Рішення № 33181219, 12.08.2013, Деснянський районний суд міста Києва

Справа № 2603/8842/12

Провадження № 2-253/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Пархоменко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів без застосування наслідків недійсності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Універсал Банк" звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за Кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.12.2007 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 053-2914/756-0749 на суму 181892, 00 швейцарських франків на строк до 10.12.2037 року. Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, кредитні кошти надав, але відповідачка свої зобовязання належним чином не виконує, кредит та відсотки в повному обсязі не сплачує, у зв"язку з чим виникла заборгованість. Також з метою забезпечення виконання зобов"язань між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки від 25.12.2007 року, відповідно до якого він зобов"язався відповідати перед Банком за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов"язань за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій. Але з боку відповідача зобов"язання за договором також не виконуються. На підставі викладеного Банк вимушений звернутися до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідачів солідарно на користь Банку заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 837768, 75 грн. та судові витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та Банком були укладені кредитний договір від 25.12.2007 року та іпотечний договір від 25.12.2007 року, але вважає дані договори такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. Позивачка за зустрічним позовом вважає кредитний договір за своєю природою договором про іпотечний борг, а тому вважає, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладання договору про іпотечний борг, що не було дотримано Банком при укладенні договору, що свідчить про відсутність в кредитному договорі всіх істотних умов, обов"язкових для даного виду договору. Також вказує про те, що перед укладенням договору Банк не надав їй інформацію по умови кредитування, а також про орієнтовну сукупну вартість кредиту перед укладенням кредитного договору, чим приховав необхідну інформацію, а тому вона вважає укладений договорів таким, що вчинений під впливом обману, а тому повинен бути визнаний недійсним. Крім того, позивачка вважає і недійсним іпотечний договір, укладений між сторонами, з тих підстав, що недійсне зобов"язання не підлягає забезпеченню, а тому наслідком недійсності кредитного договору є недійсність іпотечного договору та договору поруки. На підставі викладеного позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним зустрічним позовом, в якому просить суд визнати недійсними Кредитний договір від 25.12.2007 року, укладений між нею та Банком, Іпотечний договір від 25.12.2007 року, укладений між нею та Банком, а також Договір поруки від 25.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Банком.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з відповідачів солідарно на користь Банку заборгованість за кредитом на загальну суму 837768, 75 грн. та судові витрати по справі. В задоволенні зустрічних позовних вимог представник позивача просила відмовити, оскільки він є безпідставним та необгрунтованим, оскільки всі Договори були укладені з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому підстав для визнання їх недійсними немає.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала свої зустрічні позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі, визнати недійсними Кредитний договір від 25.12.2007 року, укладений між нею та Банком, Іпотечний договір від 25.12.2007 року, укладений між нею та Банком, а також Договір поруки від 25.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Банком. Також просила відмовити в задоволенні основного позову з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав зустрічний позов, просив його задовольнити, а також просив відмовити в задоволенні основного позову з підстав, викладених в зустрічних позовних вимогах.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, її представника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.12.2007 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є за всіма правами та обов"язками ПАТ "Універсал Банк", та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 053-2914/756-0749.

Банк згідно з умовами Договору надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 181892, 00 швейцарських франків на строк до 10.12.2037 року.

Кредит був наданий на умовах його повернення, строковості та плати за користування.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору та Додатку № 2 до Кредитного договору терміном погашення кожного щомісячного платежу вважається останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов"язаний сплатити платіж.

Пунктом 1.1 Кредитного договору визначено, що відповідач зобов"язувався сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 10, 45 %. За користування кредитними коштами понад строк (або терміни погашення), встановлений Кредитним договором, відповідачу нараховується процентна ставка в розмірі 31, 35 % річних.

Згідно із п. 5.3.1 Кредитного договору відповідачка зобов"язувалася належним чином виконувати взяті на себе зобов"язання. Пунктом 5.3.2 Договору передбачено, що відповідачка зобов"язана повернути кредит у визначеній Договором сумі, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов"язань сплатити штрафні санкції та інші платежі у строки та відповідно до умов Кредитного договору.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Таким чином, станом на 27.07.2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 102522, 75 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ 838768, 76 грн., зокрема:

- 312, 55 швейцарських франків (2557, 07 грн.) - сума простроченої заборгованості по Кредитному договору;

- 95641, 80 швейцарських франків (782473, 44 грн.) - сума дострокового стягнення по кредитному договору;

- 6560, 26 швейцарських франків (53671, 42 грн.) - сума простроченої заборгованості по процентах по Кредитному договору;

- 8, 17 швейцарських франків (66, 83 грн.) - сума простроченої заборгованості по підвищених процентах.

У зв"язку з тим, що Позичальником не було дотримано зазначених умов Кредитного договору, Банком на адресу ОСОБА_1 08.03.2012 року було направлено вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором в повному обсязі, але до цього часу вимоги Банку не виконані.

Відповідно до п. 5.2.5 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати кредиту у разі порушення умов Кредитного договору, а саме: прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад 2 місяці.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, починаючи з 10.01.2012 року відповідачка не в повному обсязі виконує умови Кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

При розгляді справи також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов"язань за Кредитним договором між Банком, з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_2, з другої сторони, був укладений Договір поруки № 053-2914/756-0749-Р.

Відповідно до п. 1.1, 1.3 Договору поруки Поручитель зобов"язався перед Банком відповідати за невиконання відповідачкою ОСОБА_1 усіх її зобов"язань за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій.

Згідно із вимогами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

У разі солідарного обов"язку боржників, відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов"язаними доти, доки їхній обов"язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 2 ст. 543 ЦК України).

На адресу ОСОБА_3 Банком було відправлено досудову вимогу від 05.03.2012 року, але на сьогоднішній день дана вимога відповідачем не виконана.

Банківський кредит - це будь-яке зобов"язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов"язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов"язання боржника щодо повернення заборгованості суми, а також на зобов"язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Основними ознаками кредиту є строковість, платність і зворотність. Відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини Банку з клієнтом регулюються законодавством України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Згідно із ст. 14 ЦК України цивільні обов"язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов"язковим для неї.

Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами, а набирає чинності з моменту першої видачі Кредитних ресурсів і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов"язань.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1056 ЦК України Позичальник має право відмовитись від одержання кредиту частково або у повному обсязі, повідомивши про це кредитора до встановленого договору строку його надання.

Також відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин.

Слід звернути увагу на той факт, що відповідачі не відмовилися від виконання умов Кредитного договору, а Банк, в свою чергу свої зобов"язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Оскільки Договір є обов"язковим для виконання сторонами, відповідачі зобов"язані виконувати взяті на себе зобов"язання за всіма існуючими умовами Кредитного договору від 25.12.2007 року та виконувати їх належним чином у встановлений строк.

Також судом було встановлено, що 25.12.2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1

В своїх зустрічних позовних вимогах відповідачка ОСОБА_1 посилається на те, кредитний договір за своєю природою є договором про іпотечний борг, а тому вважає, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладання договору про іпотечний борг, що не було дотримано Банком при укладенні договору, що свідчить про відсутність в кредитному договорі всіх істотних умов, обов"язкових для даного виду договору. Також вказує про те, що перед укладенням договору Банк не надав їй інформацію по умови кредитування, а також про орієнтовну сукупну вартість кредиту перед укладенням кредитного договору, чим приховав необхідну інформацію, а тому вона вважає укладений договорів таким, що вчинений під впливом обману, а тому повинен бути визнаний недійсним. Крім того, позивачка вважає і недійсним іпотечний договір, укладений між сторонами, з тих підстав, що недійсне зобов"язання не підлягає забезпеченню, а тому наслідком недійсності кредитного договору є недійсність іпотечного договору та договору поруки.

Слід зазначити, що позивачка за зустрічним позовом, посилаючись на Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", яким передбачено необхідність розкриття кредитодавцем основних економічних та правових вимог по іпотечному боргу до укладення договору про іпотечний борг, та на Закон України "Про захист прав споживачів" вказує, що дана інформація не була надана Банком до підписання Кредитного договору.

Але зазначені твердження є неправдивими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до п. 8.5 Кредитного договору ОСОБА_1 була ознайомлена представником Банку в письмовій формі з інформацією про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

З огляду на викладене положення вищевказаних Законів України в частині недійсності договорів та введення споживача в оману не поширюється на кредитний договір.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на те, що її не було попереджено про можливі валютні ризики при отриманні кредиту, то слід зазначити наступне.

Пунктом 2.12 Кредитного договору передбачено, що кредитор може збільшити процентну ставку, передбачену Кредитним договором, у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або в інших випадках, якщо Кредитор обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора, а тому посилання відповідачки в цій частині судом до уваги не приймаються.

В своїх зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 посилається на норми Закону України "Про захист прав споживачів", вказуючи про те, що банк позбавляє позичальника права вільно обрати страхову компанію.

Слід зазначити, що це не відповідає дійсності, оскільки здійсненні діяльності усі Банки України повинні керуватися Постановою Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", що була розроблена відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів та забезпечення надання банками споживачам повної інформації про сукупну вартість кредиту.

Відповідно до п.2.1.в Правил банки зобов"язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов"язань споживача, які пов"язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо).

Зазначене також підтверджується Листом Національного Банку України від 16.06.2007 року № 40-117/2093-6134 "Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", яким визначено, що вимогами п. 2.1 Правил передбачений обов"язок банку перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Слід також звернути уваги на те, що вимога Правил щодо обов"язкового врахування при розрахунку сукупно вартості кредиту платежів, які споживач має сплатити на користь третіх осіб, повною мірою ґрунтується на вимогах підпункту д) пункту 2 частини 2, а також пункту 2 частини 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Також Протоколом засідання головного кредитного комітету ПАТ "Універсал Банк" визначений перелік акредитованих страхових компаній Банком.

Таким чином, умова щодо страхування позивачкою ризиків на користь відповідача у акредитованих відповідачем страхових компаніях є легітимною та такою, яка безпосередньо надала можливість відповідачу чітко дотриматись вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність", Правил, Закону України "Про захист прав споживачів" з питань надання попередньої чітко вирахованої та визначеної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Що стосується зустрічних вимог ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними, то слід зазначити наступне.

Слід зазначити, що під час укладання Кредитного договору Позичальник був ознайомлений в повному обсязі з умовами договору, а саме: особою та місцезнаходженням кредитора, кредитними умовами, зокрема, метою, для якої споживчий кредит може бути витрачений, формами його забезпечення, наявними формами кредитування, типом відсоткової ставки, сумою, на яку кредит виданий, варіантами повернення кредиту, можливістю дострокового повернення кредитних коштів, а також відповідальністю сторін за невиконання або порушення умов договору, та підтвердила згоду на укладення договору своїм підписом, що є повним дотримання положень ст. 11 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів".

Також слід звернути увагу на те, що відповідачам за основним позовом були повністю відомі істотні умови Кредитного договору та Договору поруки, так як вони жодного разу не звернулися до кредитора за роз"ясненням положень договорів, які були їм не зрозумілі, тим самим погоджуючись із всіма умовами договорів. Умови договору передбачають двостороннє встановлення прав та обов"язків як Позичальника, так і Кредитора, передбачених ст. 1054 ЦК України, а саме: за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти, та умов самого договору. Укладаючи Кредитний договір, сторони дійшли згоди щодо встановлення прав та обов"язків кожної сторони.

Слід зазначити, що визнання договорів недійсними можливе лише в разі порушення вимог ст. 203 ЦК України. Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ст. 203 ЦК України, а саме:

- зміст правочину не має суперечити чинному законодавству та моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину;

- вчинення правочину у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

З наведених вище письмових доказів вбачається, що укладені між сторонами Кредитний договір від 25.12.2007 року, Договір поруки від 25.12.2007 року та Іпотечний договір від 25.12.2007 року повністю відповідають вимогам діючого законодавства, підтвердженням чого є також згода на укладення даного правочину та його підписання з боку позичальника.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема, до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов"язання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.

А тому суд приходить до висновку, що підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними немає, також відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 з мотивів, наведених вище. А тому зустрічні позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог Банку про стягнення боргу, то суд вважає, що дані вимоги є підставними та обгрунтованими, оскільки відповідачі тривалий час не здійснюють платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушують прийняті на себе договірні зобовязання, а тому з відповідачів солідарно на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за Договором кредиту на загальну суму 838768, 76 грн.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі, як підставні та обгрунтовані, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь Банку підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору по 1609, 50 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Конституцією України, ст. 14, 192, 203, 215, 524, 525, 526, 527, 533, 543, 553, 554, 628, 629, 638, 1054, 1056 ЦК України, ст. 345 Господарського Кодексу України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про захист прав споживачів", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів без застосування наслідків недійсності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 838768, 76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ "Універсал Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609, 50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ "Універсал Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609, 50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення.

Головуючий: