Постанова № 33187112, 28.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа№ 910/10090/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Копусь А.А., дов. від 01.07.13 №195/10,

Найденко І.О., дов. від 01.07.13 №197/10,

від відповідача Малинюк В.В., дов. від 01.08.13 №0108/13,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.13 (дата підписання - 19.07.13)

у справі №910/10090/13 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"

про стягнення 4537,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.13 позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" (далі - відповідач) про стягнення 4537,98 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 4271,04 грн. пені та 1619,29 грн. судового збору.

В задоволення решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.13 скасувати в частині відмови в стягненні 266,94 грн. пені, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що, здійснивши перерахунок, суд першої інстанції невірно визначив період прострочення виконання зобов'язання, а саме, необґрунтовано відмовив у нарахуванні пені за день поставки - 07.12.12, оскільки вона відбулась з простроченням, отже, за цей день нараховується пеня, що становить 266,94 грн.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.08.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.13 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.08.13. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 09.08.13) позивачу - 12.08.13 та відповідачу - 16.08.13, долучені до матеріалів справи.

28.08.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

28.08.13 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.13 скасувати в частині відмови в стягненні 266,94 грн. пені, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав відзив на апеляційну скаргу, заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.12 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №1116112364 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити автоматичні вимикачі серії А-3700 виробництва НО ТОВ "Віра ЛТД", Україна, для ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію (п.1.1 договору).

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Сума договору становить 1115688,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 185948,00 грн. (п.3.1 договору).

Згідно п.3.2 ціна на кожну одиницю встановлена в національній валюті України і зазначена у специфікації.

Відповідно до п.5.1 договору строки поставки продукції зазначені в специфікації.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача (п.5.4 договору).

У підпункті 6.3.1 п. 6.3 договору зазначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Зі специфікації №1 до договору вбачається, що замовлена продукція має бути поставлена протягом 60 днів з дати укладання договору.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку продукції згідно договору не пізніше 21.11.12.

Проте, як вбачається, з видаткової накладної №РН-0000019 на суму 266940,00 грн. частина замовленої продукції була поставлена позивачем 07.12.12.

До видаткової накладної між відповідачем, позивачем та вантажоодержувачем - Рівненське відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", 19.12.12 складено акт приймання-передачі ТМЦ №041-28/27.

Отже, з огляду на матеріали справи відповідач прострочив поставку продукції на 17 днів, що є порушенням п.п.5.1 та 6.3.1 договору.

23.01.13 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просить перерахувати на його рахунок неустойку в сумі 4537,98 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.231 Господарського кодексу Украйни (далі - ГК України) законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п.7.2 договору за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

В позовній заяві позивачем наведено розрахунок суми пені за період з 21.11.12 по 07.12.12, згідно якого він просить стягнути з відповідача 4537,98 грн. пені за прострочення поставки продукції.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок, стягнув 4271,04 грн. пені за період з 21.11.12 по 06.12.12, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як зазначено вище, ч. 2 ст.231 Господарського кодексу України передбачає стягнення пені за кожний день прострочення.

Оскільки поставка відбулась з порушенням строків, тобто поза межами, встановленими договором, то 07.12.12 теж вважається днем прострочення, а отже за цей день також здійснюється нарахування пені.

Таким чином, до стягнення на користь позивача підлягає 4537,98 грн. пені за період з 21.11.12 по 07.12.12.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.13 у даній справі підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні 266,94 грн. пені, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.13 у справі №910/10090/13 скасувати в частині відмови в стягненні 266,94 грн. пені, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, код 36411700) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А, код 26251923) 4537 (чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 98 коп. пені та 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, код 36411700) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А, код 26251923) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/10090/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.