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 14 вере сня 2012 року не відповідають нормам чинного законодавства України.

Що стосується п.2 Рішенням двадцять першої сесії шостого скликання від 14 вере сня 2012 року, в якому зазначено, що рішення Карлівської міської ради від 20.10.2008 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право користування земельною ділянкою ОСОБА_1" втратило чинність, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Конституційний суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 зазначає, що в ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Відповідно до ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення тридцять першої сесії Карлівської міської ради п'ятого скликання від 20.10.2008 року між сторонами виникли правовідносини, а саме укладено Договір оренди землі, який засвідчений нотаріально та зареєстрований у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що п.2 Рішення двадцять першої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 14 вере сня 2012 року також не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується п. З спірного рішення, яким ОСОБА_1 вирішено в місячний термін укласти нотаріально посвідчений договір про розірвання договору оренди землі від 29.10.2008 року та повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У рішенні Верховного суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 зазначено, що за змістом ст. 21 цього Закону України «Про оренду землі» зазначено, що розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Закону України «Про оренду землі» підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Законами України та іншими законами України.

Приймаючи до уваги, що Договір оренди землі від 29.10.2008 року є чинним, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що п. 3 спірного рішення, згідно якого вирішено ОСОБА_1 в місячний термін укласти нотаріально посвідчений договір про розірвання договору оренди землі від 29.10.2008 р. та повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі також суперечить нормам чинного законодавства України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

За приписами пункту 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що рішення Карлівської міської ради двадцять першої сесії шостого скликання від 14.09.2012 року "Про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1" прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про його скасування.

Також в позовній заяві позивач просив визнати чинним Договір оренди земельної ділянки площею 0,0488 га по АДРЕСА_1 від 29.10.2008 року, укладеного між Карлівською міською радою та ОСОБА_1 терміном на 5 років з орендною платою 3% від грошової оцінки землі.

За законом України "Про оренду землі" чинність договору оренди землі обумовлена фактом його державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди землі від 29.10.2008 року, укладений між Карлівською міською радою та ОСОБА_1 в Державному реєстрі земель зареєстровано 01.12.2008 року за № 04085560094 і є чинним, а право позивача щодо користування земельною ділянкою закріплено саме за цим договором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання чинним Договору оренди земельної ділянки площею 0,0488 га по АДРЕСА_1 від 29.10.2008 року, укладеного між Карлівською міською радою та ОСОБА_1 терміном на 5 років з орендною платою 3% від грошової оцінки землі, задоволенню не підлягає.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04 червня 2013 року у справі № 917/466/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанову складено 27.08.2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Шепітько І.І.