Рішення № 33186900, 21.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2013 р.Справа № 916/1685/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „КАПІТАЛ"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „ФІНБАНК"

про визнання договорів недійсними

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Васьківський Л.М. - довіреність від 02.01.2013 р.

від відповідача: Ібрагімова О.М.- довіреність № 01-28/2701 від 24.07.2013 р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНБАНК", в якій просить суд визнати недійсними договори купівлі-продажу готівкової гривні №07-12/2 uah від 07.12.2012р. та №07-12/5 uah від 07.12.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.12.2012 р. між ПАТ "ФІНБАНК" (Виконавець) та ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" (Замовник) в особі керуючого Київською філією Калько В.Л. були укладені договір на касове обслуговування №07-12/2 uah від 07.12.2012р. та договір на касове обслуговування №07-12/5 uah від 07.12.2012р., відповідно до яких Виконавець зобов'язався надати готівкові кошти з каси відділення № 16 ПАТ "ФІНБАНК" в сумі 28 000 000 грн. в обмін на безготівкові кошти для підкріплення операційної каси Київської філії ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ".

Відповідно до п. 2.1.1 Договорів Київська філія ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" не пізніше 07.12.2012 року після отримання факсових копій Договорів повинна була здійснити передплату безготівкових коштів в загальному розмірі 28 000 000 грн.

Згідно п.п. 2.1.2, 2.1.3. Договорів Замовник зобов'язався перерахувати комісійну винагороду в загальному розмірі 168 000 грн. та отримати готівкові кошти від Відповідача.

На виконання п. 2.1.2 Договорів ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" в особі керуючого Київською філією Калько В.Л. сплатив вказаний розмір комісійної винагороди, що підтверджується платіжними дорученнями № 0712_5 від 07.12.2012р. та 0712_4 від 07.12.2012р.

На думку позивача договір на касове обслуговування №07-12/2 uah від 07.12.2012р. та договір на касове обслуговування №07/12/5 uah від 07.12.2012р. є недійсними, оскільки договори були підписані представником (Калько В.Л.) із перевищенням повноважень, що є порушенням вимог щодо дійсності правочину, встановлених ст. 203 ЦК України і, як наслідок, тягне за собою визнання договору недійсним.

Так 07.12.2012р. договори були підписані керівником Київської філії ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" Кальком В.Л., який діяв на підставі довіреності, посвідченої 03.08.2012р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. реєстровий номер 5851, що зазначено у преамбулі даних договорів. Згідно вказаної довіреності Калько В.Л. має право, в тому числі, здійснювати правочини, які направлені на підкріплення та продаж готівкових коштів в національній та іноземній валютах, але в сумі, що не перевищує 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. Більш того, згідно умов довіреності, укладання договорів (угод) на суму більш ніж 40 000,00 грн. здійснюється керівником Київської філії лише за згодою ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" з наданням окремих доручень на їх оформлення. Окремого доручення керуючому Київською філією на укладання Договорів від імені ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" (надалі - Позивач) з Відповідачем надано не було.

Позивач вважає, що відповідач чітко усвідомлював, на підставі якого документа від імені ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" діяв представник Калько В.Л., підписуючи договори. Позивач також зазначає, що відповідач був обізнаний або обов'язково повинен був бути обізнаним із змістом довіреності, оскільки остання прямо зазначена по тексту договорів у його преамбулі.

Таким чином, позивач вважає, що ПАТ "ФІНБАНК" знало або за всіма обставинами достеменно повинно було знати, що довіреність, на підставі якої діє керівник філії ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" Калько В.Л., не дає останньому повноважень на укладення договорів на касове обслуговування № 07-12/2 uah від 07.12.2012р. та № 07-12/5 uah від 07.12.2012р., оскільки дані договори укладаються на суму більшу за 40 000 грн.

Крім того позивач зазначає, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Позивач вважає, що підстав стверджувати, що ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" схвалив укладені правочини, немає.

Враховуючи наведене вище, позивач просить суд на підставі ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України визнати недійсними договори на касове обслуговування №07-12/2 uah від 07.12.2012р. та №07-12/5 uah від 07.12.2012р.

Ухвалою суду від 27.06.2013р. було порушено провадження у справі №916/1685/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 29.07.2013р.

Ухвалою суду від 29.07.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, невиконання відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 21.08.2013р.

У судовому засіданні 21.08.2013р. представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.08.2013р. надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, з огляду на наступне.

По-перше, відповідач зазначає, що позивач не заперечує дійсність укладених Договорів. Це підтверджується наступним: в листі № 3/3976 від 27 грудня 2012 року, який підписаний Головою Правління ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" В.В. Фомичовою позивач вказує, що він готовий здійснити сплату на користь Відповідача пені в сумі 11 666,67 грн. за 1 день прострочення виконання зобов'язань за Договорами, що підтверджує дійсність укладених Договорів, оскільки недійсне зобов'язання не породжує для сторони жодних зобов'язань.

Крім того, позивачем було виконано п. 2.1.2 Договорів, а саме щодо сплати комісії за конвертацію коштів з готівкових в безготівкові, що саме по собі свідчить про прийняття позивачем їх умов.

По-друге, відповідач зазначає, що позивачем жодним чином не доведено наявність обмежень в діях В.Л. Калько, з також не доведено факт усвідомлення відповідачем наявності обмежень в його дієздатності, в момент укладення правочинів, та його правова позиція будується виключно на припущеннях, з огляду на наступне.

Абзац другий частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України вказує, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Але позивачем не було надано жодних відомостей, щодо усвідомлення відповідачем факту наявності обмежень в повноваженнях В.Л. Калько при укладенні Договорів на касове обслуговування.

Відповідач стверджує про те, що він не мав можливості для ознайомлення зі Статутом позивача, а також іншими документами для перевірки повноважень В.Л. Калько на підписання договорів. Навіть після укладення договорів, у своєму листі-відповіді №01-36/4796-4795-4886 від 13.12.2012 р. на лист № 3/3780 та № 3/3781 від 10.12.2012 р., відповідач просив надати копію Положення про Київську філію ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", але позивач не надав жодних з запитуваних документів та у своєму листі-відповіді № 3/3976 від 27.12.2012 р. просто повідомив про наявність у Статуті положень, викладених у позовній заяві, щодо наявності обмежень при укладенні правочинів.

Крім того, відповідач зазначає, що передбачене пунктом 11 довіреності, виданої В.Л. Калько, обмеження стосується виключно договорів для забезпечення господарсько-побутових потреб, в тому числі водо- тепло- електропостачання на суму до 40 000 грн. Тобто на договори про касове обслуговування, підписані між сторонами, п. 11 довіреності не розповсюджується.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначає позивач, договори на касове обслуговування №07-12/2 uah від 07.12.2012р. та №07-12/5 uah від 07.12.2012р. суперечать актам цивільного законодавства України, оскільки були підписані керуючим Київською філією Калько В.Л. з перевищенням наданих йому повноважень та без наступного схвалення такого правочину юридичною особою.

Так, статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч.2 ст. 203 та п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13), довіреність, видана керівнику Київської філії Калько В.Л. встановлює обмеження відносно укладання договорів (угод) на суму, що перевищує 40 000 грн. Укладання договорів на суму більше 40 000 грн. проводиться тільки за згодою ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" за наданням окремих доручень на їх оформлення.

Посилання відповідача на те, що на договори про касове обслуговування, підписані між сторонами, п. 11 довіреності не розповсюджується, не приймаються судом до уваги, так як спростовуються самим змістом довіреності, яка розповсюджує обмеження щодо суми на будь-які угоди (а.с.13), встановлюючи, що „укладання договорів (угод) на суму більше, ніж зазначено абзац „3" п. 11 цієї довіреності дозволяється проводити тільки за згодою ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" за наданням окремих доручень на їх оформлення".

Таким чином, підписуючи договори на касове обслуговування №07-12/2 uah від 07.12.2012р. та №07-12/5 uah від 07.12.2012р. в сумі 28 000 000 грн. керівник Київської філії Калько В.Л. діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Стосовно посилання відповідача на те, що він підписуючи вищезазначені договори не мав можливості ознайомитись з довіреністю, яка видана на ім'я Калько В.Л., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що йому не було відомо про обмеження повноважень керівника Київської філії Калько В.Л. на укладання договорів.

Відповідно до ст.239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно з положеннями ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що виникнення, зміна та припинення цивільних прав та обов'язків за спірним правочином, укладеним неуповноваженим представником та/або з перевищенням наданих йому повноважень, законодавцем поставлено у залежність від його наступного схвалення особою, від імені якої здійснено такий правочин.

Так, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що Головою Правління ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" В.В. Фомичовою в листі № 3/3976 від 27 грудня 2012 року було визнано дійсність укладених Договорів.

Більш того, як вбачається з листів ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" № 3/3780 від 10.12.2012 р. та № 3/3781 від 10.12.2012 р., позивач вказує на те, що підписуючи договори на касове обслуговування в сумі 28 000 000 грн. керівник Київської філії Калько В.Л. діяв з перевищенням повноважень та без отримання окремого доручення на оформлення вказаних правочинів.

Також судом не приймається до уваги посилання відповідача не те, що позивачем було виконано п.п. 2.1.2 Договорів, а саме сплачено комісію за конвертацію коштів з готівкових в безготівкові, що свідчить про прийняття позивачем умов договорів, оскільки, як вбачається з платіжних доручень № 0712_5 від 07.12.2012р. та № 0712_4 від 07.12.2012р., що містяться в матеріалах справи (а.с.11-12), банком платником є Київська філія ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ".

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що недодержання при укладенні договорів вимог закону, зокрема щодо представництва юридичної особи є підставою для визнання цих договорів недійсними.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ".

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір на касове обслуговування №07-12/2 uah від 07.12.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ".

3. Визнати недійсним договір на касове обслуговування №07/12/5 uah від 07.12.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ФІНБАНК" (65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4А, код ЄДРПОУ 20041917) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 13486837) 2 294 /дві тисячі двісті дев'яносто чотири/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.