Ухвала суду № 33176562, 13.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1292/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Ганечко О.М., Троян Н.М., Каленюк О.Ю., представника апелянта, Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС - Дубовиа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 16.10.2012 року № 2361/НОМЕР_3/252, № 2360/0001531720/251 та від 18.03.2013 року № 585/НОМЕР_3/53.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС:

- від 16.10.2012 року № 2360/0001531720/251;

- від 16.10.2012 року № 2361/НОМЕР_3/252 в частині застосування до ФОП ОСОБА_6 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 170,00 грн.;

- від 18.03.2013 року № 585/НОМЕР_3/53 в частині збільшення ФОП ОСОБА_6 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 965,47 грн., у тому числі: 4 772,37 грн. - за основним платежем та 1 193,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Сторони, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в якій зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим 16.07.2003 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; діяльність вантажного автомобільного транспорту.

В період з 31.08.2012 року по 20.09.2012 року, службовими особами Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, в ході проведення якої було встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 5.1, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 11 216,59 грн.;

- ст. 9 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за № 46/18784, п. 119.2 ст. 119, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України;

- п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1025, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1425/18720;

- пунктів 1, 6, 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у непроведенні розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; незабезпеченні зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; незабезпеченні щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків; незабезпечення друкування на реєстраторі розрахункових операцій контрольної стрічки і зберігання її протягом трьох років;

- пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, що виявилось у неоприбуткуванні готівки за реалізований товар у касі фізичної особи - підприємця.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 3250/17-2/2889104310/98 від 27.09.2011 року, на підставі якого Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 року:

- № 2359/0001511720/250, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 16 570,74 грн., у тому числі: 11 216,59 грн. - за основним платежем та 5 354,15 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

- № 2360/0001531720/251, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 2 222 712,00 грн.;

- № 2361/НОМЕР_3/252, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 10 371,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, 25.12.2012 року ДПС у Київській області було прийнято рішення № 648/9/10-206/705-1673, у відповідності до якого скаргу позивача було задоволено частково: податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 16.10.2012 року № 2360/0001531720/251 та № 2361/НОМЕР_3/252 - залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 16.10.2012 року № 2359/0001511720/250 - скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 530,00 грн. В іншій частині скаргу залишено без змін.

У зв'язку з вищевикладеним, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 року № 1/НОМЕР_3, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15 040,74 грн., у тому числі: 11 216,59 грн. - за основним платежем та 3 824,15 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

За результатами розгляду скарги позивача, 02.03.2013 ДПС України було прийнято рішення № 1346/У/10-1415, яким скаргу позивача було задоволено частково: податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 16.10.2012 року № 2360/0001531720/251 та № 2361/НОМЕР_3/252 - залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 10.01.2013 року № 1/НОМЕР_3 було скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6 444,22 грн. за основним платежем та 1 611,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом). В іншій частині скаргу залишено без змін.

У зв'язку з вищевикладеним, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 585/НОМЕР_3/53, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6 985,47 грн., у тому числі: 4 772,37 грн. - за основним платежем та 2 213,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 ст. 167 Податкового кодексу передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

До 31 березня 2011 року склад витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, визначався на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

З 1 квітня 2011 року, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 та інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст. 138, п. 140.1 ст. 140 та ст. 141 цього Кодексу.

В силу п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З акту перевірки вбачається, що у власності ФОП ОСОБА_6 перебувають автотранспортні засоби моделей ГАЗ 5314 (вантажний) та MAZDA СХ-7 (легковий), а в користуванні, відповідно до договору оренди від 31.12.2010 року, укладеного з ПрАТ «Росич» - частина нежитлового приміщення загально площею 125 кв.м за адресою: АДРЕСА_1

В ході здійснення підприємницької діяльності в 2011 році ФОП ОСОБА_6 були придбані запасні частини до автомобільного транспорту, будівельні матеріали та паливно-мастильні матеріали на загальну суму 65 980,02 грн., які включені позивачем до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю в декларації про доходи за 2011 рік.

При цьому, з акту перевірки вбачається, що витрати на придбання запасних частин для автомобілів та будівельних матеріалів на загальну суму 28 072,79 грн. підтверджуються документально, зв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю позивача випливає з основного виду його діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач неправомірно визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 772,37 грн. - за основним платежем та застосував до нього штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1 193,09 грн. (25 % від донарахованої суми податкового зобов'язання), оскільки вимоги податкового органу щодо забезпечення ведення бухгалтерського обліку основних фондів та нематеріальних активів для реалізації права платника податків фізичної особи - підприємця на формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, не ґрунтуються на положеннях закону.

Разом з цим, колегія суддів вважає правомірним накладення на ФОП ОСОБА_6 штрафу в розмірі 510,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Згідно п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як встановлено колегією суддів та не заперечується позивачем, останній не забезпечив зберігання Книги обліку доходів та витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 18.03.2013 року № 585/НОМЕР_3/53 підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 965,47 грн., з яких: 4 772,37 грн. - за основним платежем та 1 193,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Щодо висновку Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС про порушення ФОП ОСОБА_6 вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків РРО протягом періоду часу з листопада по грудень 2011 року в кількості 30-ти разів, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР).

Згідно п. 5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Отже, враховуючи викладене, суб'єкти господарювання відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Нормами Закону № 265/95-ВР не передбачено випадків звільнення суб'єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій, в тому числі якщо в окремі дні роботи торгової точки розрахункові операції не проводились.

Відповідно до пунктів 4, 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання;

- десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Перевіркою було встановлено, що у період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року позивач 30 разів не виконував роздрукування фіскальних звітних чеків, обґрунтовуючи це відсутністю розрахункових операцій у відповідні дні. Крім цього, позивачем не було забезпечено зберігання Книги обліку розрахункових операцій.

За невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків (30 фактів нероздрукування) до позивача, згідно податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 2361/НОМЕР_3/252, було застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200,00 грн. та фінансову санкцію (штраф) у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 грн. за незабезпечення зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

ФОП ОСОБА_6 зазначає, що за 30 фактів невиконання друку фіскальних звітних чеків має застосовуватися фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним твердженням ФОП ОСОБА_6, оскільки кожний факт невиконання платником податків щоденного друку фіскального звітного чеку утворює самостійне завершене правопорушення, а тому, податковим органом було правомірно застосовано фінансову санкцію (штраф) розмірі у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200,00 грн.

Разом з цим, наявна в матеріалах справи копія книги обліку розрахункових операцій № 1027003792 «р»/1, зареєстрована Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС спростовує твердження податкового органу про незабезпечення її зберігання.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 16.10.2012 року № 2361/НОМЕР_3/252 підлягає скасуванню в частині застосування до ФОП ОСОБА_6 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 170,00 грн.

Щодо висновку Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС про порушення ФОП ОСОБА_6 вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині неоприбуткування в КОРО готівки в сумі 444 542,40 грн., в зв'язку з чим, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 2360/0001531720/251 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у сумі 2 222 712,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі - Положення).

Відповідно до абз. 15 п. 1.2, абз. 2 п. 2.2 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій).

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, незастосування РРО при проведенні готівкового розрахунку, що проявляється фактично у невнесенні до фіскальної пам'яті РРО суми операції та подальшого друку звітного чека, за своєю суттю тотожне неоприбуткуванню готівкових коштів в касі СПД.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Положення, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства (підприємці) повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства (підприємців), яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (з використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 106/5297 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 7.5 Порядку, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_6 не було забезпечено проведення через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи розрахункової операції на суму 2 222 712,00 грн. Водночас, на підтвердження факту здійснення розрахунків (розрахункової операції) ФОП ОСОБА_6 видав покупцю товарний чек б/н від 28.02.2011 року на суму 444 542,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 74 090,00 грн.), податкову накладну від 28.02.2011 року № 110 на суму 444 542,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 74 090,00 грн.) та уніс до Книги обліку розрахункових операцій № 1027003792 «р»/1 запис про оприбуткування 28.02.2011 року готівкових коштів у сумі 444 542,40 грн.

Сума доходу, отримана реалізацію готової продукції (сири, масло) (370 452,02 грн. без ПДВ) позивач відобразив у податковому обліку та податковій звітності - податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за цей податковий (звітний) період. При цьому, згідно акту перевірки, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС не було встановлено порушення податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб в частині облікування та відображення в податковій звітності вказаної суми. Крім того, у Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС відсутні будь-які зауваження як до документального оформлення зазначеної господарської операції (щодо справжності первинних документів - податкової накладної та товарного чеку), так і до реальності (товарності) зазначеної операції.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що кошти в сумі 444 542,40 грн. фактично були оприбутковані позивачем у день проведення розрахункової операції - 28.02.2011, адже були відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій як окрема подія за відсутності фіскальних наслідків вказує лише на порушення позивачем порядку оприбуткування готівкових коштів, але не доводить факту неоприбуткування готівкових коштів в касі фізичної особи-підприємця.

При цьому, колегія суддів зазначає, що за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій до позивача податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2012 року № 2361/НОМЕР_3/252були застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність винесеного Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 2360/0001531720/251, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 2 222 712,00 грн., яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ними вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова О.М. Ганечко Н.М. Троян

Повний текст ухвали складено та підписано 19.08.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Ганечко О.М.

Троян Н.М.