Рішення № 33186944, 22.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2013р. Справа №905/4128/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_2, м.Макіївка

про стягнення 4096,04грн. страхового відшкодування

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликалась.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

22.08.2013р. з 10-20год. до 10-25год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк про стягнення 4096,04грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування наземного транспорту №0750-а/10 Доф(Мак) від 28.12.2010р.; Довідку ДАІ; постанову Гірницького районного суду м.Макіївки від 07.09.2011р. у справі №3-1634/11; страховий акт №2011/V/OMOD10548/VESKO/17917 від 14.09.2011р.; розрахунок страхового відшкодування від 09.09.2011р.; рахунок-фактуру №СФ-0003532 від 09.09.2011р.; заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку №2011/V/OMOD10548 від 22.08.2011р.; Звіт про оцінку транспортного засобу №1099 від 16.09.2011р.; платіжне доручення №4529 від 15.09.2011р.; претензію про відшкодування збитків в порядку регресу №РГ/10548/11/8 від 31.01.2013р. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) пояснення вих.№РГ/10548/11/8 від 01.07.2013р., до яких, зокрема, додані докази сплати страхувальником позивача перших трьох страхових платежів за Договором добровільного страхування (а.с.144-158).

2) пояснення на відзив №РГ/10548/11/8 від 31.07.2013р. з додатками (а.с.165-192).

3) пояснення №РГ/0750/10/4 від 09.08.2013р. щодо права підпису позовної заяви представником позивача з додатком (а.с.199-201).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

1) відзив №519/17 від 26.06.2013р., в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. До відзиву, зокрема, додав копію Полісу №АА/5876607 (а.с.108-113);

2) з супровідним листом №520/17 від 26.06.2013р. - документи на підтвердження свого правового статусу (а.с.114-132).

26.06.2013р. на адресу суду від Гірницького районного суду м.Макіївки з супровідним листом №14851/13вих. від 20.06.2013р. надійшла адміністративна справа №3-1634/2011 відносно ОСОБА_2. З матеріалів адміністративної справи №3-1634/2011 зроблені копії та долучені до матеріалів даної справи (а.с.84-104).

01.07.2013р. від третьої особи надійшли пояснення від 26.06.2013р. про обставини ДТП. До пояснень додані витребувані ухвалою суду від 10.06.2013р. документиё зокрема, оригінал та копія Полісу №АА/5876607 (а.с.133-139). Оригінал Полісу судом оглянутий (протокол с/з від 08.07.2013р. - а.с.163) та підлягає поверненню власнику.

01.07.2013р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов супровідний лист №7/2-28/16229 від 21.06.2013р. з Інформаціями про страхове покриття з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.140-142).

Ухвалою господарського суду від 08.08.2013р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (а.с.194, 197).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2010р. між АТ СК «АХА Страхування» (позивач) та ОСОБА_4 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №0750-а/10 Доф (Мак) (далі - Договір страхування, а.с.147-155). Згідно з Договором страхування позивачем застрахований транспортний засіб марки KIA RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2009 року випуску (надалі - застрахований автомобіль), зокрема, за ризиком «ДТП»; за даним ризиком встановлена безумовна франшиза 460грн. (0,5% від страхової суми). Вигодонабувачем визначено Страхувальника.

Пунктом 14 Договору страхування передбачена сплата страхового платежу чотирма рівними частинами. Згідно з п.п.16, 23.2. Договору він набуває чинності з моменту надходження першого страхового платежу, вказаного у розділі 14 Договору, у повному обсязі на поточний рахунок чи до каси Страховика та діє до 24-00год. 27.12.2011р.

Докази сплати Страхувальником перших трьох страхових платежів, що згідно з передбаченим п.14 Договору страхування графіком підлягали сплаті до дати ДТП (20.08.2011р.) наявні у матеріалах справи (а.с.26-27, 156-158).

20.08.2011р. в Макіївці на проспекті Донецьке шосе біля кафе «Спотикач» відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля OPEL CORSA, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_4 (а.с.86-89). В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

В ході розгляду даної справи третьою особою ОСОБА_2 були надані наступні письмові пояснення від 26.06.2013р. про обставини ДТП: «при перестроюванні з лівого ряду в правий (завчасно включивши сигнал про намір перестроїтися) мій автомобіль зачепив автомобіль KIA, держномер НОМЕР_1» (а.с.133).

Згідно зі Звітом про оцінку транспортного засобу №1099 від 16.09.2011р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей та вузлів, що замінюються, на момент проведення дослідження складає 5113,43грн. (а.с.41-55). Під час розрахунку розміру збитків значення коефіцієнта фізичного зносу експертом було прийнято рівним нулю на підставі приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (а.с.48).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 4556,04грн., що підтверджується виставленим ПрАТ «Техноцентр» рахунком-фактурою №СФ-0003532 від 09.09.2011р. (а.с.30) та калькуляцією до нього, складеною за допомогою системи «AUDATEX» (а.с.31-35).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника був складений страховий акт №2011/V/OMOD10548/VESKO/17917 від 14.09.2011р. (а.с.26-27), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.29) вбачається, що страхове відшкодування розраховувалось виходячи з дійсної вартості відновлювального ремонту (4556,04грн. а.с.30) за вирахуванням 460грн. безумовної франшизи позивача. Платіжним дорученням №4529 від 15.09.2011р. на суму 4096,04грн. (а.с.28) позивач виплатив страхове відшкодування на користь ПрАТ «Техноцентр», яке виставило рахунок-фактуру №СФ-0003532 від 09.09.2011р.

Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату позивачем було здійснено правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_2 у порушенні п.п.10.1, 10.3. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, встановлена постановою Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 07.09.2011р. у справі №3-1634/11, в якій зазначено, що в суді ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення визнала повністю (а.с.91).

З наданого третьою особою та відповідачем Полісу №АА/5876607 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.06.2011р. (надалі - Поліс, а.с.111, 136) вбачається, що на дату ДТП (20.08.2011р.) ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» застрахувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 - страхувальника автомобіля OPEL CORSA, д.н.з. НОМЕР_2 з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії полісу: з 00-00 01.07.2011р. до 30.06.2012р. включно.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах Полісу №№АА/5876607).

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у сумі 4096,04грн., оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Враховуючи, що укладеним відповідачем зі ОСОБА_2 Полісом безумовна франшиза встановлена у розмірі 1000грн., суд приходить до висновку, що зазначена сума франшизи не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 3096,04грн.

Викладені у відзиві №519/17 від 26.06.2013р. (а.с.108-110) заперечення відповідача щодо неналежного оформлення довіреності на представництво Агенцією по управлінню заборгованістю інтересів позивача суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

11.04.2008р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція по управлінню заборгованістю» (Агентство) було укладено Агентський Договір №86-01/1 (далі - Агентський Договір, а.с.58-64, 65), відповідно до умов п.1.1. якого Агентство за дорученням Страховика приймає на себе зобов'язання від імені Страховика та за його рахунок здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних та юридичних осіб, до яких Страховик має права вимоги відповідно до чинного законодавства України.

Підпункт 2.3.1. Агентського Договору дійсно передбачає обов'язок Страховика надати Агентству нотаріально оформлену довіреність на представництво інтересів Страховика в цілях виконання доручень, передбачених Договором (а.с.59).

В той же час, Агентський договір №86-01/1 від 11.04.2008р. не передбачає інших наслідків надання Страховиком Агентству довіреності, не оформленої нотаріально, крім права (а не обов'язку) припинити виконання доручень Страховика (п.7.5. Агентського Договору: «У разі порушення Страховиком своїх обов'язків, встановлених п.2.3. Договору, Агентство має право припинити виконання доручень Страховика до усунення порушень»).

Частиною першою ст.245 ЦК України встановлено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Згідно зі статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Страхувальник надав Агентству довіреність вих.№3919/18 від 20.12.2012р., оформлену відповідно до вимог наведених норм ЦК України (а.с.8, 75). В довіреності вих.№3919/18 від 20.12.2012р. міститься посилання на те, що її видано з метою виконання Агентського договору №86-01/1 від 11.04.2008р.

Довіреність прийнята Агентством з метою виконання обов'язків за вказаним Агентським договором, про що свідчить подання даного позову до суду. Тобто Агентство не скористалось наданим пунктом 7.5. Агентського Договору правом припинити виконання доручень Страховика, Агентський Договір виконується обома сторонами, і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, відсутні підстави вважати ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» неналежним представником позивача у даній справі.

Крім того, на підставі аналізу приписів ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.ст.993, 1191 ЦК України суд дійшов висновку, що право вимоги страхувальника до особи, відповідальної за завдані збитки, яке переходить до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування та обмежене розміром фактичних витрат, має характер саме зворотної вимоги, тобто регресу. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної (регресної) вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином, викладене у відзиві №519/17 від 26.06.2013р. (а.с.108-110) твердження відповідача про те, що на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування" виникає лише право суброгації і у позивача немає підстав для подання позову в порядку регресу, не відповідає дійсності. Позивач вірно визначився зі способом захисту своїх порушених прав.

Судові витрати розподіляються на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 245 (ч.1), 246, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст. 9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк про стягнення 4096,04грн. страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; р/р №26502253730301 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) 3096,04грн. страхового відшкодування, 1300,53грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.08.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 27.08.2013р.

Додаток на адресу третьої особи: оригінал Полісу №АА/5876607 на 1арк.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 примірників:

1 - до справи, 3 - сторонам

1 - третій особі