Постанова № 33182419, 22.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р. Справа №805/8522/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Ступар Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк)

до Державної фінансової інспекції у Донецькій області

про часткове скасування вимоги

за участю

представників сторін: від позивача - Попова І.С., Гаджун О.М., Манерова Ю.В.

від відповідача - Бондар Ю.М.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» (надалі позивач) 30.04.2013 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області (надалі відповідач) про скасування вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1.-10-14/3915.

Ухвалою суду від 07.05.2013 року було відкрито провадження по справі № 805/6291/13-а.

Ухвалою суду по справі № 805/6291/13-а від 30.05.2013 року позовні вимоги було роз'єднано.

Предметом розгляду по цій справі є позовні вимоги щодо скасування п. 68 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1.-10-14/3915.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Згідно ст.. 44 Господарського кодексу України та п. 7.3. Статуту Донецької залізниці позивач має право вільно розпоряджатися прибутком, що залишається на підприємстві після виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та платежів. Позивач отримав чистий прибуток, який перевищив планові показники. Кошти були спрямовані на благодійну допомогу згідно рішень Ради Укрзалізниці та спільних постанов Керівництва та Дорожнім комітетом профспілок залізниці.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на наступне. Позивачем було перевищено надання благодійної допомоги за рахунок прибутку, що перевищує суму затверджену фінансовим планом на суму 15530000 грн., у тому числі 2010 році - 7684000 грн. та у 2011 році 7846000 грн. При цьому, позивач не здійснив своєчасного коригування статей витрат фінансового плану на вказані роки та не здійснив приведення планових статей у відповідності до фактичних показників.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи 18.05.1998 року, код ЄДРПОУ 01074957, діє згідно із Статутом у нової редакції від 04.03.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 310157.

Згідно п. 1.1. Статуту підприємство засновано на державній власності, яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України ( надалі Укрзалізниця).

Відповідачем була проведена планова ревізія позивача, за результатами якої 26.02.2013 року складений акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року.

Ревізією, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 8, 9 ст. 75 Господарського кодексу України (надалі ГК України), п. 13 в) Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» (надалі Постанова), а саме надано благодійної допомоги за рахунок прибутку, що перевищує суму затвердженої фінансовим планом на суму 15530000 грн., в тому числі у 2010 році - 7684000 грн., у 2011 році - 7846000 грн. Вказане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) позивача на цю суму. При цьому, позивач не здійснив своєчасного коригування статей витрат фінансового плану на 2010 та 2011 роки та приведення планових статей у відповідність до фактичних показників, як передбачено п. 9 «Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки», який затверджений наказом Міністерства економіки України від 21 червня 2005 р. N 173 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 16 березня 2009 р. N 216) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за N 336/16352 (надалі Порядок) (т. 1 а.с. 125-131).

На результатами проведеної ревізії 09.04.2013 року відповідачем була складена вимога про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності за № 05-05-1-10-14/3915, п. 68 якої від позивача вимагається стягнути з осіб, винних у безпідставному надані благодійної допомоги на суму 15530000 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.. 130-136 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) (т.1 а.с. 109-111).

Згідно п.8, 9 ст. 75 ГК України державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства.

Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», зокрема, визначено, що економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи розподіл доходів (прибутку) від перевезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до зазначеного порядку.

У відповідності до вимог п.13 в) Постанови Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, зокрема, установлювати під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки - суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року).

Аналіз наведеного доводить, що державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди. Розподіл прибутку здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів. Одним з таких законі є Закон України «Про залізничний транспорт», де, зокрема, визначено, що розподіл доходів (прибутку) регулюється виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця. Суму витрат на благодійну допомогу встановлюється у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку за результатами попереднього звітного року.

З матеріалів справи вбачається наступне. Згідно фінансового плану підприємства на 2010 рік (т. 2 а.с. 120-136) сума чистого прибутку за результатами попереднього періоду (р. 027) склала 17035000 грн., було передбачено: отримання чистого прибутку (р. 027) у сумі 82566000 грн., відрахування частини чистого прибутку до держбюджету (р. 028/1) у сумі 24769000 грн., створення фонду розвитку виробництва (р. 032) - 23119000 грн., інші цілі (р. 035) - 72614000 грн., витрати на благодійну допомогу (р. 016/1) - 170000 грн., що складає 1% обсягу чистого прибутку за результатами попереднього звітного року.

У відповідності до звіту про виконання фінансового плану підприємства на 2010 рік (т. 1 а.с. 177-192): одержано чистого прибутку у сумі (р. 027) - 100612000 грн., що перевищує план на 18046000 грн. та є виконанням плану на 122%; створений фонд розвитку виробництва (р. 032) - 28171000 грн., що перевищує план у сумі 5052000 грн. та є виконанням плану на 121,9% грн., відрахування частини чистого прибутку до держбюджету (р. 028/1) у сумі 30183000 грн., що перевищує план на 5414000 грн. та є виконанням на 121,9 %; інші цілі (р. 035) - 80194000 грн., що перевищує план на 7580000 грн.; але при цьому витрати на благодійну допомогу (р. 016/1) - 170000 грн., як і було заплановано.

Аналіз наведених відомостей доводить, що за результатами 2010 року позивач отримав чистого прибутку більше ніж запланував, відрахував до бюджету частину чистого прибутку у більшому розмірі, сформував «фонд розвитку виробництва», як передбачено п.8 ст. 75 ГК України, при чому у більшому розмірі, ніж заплановано. Позивачем також були збільшені витрати р. 035 «інші цілі», але, як вже зазначалося, витрати на благодійну допомогу залишилися на запланованому рівні, тобто 170000 грн.

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), підпорядкованим центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту.

Згідно п. 6,9 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 262 Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання.

Для розроблення основних напрямів розвитку залізничного транспорту, вирішення найважливіших питань його господарської діяльності створюється рада Укрзалізниці. Склад ради та положення про неї затверджуються Віце-прем'єр-міністром України - Міністром інфраструктури.

Під час судового розгляду справи судом з'ясовано, що перевищення плану в частині отримання чистого прибутку дозволило позивачеві правомірно спрямувати додаткові кошти на інші цілі у 2010 році у сумі 7684000 грн. за рішеннями Ради Укрзалізниці та спільними постановами Керівництва та Дорожнім комітетом профспілок залізниці, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 193-241).

Крім цього, згідно балансів за 2010 та 2011 роки (станом на 31.12.2011 року) нерозподілений прибуток позивача склав (р. 350) 2614575 грн.

Таким чином, за результатом 2010 року позивачем не було отримано матеріальної шкоди (збитків) у сумі 7684000 грн.

Згідно фінансового плану підприємства на 2011 рік ( т. 1 а.с. 141-157) сума чистого прибутку за результатами попереднього періоду (р. 027) склала 63126000 грн., було передбачено: отримання чистого прибутку (р. 027) у сумі 82857000 грн., відрахування частини чистого прибутку до держбюджету (р. 028/1) у сумі 24857000 грн., створення фонду розвитку виробництва (р. 032) - 23201000 грн., інші цілі (р. 035) - 34799000 грн., витрати на благодійну допомогу (р. 016/1) - 631000 грн., що складає 1% обсягу чистого прибутку за результатами попереднього звітного року.

У відповідності до звіту про виконання фінансового плану підприємства на 2011 рік (т. 1 а.с.158-176): одержано чистого прибутку у сумі (р. 027) - 100620000 грн., що перевищує план на 17763000 грн. та є виконанням плану на 121,4%; створений фонд розвитку виробництва (р. 032) - 28174000 грн., що перевищує план у сумі 4973000 грн. та є виконанням плану на 121,4% грн., відрахування частини чистого прибутку до держбюджету (р. 028/1) у сумі 30186000 грн., що перевищує план на 5329000 грн. та є виконанням на 121%; інші цілі (р. 035) - 4226000 грн., що перевищує план на 7461000 грн.; але при цьому витрати на благодійну допомогу (р. 016/1) - 598000 грн., що менше на 33000 грн., ніж було заплановано.

Аналіз наведених відомостей доводить, що за результатами 2011 року позивач отримав чистого прибутку більше ніж запланував, відрахував до бюджету частину чистого прибутку у більшому розмірі, сформував «фонд розвитку виробництва», як передбачено п.8 ст. 75 ГК України, при чому у більшому розмірі ніж заплановано. Позивачем також були збільшені витрати р. 035 «інші цілі», але, як вже зазначалося, на благодійну допомогу було витрачено менше коштів, ніж планувалося.

Під час судового розгляду справи судом з'ясовано, що перевищення плану в частині отримання чистого прибутку дозволило позивачеві спрямувати додаткові кошти на інші цілі у 2011 році у сумі 7846000 грн. за рішеннями Ради Укрзалізниці та спільними постановами Керівництва та дорожнім комітетом профспілок залізниці, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 242-250, т. 2 а.с. 1-25).

Таким чином, за результатом 2011 року позивачем не було отримано матеріальної шкоди (збитків) у сумі 7846000 грн.

Крім цього, як вже зазначалося, п. 9 ст. 75 ГК України передбачено, що розподіл прибутку (доходу) здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів (Закону України «Про залізничний транспорт»), а не у відповідності до вимог Постанови, як було зазначено відповідачем.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не були внесені зміни до фінансових планів у вказаних роках, що є порушенням п.9 Порядку, з огляду на наступне.

Встановлення факту порушення позивачем п. 9 Порядку не є предметом розгляду по цій справі, не тягне за собою отримання позивачем матеріальної шкоди у 2010-2011 роках.

За таких обставин, судом встановлена відсутність порушення позивачем вимог п. 8,9 ст. 75 ГК України, оскільки у 2010 та 2011 роках позивачем був створений «фонд розвитку виробництва», що також відповідає п. 7.3. Статуту позивача та передбачено наказом позивача від 06.02.2008 року за № 54/н «Про затвердження облікової політики Державного підприємства «Донецька залізниця». Крім цього, позивачем правомірно були перераховані кошти на благодійну допомогу на загальну суму 15530000 грн., за вказаний період позивач не зазнав шкоду у вказаній сумі, відповідно відсутні підстави для стягнення шкоди з осіб у порядку та розмірі встановленому ст.. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Згідно ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, прийняття відповідачем спірної вимоги в частині п. 68 було здійснено необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вимоги; недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована ця вимога, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись конституцією України, Господарським кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів», Порядком складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, який затверджений наказом Міністерства економіки України від 21 червня 2005 р. N 173 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 16 березня 2009 р. N 216) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за N 336/16352, Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 262, ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати п. 68 вимоги про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності за № 05-05-1-10-14/3915 від 09.04.2013 року Державної фінансової інспекції у Донецькій області щодо стягнення з осіб, винних у безпідставному надані благодійної допомоги на суму 15530000 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22.08.2013 року у присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 27 серпня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.