Постанова № 33182544, 06.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1670/13-a

06 серпня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник А.В.,

за участю представника позивача Куця П.Ф.,

представника відповідача Світлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Ступківської сільської ради до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ступківська сільська рада звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Тернопільському районі, відповідач) про скасування рішення № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

13 червня 2013 року Ступківська сільська рада отримала рішення УПФУ в Тернопільському районі № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 399 грн. 82 коп. та нарахування пені в сумі 131 грн. 66 коп. З таким рішенням позивач не погоджується з тих підстав, що несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мало місце через відсутність фінансування сільської ради органами державного казначейства у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України та затвердженого кошторису. Ступківська сільська рада зверталась з проханням про виділення дотації для покриття видатків захищених статей, але кошти надані частково, що призвело до виникнення заборгованості, зокрема, по заробітній платі та по єдиному внеску. Також позивач вказує, що сільською радою кошти використовуються лише за призначенням у межах затвердженого бюджету, який не передбачає коштів для сплати пені та штрафних санкцій.

Позивач просить скасувати рішення № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та додатково пояснив, що сільським головою вживались всі заходи для недопущення заборгованості перед Пенсійним фондом України, яка виникла через відсутність бюджетного фінансування, та підтвердив наявність боргу по єдиному внеску станом на 22 квітня 2013 року в розмірі 3998 грн. 15 коп., який фактично сплачено 29 квітня 2013 року в сумі 653 грн. 86 коп., 30 травня 2013 року - 3344 грн. 29 коп. Просив позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, наведених у запереченні проти позову від 06 серпня 2013 року № 2459/04 (а. с. 19-21), та пояснив суду таке.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платник. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено застосування до платника штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум, також на суму недоїмки нараховується пеня (статті 9, 25 Закону).

Позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок за березень 2013 року у розмірі 3998 грн. 15 коп. по строку сплати до 22 квітня 2013 року, у зв'язку з чим прийняте оскаржуване рішення. Також представник відповідача зазначив, що чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення чи пом'якшення фінансової відповідальності платників за порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Вважає рішення № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Ступківська сільська рада є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, взята на облік платником єдиного внеску в УПФУ в Тернопільському районі.

05 червня 2013 року УПФУ в Тернопільському районі прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо позивача № 1243, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф у розмірі 399 грн. 82 коп. (10 відсотків від своєчасно не сплачених сум) та нараховано пеню у розмірі 131 грн. 66 коп. (а. с. 4). Зазначене рішення надіслане позивачу поштовим зв'язком та вручене адресату 14 червня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 22).

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування рішення № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць.

Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду (пункт 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частини одинадцята, дванадцята статті 9 Закону № 2464-VI).

В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно з частиною десятою, пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частини тринадцята, чотирнадцята статті 25 Закону № 2464-VI).

Підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 994/18289, передбачено, що розрахунок фінансової санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Судом встановлено, що Ступківською сільською радою допущено несвоєчасне перерахування єдиного внеску за березень 2013 року у розмірі 3998 грн. 15 коп. по строку сплати до 22 квітня 2013 року, позивачем фактично перераховані кошти 29 квітня 2013 року у розмірі 653 грн. 86 коп. та 30 травня 2013 року - 3344 грн. 29 коп., що не заперечував представник позивача, та підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені згідно з даними особового рахунку платника Ступківської сільської ради (а. с. 22). У спірному випадку УПФУ в Тернопільському районі за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску правомірно та підставно застосовано до позивача штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, тобто 399 грн. 82 коп., та нараховано пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу в розмірі 131 грн. 66 коп., про що прийняте відповідне рішення № 1243 від 05 червня 2013 року.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є правомірним та законним.

При цьому суд не бере до уваги обґрунтування позивача про відсутність бюджетного фінансування, оскільки чинне законодавство передбачає обов'язок сплачувати єдиний внесок незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464-VI). Крім того, законодавець не передбачив будь-яких пільг чи підстав для звільнення від відповідальності платників єдиного внеску за невиконання вимог Закону № 2464-VI.

Також суд зауважує, що позивач звернувся з адміністративним позовом у межах місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки первинна позовна заява про оскарження рішення УПФУ в Тернопільському районі від 05 червня 2013 року (отриманого позивачем 14 червня 2013 року) направлена до суду поштовим зв'язком та здана на пошту 22 червня 2013 року, що підтверджується календарним штемпелем на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду (а. с. 5). Ухвалою судді від 27 червня 2013 року позовну заяву залишено без руху і позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, при прийняті якого УПФУ в Тернопільському районі діяло в межах своєї компетенції, в порядку та спосіб, що передбачені законом, обґрунтовано, відтак, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Ступківської сільської ради до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про скасування рішення № 1243 від 05 червня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова складена 08 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.