Вирок № 33178208, 02.08.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/327/2013 справа № 200/9522/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року серпня другого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Коляда В. В.,

з участю: прокурора Калугіна Є. П.,

потерпілого ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040640003786, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровську, українця за національністю, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який не працює, постійно мешкає без реєстрації на АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 08.01.2009 за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, до яких згідно ст. 71 КК України частково приєднане не відбуте покарання за вироком Луцького міського суду Волинської області від 16.07.2007 з остаточним призначенням за сукупністю вироків до відбування трьох років одного місяця позбавлення волі, з яких на підставі ст. 81 КК України за постановою Солонянського районного суду від 13.12.2011 умовно-достроково звільнений 21.12.2011 на один місяць 26 днів, -

у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, маючи не погашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість за корисливі злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив злочинне посягання проти приватної власності на ґрунті примітивних інтересів у сфері дозвілля за наступних обставин.

У м. Дніпропетровську поблизу будівлі обласного архіву на вулиці К.Либкнехта, 89, першого червня 2013 року близько 13 години ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, випадково зустрів раніше йому незнайомого ОСОБА_1 з горілкою в пакеті, що спонтанно спонукало до корисливого способу легкої наживи з метою продовження розпивання спиртних напоїв. В громадському місці на вулиці, підійшовши ззаду, ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 за плече, повертаючи його до себе обличчям і застосувавши насильство, яке не являло небезпеки для його здоров'я, та зажадав від нього без жодних законних підстав негайно передати ОСОБА_2 належну ОСОБА_1 горілку, на що той відмовився видати майно добровільно.

Реалізуючи свій умисел, з метою подолати волю ОСОБА_1 до опору ОСОБА_2, продовжуючи застосовувати насильство, яке не являло небезпеки для здоров'я, стиснутою в кулак рукою одним ударом в обличчя завдав потерпілому фізичного болю, на що ОСОБА_1 наніс у відповідь удар в область тулуба ОСОБА_2 Доводячи свій умисел до кінця, ОСОБА_2 одним ударом стиснутою в кулак руки в обличчя звалив ОСОБА_1 на землю, долаючи опір потерпілого. Усвідомивши неможливість заволодіння чужим майном завдяки такому опору, ОСОБА_2 став розмахувати належним йому ножем, якого дістав з кишені брюк, погрожуючи ОСОБА_1 застосуванням небезпечного для життя насильства, та для підтвердження реальності своїх погроз наніс ножем потерпілому двома ударами різані рани лівого передпліччя, спричинивши легкі тілесні ушкодження із скороминущими наслідками.

Подавивши опір потерпілого, ОСОБА_2 для досягнення своєї мети збагачення обшукав кишені одягу ОСОБА_1 і відкрито заволодів належним йому гаманцем з готівковими грошовими коштами на суму 62 гривні, спричинивши реальних збитків.

Діючи у такий спосіб, 01.06.2013 в м. Дніпропетровську з користі ОСОБА_2, переслідуючи метою заволодіння майном ОСОБА_1, умисно внаслідок розбійного нападу на нього, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для його життя, заволодів чужим майном загальною вартістю на суму 62 гривні.

Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в скоєному діянні, приніс потерпілому свої вибачення та щиросердно розкаявся, засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засідання, розповів про встановлені вище обставини злочину. Пояснив суду, що 01.06.2013 з ранку проводив в неробстві дозвілля в кафе «Бутербродна», що в глухому куті 4, 12, 16 трамваїв на вулиці Тельмана в м. Дніпропетровську, з розпиванням спиртних напоїв з малознайомим особами, через що всіх подробиць події він не пам'ятає, зважаючи на стан сильного алкогольного сп'яніння. Він пригадав, що слідкував за потерпілим, після того як той вийшов з кафе, і пішов за ним з метою відібрати у нього горілку та інше майно. За його власним зізнанням, у встановлені вище час і місце він наздогнав потерпілого заду і завдав удару правою рукою в область носа, у відповідь на що потерпілий дав відсіч, після чого підсудний завалив потерпілого на землю і достав з кишені ніж, яким почав розмахувати для залякування. З його слів, коли він з кишені потерпілого достав гаманець, з автомобіля, що проїжджав повз них на вулиці К.Лібкнехта, вийшли два хлопці, які піймали підсудного і передали міліції.

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені злочину підтверджується сукупністю достатніх достовірних даних, здобутих за допомогою доказів, належність яких сторонами обвинувачення і захисту, а так само потерпілим, не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні з'ясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України.

Зокрема, учасники судового провадження не оспорюють дані огляду місця пригоди під протокол від 01.06.2013 (т. 1 а.с. 13-19), які вказують на виявлення слідів крові та знаряддя злочину, яким є викидний ніж, що за висновком експерта № 62/03-186 від 27.06.2013 (т. 1 а.с. 85-86), маючи побутове призначення, до холодної зброї не відноситься. Так само, учасники судового провадження не оспорюють дані протоколу затримання ОСОБА_2 від 01.06.2013 (т. 1 а.с. 39-42), який вказує на піймання його «на гарячому». Відомості про гаманець та його вміст, оглянутий під протокол від 01.06.2013 (т. 1 а.с. 9-11), доводять наявність предмету злочину, на який вказав потерпілий у своїй заяві про злочин (т. 1 а.с. 6).

Потерпілий ОСОБА_1, який підробляє двірником на вулиці Бородинська, в судовому засіданні підтвердив, що у встановлені час і місце він повертався з роботи додому від зупинки трамвая № 4 з придбаними на прохання сусіда трьома пляшками горілки і салом масою 2 кг загальною вартістю на суму 70 гривень, та біля будівлі обласного архіву його ззаду смикнув підсудний за плече, від чого потерпілий розвернувся до нього обличчям. Потерпілий ОСОБА_1, детально розповідаючи про напад на себе після відмови віддати горілку підсудному, в своїх показаннях прямо вказав на застосування до нього підсудним насильницьких дій і погроз застосувати небезпечне для життя насильство з використанням ножа для залякування. Показання потерпілого про ушкодження здоров'я і кількість ударів, спосіб нападу знайшли своє пряме підтвердження в об'єктивних даних висновку експерта № 2276е від 11.06.2013 (т. 1 а.с. 79-81) про час їх утворення та кількість і характер травмуючих механічних дій. З показань потерпілого також слідує, що він відчув як з правої кишені штанів підсудний витягнув старий малоцінний гаманець з наявними в ньому грошовими коштами готівкою в сумі 62 гривні, коли потерпілий лежав спиною на бетонній тротуарній плитці, на яку впав від ударів підсудного кулаком правої руки. Як визнав потерпілий, гаманець з грішми йому повернуті у присутності міліції.

Суд, оцінивши показання ОСОБА_2 в суді в сукупності з відомостями про предмет злочину і про обстановку його затримання, що його викривають, дійшов до стійкого внутрішнього переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних підсудним добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття згідно зі ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України.

Ґрунтуючись на повному і всебічному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням суд знаходить, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєному та обставини вчиненого ним діяння повністю знайшли своє підтвердження достатніми доказами.

Злочинець використав для нападу знаряддя, яке сприймалося потерпілим як небезпечне для його життя у разі його застосування, через що такі дії мають визнаватися погрозою застосування насильства, оскільки полягали у залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, на що вказував Пленум Верховного Суду України в п.п. 9, 12 постанови № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності». Оскільки між вимогою про передачу чужого майна, погрозою застосувати негайно небезпечне для життя насильство і відбиранням такого майна немає розриву в часі, то ці дії не були спрямовані на майбутнє, що виключає вимагання.

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування небезпечного для життя насильства особі, яка зазнала нападу, підлягають кваліфікації передбаченим у ч. 1 ст. 187 КК України розбоєм.

Призначаючи покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення умисного злочину, віднесеного кримінальним Законом за формальною ознакою до категорії тяжких злочинів, які посягають на відносини приватної власності, непорушність яких гарантована державою. Ступінь тяжкості злочину за матеріальною ознакою характеризується суспільною небезпечністю з огляду на його етіологію в сфері дозвілля, що визначає вчинений розбій як ситуативний. Вочевидь для цього ситуативного розбою не характерне ретельне розроблення плану нападу, не властиве застосування наднебезпечних і жорстоких способів для доведення умислу до кінця, а умисел у ОСОБА_2 виник раптово.

Також суд приймає до уваги особу ОСОБА_2, провідною рисою особистості якого є асоціальність, породжена розривом його суспільно корисних зв'язків. Підсудний на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, робив спроби отримувати доходи із законних джерел. За повного визнання підсудним своєї вини у зв'язку з принесеними вибаченнями потерпілому до пом'якшуючих покарання обставин суд згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить проявлене в судовому засіданні щире каяття, тоді як вчинення злочину на ґрунті пияцтва у стані алкогольного сп'яніння має обтяжувати покарання згідно з п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України.

Відповідно, з урахуванням обставин, які як обтяжують, так і пом'якшують покарання, з огляду на характер і ступінь тяжкості злочину, зважаючи на вік ОСОБА_2, характеру асоціальної спрямованості його особистості в дозвіллі і майновий стан суд дійшов стійкого внутрішнього переконання про неможливість його виправлення і попередження рецидиву нових злочинів без ізоляції від суспільства, на підставі чого в силу ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, визначивши достатній для його виправлення строк, за якого цілі покарання за ст. 50 цього Кодексу будуть досягнуті.

Для забезпечення належної поведінки підсудного відповідно до ст. 177 КПК України з метою запобігання процесуальним ризикам ухилення від суду і виконання вироку в рамках кримінального провадження доцільно продовжити згідно з ст. 331 цього Кодексу застосовувати до підсудного запобіжний захід, обраний за ст. 183 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст. 132 КПК України має визнаватися виправданим.

Керуючись ст.ст. 331, 368, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені передбаченого за ч. 1 ст. 187 КК України розбою з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і три місяці.

Зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_2 під варту, обчислюючи початок строку відбування покарання з першого червня 2013 року.

Речові докази:

викидний металевий ніж, що з місця пригоди на вулиці К.Либкнехта, 89, був вилучений до Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області, - знищити;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

Процесуальні витрати віднести на рахунок підсудного, і стягнути з ОСОБА_2 (ІПН не відомий) на користь держави на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25575055) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012) 391 гривню 20 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 62/03-186 від 27.06.2013».

Тримання підсудного ОСОБА_2 під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін.

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, а для підсудного - з наступного за днем вручення його копії, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним. Копію вироку після його проголошення вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий