Рішення № 33179803, 19.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2013 Справа № 905/4028/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецька область

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 7626,04грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецька область суму заборгованості у розмірі 4507,65грн., пені у розмірі 3089,57 грн, 3% річних у сумі 28,82грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на відпущення теплової енергії №32-и1 від 01.10.2005р., акт на включення опалення, рахунки-фактури, Постанову Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.11р. №30, додаткову угоду №1 від 10.09.2008р.

Нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, Законами України «Про теплоспоживання», «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою місцезнаходження, що зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно приписів абзацу третього пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Ухвали суду надсилалися за адресою відповідача, що зазначена в позовній заяві і співпадає з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (довідка серії АВ № 898897станом на 26.07.2013р.), проте кореспонденція суду поверталась з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Отже, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в пункту 3.9.1 постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18, таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою суду від 23.07.13р. строк розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача до 20.08.13р.

Заявою від 05.08.13р. позивач просив суд розгляду справу, що призначена на 19.08.13р. без його участі.

Суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

01.10.2005р. між Комунальним комерційним підприємством «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецька область (далі по тексту - постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецька область (далі по тексту - споживач) укладено договір на відпущення теплової енергії №32-и1 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах Договору поставити теплову енергію для об`єктів споживача, які перераховані у додатку до даного договору (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору споживач зобов'язався щомісячно сплачувати послуги теплопостачання згідно з об'ємами теплоспоживання.

Пунктом 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 10.09.2008 до Договору) сторони передбачили, що споживач за отриману теплову енергію проводить оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії на протязі всього опалювального періоду. Оплата виконується відповідно наданим рахункам у строк, який не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок надається постачальником під підпис уповноваженої особі або робітникам організації споживача. У випадку неотримання рахунка до 10-го числа місяця того, що є розрахунковим, споживач зобов`язаний самостійно отримати рахунок у постачальника.

Дислокацією до Договору встановлено об`єкт на який здійснюється постачання теплової енергії: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1, площа - 41,90 м.кв.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Маріупольського БТІ, спірне приміщення знаходиться у відповідача на праві приватної власності на підставі договору дарування від 17.12.2001р.

Договір укладений строком на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, якщо за місяці до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від Договору або його перегляд (п.5.1. договору).

Дослідивши матеріали справи судом не виявлено будь-яких заяв з боку сторін про відмову від Договору або його перегляд, виходячи з останнього договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах.

Постановою національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №30 від 30.09.11р. позивачу встановлені тарифи на теплову енергію: для потреб інших споживачів - 817.13 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Наказом позивача від 11.10.11р. №581 вищенаведені тарифи введені з 01.10.11р.

Як зазначено у п.4.6. договору у випадку зміни тарифів, нові є обовязковими для застосування сторонами.

Як встановлено матеріалами справи Постачальник виконав свої зобов`язання за Договором належним чином, про свідчить акт на включення опалення б/н від 15.10.2012р. за спірною адресою.

Крім того, на виконання умов Договору, позивач виставив споживачу для оплати рахунки-фактури: №11-317709/01 від 23.11.2012р.; №12-317709/01 від 24.12.2012р.; №01-317709/01 від 28.01.2013р.; № 02-317709/01 від 22.02.2013р.; №03-317709/01 від 25.03.2013р.; №04-317709/01 від 24.04.2013р. на загальну суму 4507,65 грн.

У якості доказів вручення відповідачу рахунків для оплати, позивачем надані переліки поштової кореспонденції, які були передані до органу зв'язку за листопад 2012р., грудень 2012р., лютий 2013р., березень 2013р. та квітень 2013р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже господарським судом встановлено, що позивач договірні зобов'язання виконав належним чином та за період з листопада 12р. по квітень 13р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4507,65 грн., проте відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого тепла не виконав у зв'язку з чим за останнім виникла спірна сума боргу, яка підлягає стягненню у повному обсязі.

На момент прийняття рішення по справі відповідачем доказів погашення суми боргу не надано.

Відповідно до частини другої статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовами пункту 4.3. Договору сторони передбачили, що у випадку несплати рахунка у встановлений строк, споживачу - суб`єкту підприємницької діяльності, пеня нараховується згідно з Законом України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожити комунальні послуги» №686-XIV від 20.05.1999р. у розмірі 1% за кожен день прострочки.

Керуючись вищенаведеними пунктом Договору та приписами Закону позивач здійснив нарахування відповідачу пені у розмірі 3089,57 грн. за період з 15.12.12р. по 22.05.13р.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його вірним та таким, що здійснений у відповідності до приписів Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 28,82грн. та пред`явлено до стягнення зазначену суму.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 28,82грн.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р I Ш И В :

1.Позовні вимог Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецька область до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 4507,65грн., пені у сумі 3089,57 грн. та 3% річних у сумі 28,82грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецька область (87554, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецька область (87534, м.Маріуполь Донецька область, вул. Гризодубової, 1 р/р 2603333 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 33760279) суму основного боргу у розмірі 4507,65грн., 3% річних у сумі 28,82грн., пені у розмірі 3089,57 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1720,50грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 19.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 27.08.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко