Постанова № 33182417, 13.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 р. Справа №805/11014/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:26 годин.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Зайцевій Я.О.

за участю:

представника позивача - Золотухіна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0001631502, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0001631502, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача, щодо даних задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 433/15-2/00176549 від 02.07.2013 року. Перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України, п. 21 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року № 1492, а саме, встановлене неправомірне включення до податкового кредиту грудня 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 127 400 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2013 року № 0001631502, прийнятим за наслідками перевірки було донараховано позивачу податку на додану вартість та застосовано штраф. Висновки, щодо встановлених порушень, податковий орган робить виходячи з того, що позивачем у грудні 2012 року до податкової звітності з податку на додану вартість неправомірно заявлено податковий кредит за податковою накладною іншого податкового періоду, яка також не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач не згодний з висновками податкового органу, щодо неможливості включення до складу податкового кредиту у грудні 2012 року суми податкового кредиту за податковою накладною іншого періоду, оскільки така накладна була отримана позивачем лише у грудні, а у відповідності до приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України платник податків має право на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Що стосується того, що податкова накладна не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних,то позивач подав до податкового органу скаргу на постачальника, щодо відмови постачальника надати податкову накладну, порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, як це передбачено ст. 201.10 ст. 201 ПК України.

Посилаючись на вказані обставини позивач просять суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001631502 від 15.07.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Окрім заяви надав письмові заперечення відповідно до яких вважає, що податковий орган при прийняті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв в межах наданих повноважень у спосіб передбачений законом. Вважає, що платник податків неправомірно включив до складу податкового кредиту у грудні 2012 року суму податку - 127 400 грн., за податковою накладною попереднього звітного періоду та не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон".

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку в Добропільській ОДПІ.

Судом також встановлено, що Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» про що складено акт від 02.07.2013 року № 433/15-2/00176549.

Перевіркою було встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України та п. 21 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, встановлено неправомірне включення до податкового кредиту грудня 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 127 400 та відповідно завищення суми податкового кредиту у розмірі 127 400 грн.

За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0001631502, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 127 400 грн. та застосовано штраф у розмірі 31 850 грн.

Судом встановлено, що розбіжності у сумах по ПДВ у позивача та податкового органу виникли з огляду на те, що податковий орган вважає, що позивач неправомірно включив суму податкового кредиту у грудні 2012 року, сформоване по господарській операції з ТОВ «Размах» по податкові накладній від 14.07.2011 року, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд не погоджується з позицією податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 цієї ж статті Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Размах» було укладено договір постачання № ЦОФО-129 від 05 січня 2011 року.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Размах» видало позивачу видаткову накладну № РН-39 від 5 грудня 2011 року на суму 1 274 000 грн., ПДВ 254800,00 грн., а всього 1 528 800,00 грн. Згідно виписки по особовому рахунку позивач перерахував на адресу ТОВ «Размах» у якості попередньої оплати суму 764400 грн. та податку на додану вартість 127 400 грн.

Податкову накладну № 8 від 14.07.2011 року, яку було видано на виконання умов договору № ЦОФО-129 від 05 січня 2011 року позивач отримав від ТОВ «Размах» лише у грудні 2012 року. Вказана накладна не була зареєстрована ТОВ «Размах» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до приписів цієї статті позивач до декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року включив до переліку постачальників, якими порушено порядок заповнення (реєстрації) податкових накладних, постачальника по податковій накладній від 14.07.2011 року № 8.

Крім того, надав первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції, а саме, платіжне доручення № 1868 від 14.07.2011 року по ТОВ «Размах» на суму 764400 грн.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на віднесення сум податку на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) та надав таку заяву разом з податковою звітністю за грудень 2012 року.

Аналізуючи приписи ст. 198 Податкового кодексу України, платнику податку надано право на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати її виписки.

Крім того, в Податковому кодексі України відсутні норми, які б забороняли включати суми податку у зв'язку з відмовою постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) на підставі первинних документів оформлених належним чином у межах строку, передбаченому ст. 198 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податкова накладна постачальника ТОВ «Размах» за № 8 від 14.07.2012 року на суму 637000,00грн. в т.ч. ПДВ 127 400 грн. отримана підприємством 23.12.2012 року і включена до реєстру отриманих податкових накладних.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що у позивача наявне право на включення до складу податкового кредиту суму податку на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати її виписки, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді суму ПДВ на підставі таких податкових накладних, а отже позивач заявив суму податкового кредиту у грудні 2012 року по податковій накладній за липень 2012 року, тобто в межах строку передбаченого податковим законодавством.

З огляду на це, суд вважає, що відповідачем неправомірно було донараховано позивачу податку на додану вартість заявлений, як податковий кредит за податковою накладною № 8 від 14.07.2012 року.

Крім того, суд зазначає на тому, що у відповідності до приписів п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як встановлено судом, камеральна перевірка по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року у даному випадку була проведена податковим органом з порушенням терміну, встановленого для проведення камеральної перевірки. Отже, граничний термін отримання податкової декларації за грудень 2011 року - 20.01.2013 року, а камеральна перевірка була проведена - 02.07.2013 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні відповідачем не було доведено у повній мірі правомірність свого рішення, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення та, водночас, про його скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд задовольняє частково позовні вимоги та скасовує податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 15.07.2013 № 0001631502.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0001631502 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0001631502 про донарахування податку на додану вартість в сумі 127 400 грн. та застосування штрафу у розмірі 31 850 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» витрати по сплаті судового збору у сумі 796,25 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 серпня 2013 року.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.