Ухвала суду № 33182887, 21.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4210/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Неон-Арт Плюс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Неон-Арт Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 21.11.2012 №00061522-7.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 21.11.2012 №00061522-7; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2012, на підставі акта перевірки №7389/22-7/32523536 від 07.11.2012, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0061522-7, яким позивачу за порушення пп.7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 89777грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 78942грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10835грн.

З акту перевірки та письмових заперечень відповідача вбачається, що збільшення суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах недійсності правочинів між позивачем та ТОВ «ТК «Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», внаслідок встановленої під час проведення перевірки відсутності волевиявлення директора ТОВ «ТК «Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг» ОСОБА_3 на укладення правочинів з позивачем.

Відповідач посилається на недотримання вказаними сторонами ст. 203, 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог даних статей в момент вчинення правочинів, адже згідно копії протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_3, останній не маючи намір займатися підприємницькою діяльністю, створив за винагороду ТОВ «ТК «Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг».

ДПІ вважає належним доказом фіктивної діяльності ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «НВЦ «Електропромторг» постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012, якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 28, ч.2 ст.205, ч.1,2,3 ст.358 на підставі Закону України «Про амністію», а порушену відносно нього справу закрито.

Враховуючи зазначене, податковий орган приходить до переконання про відсутність об'єктів оподаткування ПДВ до спірним правовідносинам, внаслідок чого позивач позбавлений права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №00061522-7, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що між ТОВ «Неон-Арт Плюс» (Замовник) та ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» (Виконавець) укладено договір від 01.11.2010 №011110 та договір від 06.01.2011 №060111, згідно яких виконавець зобов'язується передати у власність замовника товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даних договорів, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах та в порядку, визначених даними договорами.

Прийом - передача виконаних робіт оформлюється Актами прийому - передачі виконаних робіт, оплата здійснюється шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця.

Крім того, господарські взаємовідносини між даними сторонами відбувались шляхом виставлення ТОВ «ТК «Поділля - Інвест» на позивача рахунка - фактури №СФ-230202 від 23.02.2011.

Виконання робіт та поставка на позивача каркасів дисплея підтверджується належним чином оформленими актами здачі-приймання виконаних робіт №241102 від 24.11.2010, №261104 від 26.11.2010, №221101 від 22.11.2010, №200102 від 20.01.2011, №ОУ-230202 від 23.02.2011, №ОУ-18 від 11.04.2011 та видатковими накладними №РН-020201 від 02.02.2011, №РН-040201 від 04.02.2011.

Позивачем частково проведено оплату за виконанні ТОВ «ТК «Поділля - Інвест» роботи, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень №237 від 09.12.2010, №28 від 25.01.2011, №110 від 28.03.2011.

За наслідками господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТК «Поділля-Інвест», останнім на користь ТОВ «Неон-Арт Плюс» виписано податкові накладні №261104 від 26.11.2010, №241102 від 24.22.2010, №221101 від 22.11.2010, №2000102 від 20.01.2011, №51 від 23.02.2011, №9 від 02.02.2011, №15 від 04.02.2011, суми ПДВ по яким в розмірі 75898,19грн. віднесені позивачем до податкового кредиту за відповідні періоди.

На стор.5 Акта перевірки зазначено, що податкові накладні відображені в реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Неон-Арт Плюс», а згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, станом на 02.11.2011 кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» становить 286023,94грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що дебіторська заборгованість ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» перед позивачем відсутня, що сприймається судом як доказ належного виконання даним контрагентом покладених на нього господарських зобов'язань.

На формування позивачем податкового кредиту в сумі 3045грн. в квітні 2011 мали вплив господарські взаємовідносини з ТОВ «НВЦ «Електропромторг».

Відповідно до Договору від 01.04.2011 №б/н, рахунку-фактури №СФ-18 від 11.04.2011, Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-18 від 11.04.2011 ТОВ «НВЦ «Електропромторг» виготовлено конструктивні елементи стенду на загальну суму 18270грн., в т.ч. ПДВ 3045грн.

ТОВ «НВЦ «Електропромторг» на користь позивача виписано податкову накладну №18 від 11.04.2011, сума ПДВ по якій в розмірі 3045грн. включена позивачем до податкового кредиту в квітні 2011.

Позивачем в повній мірі проведено оплату виконаних ТОВ «НВЦ «Електропромторг» робіт, що підтверджується платіжним дорученням №175 від 16.05.2011.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Послуги та товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не обґрунтовано протиправності дій відповідача під час винесення податкового повідомлення-рішення.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №00061522-7.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 22.08.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.