Постанова № 33180047, 29.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2013 р. справа №905/4206/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Марченко О.А., Чернота Л.Ф.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької областівід15.07.2013 рокуу справі№ 905/4206/13 (суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м. Львовдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк простягнення 132 631,54 грн.ВСТАНОВИВ:

11.06.13 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", м. Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк суми основного боргу у розмірі 132 631,54грн. (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2013р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія», м. Львів суму основного боргу у розмірі 132 631,54грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 652,63грн.(а.с.66-67).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність порушення відповідачем умов договору поставки №1/11/П/32 від 23.06.2011р. щодо оплати отриманої продукції та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення винесено з неповним з'ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с.79-81).

Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції при винесенні рішення по справі не була надана оцінка положенням ст. 625 ЦК України та п.6 ст. 63 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення.

В апеляційній скарзі скаржник просив суд скасувати рішення господарського суд Донецької області від 15.07.2013 р. по справі №905/4206/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

23.08.2013р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 15.08.13р. № 139юс, в якому позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, розглянути справу без участі представника позивача, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін відповідно до ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. не визнавалася обов»язковою, колегія вважала за можливе розглянути справу за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

23 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", м. Львів (за договором -постачальник, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк (за договором покупець, далі - відповідач) був укладений договір №1/11/П/32 (стадіон "Скіф" - покриття), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця обладнання (далі - товар), індивідуальні характеристики якого, кількість та якість визначені в специфікаціях, які додаються до даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, які вказані в договорі (п.1.1договору) (а.с.7-8).

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна на товар вказується у Специфікаціях.

Відповідно до пункту 2.2 договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.09.2011 року до договору №1/11/П/32, загальна сума договору визначається виходячи з ціни на товар, асортименту, загальної кількості товару всіх партій відповідно до умов поставки.

Відповідно до пункту 4.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.09.2011 року до договору №1/11/П/32, термін поставки товару вказується в Специфікаціях, які додаються до договору

Пунктом 4.3 договору обумовлено, що разом із передачею товару, продавець передає покупцю документи:

- копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;

- відповідні товаросупровідні документи;

- сертифікат (посвідчення) якості (якщо товар, підлягає сертифікації у відповідності законодавством);

- паспорт на товар, якщо він надається виробником.

Пунктом 4.4. договору обумовлено, що датою поставки вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі товару.

Згідно п.4.5 договору сторони погодили, що обов'язки постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару у користування покупця в обумовленому місці поставки. Обов'язки покупця вважаються виконані за умови прийняття товару та його повної оплати.

Відповідно до п.п.5.1.1, 5.1.2 договору оплата здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 80% протягом 5 банківських днів з моменту підписання специфікації, а решта вартості сплачується покупцем протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту підписання акту прийому - передачі товару.

Підпунктом 8.1 договору встановлений строк його дії: з моменту підписання і до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Договір підписаний обома сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Специфікацією №1 від 23.06.2011р., яка є додатком №1 до договору №1/11/П/32, сторони визначили найменування продукції, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю без ПДВ., суму без ПДВ, та строк поставки. Так, сума за вказаною специфікацією №1 складає 390 396,00 грн. з ПДВ. Початок поставки - 25.06.2011 р., закінчення поставки-30.06.2011 р.(а.с.8)

Специфікацією №2 від 12.09.2011р., яка є додатком №2 до договору №1/11/П/32, сторони визначили найменування продукції, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю без ПДВ., суму без ПДВ, та строк поставки. Так, сума за вказаною специфікацією №2 сума складає 16 677,84 грн. з ПДВ. Закінчення поставки-21.09.2011 р. (а.с.9)

Специфікацією №3 від 12.09.2011р., яка є додатком №2 до договору №1/11/П/32, сторони визначили найменування продукції, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю без ПДВ., суму без ПДВ, та строк поставки. Так, сума за вказаною специфікацією №3 сума складає 822 146,40 грн. з ПДВ. Початок поставки - 10.10.2011 р., закінчення поставки-25.10.2011 р. (а.с.10)

Додатковою угодою від 12.09.2011 р. до договору №1/11/П/32 було внесено зміни щодо п.2.2 та п.4.1 договору (зворотній бік а.с.9).

Додаткова угода від 12.09.2011 р. до договору №1/11/П/32 та специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

У відповідності до вищевказаної специфікації та додаткової угоди, на виконання умов Договору, за видатковими накладними №ТПК-070501 від 05.07.2011р., №ТПК-070502 від 05.07.2011р., №ТПК-070504 від 05.07.2011р., №ТПК-070505 від 05.07.2011р., №ТПК-071301 від 13.07.2011р., №ТПК-071302 від 13.07.2011р., №ТПК-032207 від 22.03.2012р., №ТПК-032208 від 22.03.2012р., №ТПК-040901 від 09.04.2012р., №ТПК-041004 від 10.04.2012р., №ТПК-041104 від 11.04.2012р., №ТПК-041105 від 11.04.2012р., №ТПК-041106 від 11.04.2012р., №ТПК-041107 від 11.04.2012р., №ТПК-041108 від 11.04.2012р., №ТПК-041111 від 11.04.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 1 119 677,84грн., що підтверджується підписами осіб на вказаних накладних (а.с.11-26).

Повноваження особи, яка отримала товар, підтверджується довіреностями Д№0659 від 05.07.2011р., Д№0092 від 21.03.2012р., Д№0136 від 09.04.2012р. (а.с.27-29)

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень.

Відповідач поставлений товар сплатив частково - у сумі 987 046,30грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 30-34).

Разом з цим, відповідачем залишились не сплаченими у повному обсязі саме видаткові накладні №ТПК-041107 від 11.04.2012р., №ТПК-041108 від 11.04.2012р., №ТПК-041111 від 11.04.2012р.

В супереч вимогам п.п. 5.1.2 договору, акт прийому - передачі товару не був підписаний зі сторони покупця. Позивач, повторно 17.05.2013р. направив відповідачу акт прийому-передачі товару від 11.04.2012р. для підписання разом з претензією вих.№127юс від 14.05.13 про сплату заборгованості на загальну суму 4 475 835,31 грн.(а.с.36)

Однак, відповідачем не було надано відповіді на претензію, акт залишився не підписаний з його сторони.

Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті поставленого товару за договором поставки №1/11/П/32 від 23.06.2011 р. за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 132 631,54 грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення боргу у розмірі 132 631,54 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення суми боргу за поставлений товар.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір №1/11/П/32 від 23.06.2011 р. є за своєю правовою природою договором постачання, правовідносини за яким регулюються главою 30 параграф 1 Господарського кодексу України та главою 54 параграф 3 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язан вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поставлений згідно означених накладних товар на підставі довіреностей Д№0659 від 05.07.2011р., Д№0092 від 21.03.2012р., Д№0136 від 09.04.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженими особами, що підтверджується підписами останніх на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем товару.

Разом з цим, відповідачем залишились не сплаченими у повному обсязі саме видаткові накладні №ТПК-041107 від 11.04.2012р., №ТПК-041108 від 11.04.2012р., №ТПК-041111 від 11.04.2012р.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 987 046,30грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

В супереч вимогам п.п. 5.1.2 договору, акт прийому - передачі товару не був підписаний зі сторони покупця. Позивач, повторно 17.05.2013р. направив відповідачу акт прийому-передачі товару від 11.04.2012р. для підписання разом з претензією вих.№127юс від 14.05.13 про сплату заборгованості на загальну суму 4 475 835,31 грн. Однак, відповідачем не було надано відповіді на претензію, акт залишився не підписаний з його сторони.

Отже, суд дійшов висновку про те, що граничною датою (останнім днем) виконання відповідачем зобов'язання щодо остаточної, повної оплати товару слід вважати 14-й банківський день з моменту фактичної передачі товару, тобто 30.04.2012р.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за вказаним договором підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а тому судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 132 631,54 грн., розмір якої доведений та підтверджений документально.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують обставини, викладені відповідачем у апеляційній скарзі, тому колегія суддів не приймає ці доводи до уваги.

Посилання апелянта на п.6. ст. 63 ГПК України є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї (а.с.4-5).

Доводи апелянта щодо не врахуванням місцевим господарським судом норм ст. 625 ЦК України колегія суддів відхиляє, оскільки ця стаття передбачає відповідальність за порушення грошового зобов»язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції з весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в той час як предметом спору у даній справі є стягнення суми боргу.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2013 року у справі №905/4206/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2013 року у справі №905/4206/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді

О.А. Марченко

Л.Ф.Чернота

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.