Постанова № 33186394, 29.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р. Справа № 804/10389/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Данилов А.В. Фат Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Техінвест" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

02.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.04.2013 року № 0000522230 та № 0000512230.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Лігран», оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Лігран» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Ухвалою суду від 05.08.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задовлення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Лігран», з наступних причин:

- ТОВ «Лігран» не знаходиться за своює юридичною адресою;

- ТОВ «Лігран» порушує податкову дисципліну;

Також представник відповідача у судовому засіданні наголосив на тому, що первинні документи надані позивачем під час перевірки, а саме: договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні містять недоліки у оформленні (у договорах, актах виконаних робіт, видаткових накладних вказані невірні реквізити ТОВ «Лігран»).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

З 04.03.2013 року по 15.03.2013 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» за червень, липень 2012 року

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 240/222-30895845 від 22.03.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину по операціям з придбання товарів (робіт/послуг) позивачем від ТОВ «Лігран» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нереальності правочину обгрунтовується наступним: ТОВ «Лігран» не знаходиться за своює юридичною адресою; ТОВ «Лігран» порушує податкову дисципліну; правочини укладені ТОВ «Лігран» з контрагентами визнано податковим органом нікчемним.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0000512230 на суму податку на прибуток - 88 128,60 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 44 064,30 грн. та від 09.04.2013 року № 0000522230 на суму ПДВ - 73 180,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36 590,00 грн., всього на загальну суму 241 962,90 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 240/222-30895845 від 22.03.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ «Лігран», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «Лігран» не спрямований на настання реальних наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Лігран» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Лігран» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Лігран».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинене ТОВ «Лігран» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678), а також не знаходження ТОВ «Лігран» за своєю юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Лігран».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ліг ран» укладеного ряд договорів, а саме: договір на виконання робіт з давальницької сировини № 178 від 27.07.2012 року, договір купівлі-продажу № 175 від 07.06.2012 року та договір підряду на виконання робіт з давальницької сировини № 174 від 06.06.2012 року.

У відповідності до двох договорів на виконання робіт з давальницької сировини № 178 від 27.07.2012 року та № 174 від 06.06.2012 року ТОВ «Лігран» зобов'язувалось виконати для позивача певні роботи з вальцовки кромки колоних насадок NR2, Pall-Rings, збірку регулярної насадки типу 2Х, а позивач зобов'язувався оплатити виконані роботи.

Згідно договору купівлі-продажу № 175 від 07.06.2012 року ТОВ «Лігран» продало позивачу товар Рамочний каркас КС 430, а позивач зобов'язувався його оплатити.

Факт виконання ТОВ «Лігран» робіт для позивача підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Факт передання товару позивачу від ТОВ «Лігран» підтверджується видатковою накладною, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Лігран» виписало позивачу податкові накладні, які оформлена у відповідності до податкового законодавства.

Судом встановлено, що позивач оплатив роботи ТОВ «Лігран», а також отриманий від ТОВ «Лігран» товар, що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться у матеріалах справи, та вказано у Акті № 240/222-30895845 від 22.03.2013 року.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів та зборів України (www.minrd.gov.ua) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Лігран» анульовано 21.12.2012 року.

Тобто станом на день виписки податкової накладної ТОВ «Лігран» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Лігран» перебуває на стадії припинення юридичної особи.

Тобто на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Лігран» було зареєстрованою юридичною особою.

Судом встановлено, що товар отримано фактично позивачем, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи, та вказані у Акті перевірки № 240/222-30895845 від 22.03.2013 року.

Транспортний засіб, який зазначено у товарно-транспортних накладних належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які вказані у товарно-транспортних накладних як автопідприємство та водій.

Також судом встановлено, що позивач використав отриманий від ТОВ «Лігран» товар у своїй господарській діяльності, а саме: поставив товар третім особам, що підтверджується договорами позивача з ПАТ «Концерн Стірол», ПАТ «Північнодонецьке об'єднання Азот" та ТОВ «Сателліт», видатковими, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Враховуючи викладене судом також відхиляються твердження відповідача про те, що первинні документ з недоліками у оформленні позбавляють права платника податків на формування витрат та податквого кредиту, оскільки судом під час розгляду справи встановлено рух товару від ТОВ «Лігран» до позивача, а недоліки в оформленні первинних документів дають змогу ідентифікувати осіб, які в них зазначені.

На підставі викладеного судом встановлено рух товару від ТОВ «Лігран» до позивача.

У зв'язку з викладеним податкові повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0000522230 та № 0000512230 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.04.2013 року № 0000522230 та № 0000512230.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техінвест» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 29.08.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін