Постанова № 33176473, 14.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р. Справа № 804/8921/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Воробйової О.А.

відповідача Туманова С.Г., Книжник Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ВКФ ВІФ» в період з 19.11.2012 року по 28.11.2012 року без підстав, передбачених Податковим кодексом України;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не вручення та не надіслання ТОВ «ВКФ ВІФ» всупереч вимогам Податкового кодексу України акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000012303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 021 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000022303 в зв'язку з визначенням сум податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 429 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 599 938, 65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби протиправно вийшла за межі своїх повноважень, фактична перевірка ТОВ «ВКФ ВІФ» була проведена всупереч вимогам Податкового кодексу України, а саме без підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених ст. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 ПКУ, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, прийняті на підставі неправомірних висновків відповідача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з огляду не необґрунтованість позовних вимог. До суду надав письмові заперечення, зазначив, що перевірку проведено правомірно, у зв'язку із чим підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 19.11.2012р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведено фактичну перевірку з питань щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 року. Відповідно до зазначеного акту сформовано податкові повідомлення-рішення № 0000012303, №0000022303, №0000032303 від 09.01.2013 року.

Працівниками ДПІ у Бабушкінському районі Дніпропетровської області м.Дніпропетровська проведено фактичну перевірку магазину, який належить ТОВ „ВКФ ВІФ" та розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Тополя 3, буд.3.

У висновках акту перевірки вказано, що під час перевірки встановлені:

- порушення п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- порушення п.п.267.6.1. - п.п.267.6.3. п.267.6. ст.267 Податкового кодексу України;

- порушення п.2.2, п.2.6, п.2.8, п.3.5, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637.

Перевіркою встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (0 грн.) сумі, яка зазначена в денному звіті РРО 53 грн., - на 53 грн.; незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків у кількості 3 штук (фіскальний звітний чек за 17.01.12р. роздруковано 18.01.12р. за №1981; за 29.10.12р. роздруковано 30.10.12р. за №2268, нероздрукування фіскального звітного чеку за 22.10.10р. В акті перевірки вчинено запис про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО у розмірі 755,5 грн. на підставі фіскальних звітних чеків РРО (запис в КОРО №0462007335р/5 від 18.04.11р. про готівкові кошти, які надійшли 17.01.12р. у розмірі 414,5 грн., здійснено на підставі фіскального звітного чеку РРО, який фактично роздрукований 18.01.12р. за №1981; запис в КОРО №0462007335р/5 від 18.04.11р. про готівкові кошти, які надійшли 29.10.12р. у розмірі 341 грн., здійснено, на підставі фіскального звітного чека РРО, який фактично роздрукований 30.10.12р. за №2268, неоприбуткування готівкових коштів у касовій книзі (касова книга відсутня) на загальну суму 335947,97 грн. за період з 19.11.09р. по 31.12.11р. Перевищення встановленого ліміту залишків готівки в касі підприємства на загальну суму 4347,65 грн. (згідно наказу підприємства від 03.01.12р. ліміт каси підприємства складає 380 грн., у видатковому касовому ордері №19 від 26.01.12р. на суму 600 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів, залишок готівкових коштів станом на кінець дня 26.01.12р. складає 36,05 грн. Перевищення ліміту залишку готівки в касі за 26.01.12р. складає 256,05 грн. (600 грн.+ 36,05 грн.) - 380 грн.; у видатковому касовому ордері №42 від 07.03.12р. на суму 700 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів, залишок готівкових коштів станом на кінець дня 07.03.12р. складає 25,85 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі за 07.03.12р. складає 345,85 грн. (700 грн.+ 25,85грн.) - 380 грн.; у видатковому касовому ордері №44 від 14.03.12р. на суму 600 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів, залишок готівкових коштів станом на кінець дня 14.03.12р. складає 36,35 грн. Перевищення ліміту залишку готівки в касі за 14.03.12 складає 256,35 грн. (600 грн.+ 36,35 грн.) - 380 грн.; у видатковому касовому ордері №108 від 02.07.12р. на суму 1400 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів, залишок готівкових коштів станом на кінець дня 02.07.12р. складає 1,60 грн. Перевищення ліміту залишку готівки в касі за 02.07.12 складає 1021,6.0 грн., (1400 грн.+ 1,60 грн.) - 380 грн.; у видатковому касовому ордері №113 від 10.07.12р. на суму 1100 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів. Відповідно до змісту записів в касовій книзі залишок готівкових коштів станом на кінець дня 10.07.12р. складає 81,60 грн. Таким чином, перевищення ліміту залишку готівки в касі за 10.07.12р. складає 801,60 грн. (1100 грн.+ 81,60 грн.) - 380 грн.; у видатковому касовому ордері №124 від 25.07.12р. на суму 1200 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів, залишок готівкових коштів станом на кінець дня 25.07.12р. складає грн. Перевищення ліміту залишку готівки в касі за 25.07.12р. складає 860,10 грн. (1200 грн.+ 40,10грн.)-380 грн.; у видатковому касовому ордері №139 від 15.08.12р. на суму 1100 грн., відсутній підпис одержувача готівкових коштів, залишок готівкових коштів станом на кінець дня 15.08.12р. складає 86,10 грн. Перевищення ліміту залишку готівки в касі за 15.08.12р. складає грн. (1100 грн.+ 86,10 грн.) - 380 грн. Порушено порядок використання торгового патенту (у куточку споживача знаходилась копія торгового патенту, яка не засвідчена нотаріально). За результатом розгляду акта перевірки податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 09.01.13р. №0000012303 застосовані до ТОВ «ВКФ ВІФ» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1021 грн., у тому 1020,0 грн. за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, 1 грн. за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті Х-звіті РРО, податковим повідомленням-рішенням від 09.01.13р. №0000032303 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1599938,65 грн., у тому числі 1591243,35 грн. (318248,67 грн.х5) за несвоєчасне оприбуткування у касі готівки, 8695,3 грн. (4347,65 грн.х2) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, податковим повідомленням-рішенням від 09.01.13р. №0000022303 застосовано до товариства штрафну (фінансову) санкцію у сумі 429 грн. за порушення порядку використання торгового патенту.

В податкових-повідомленнях-рішеннях від 09.01.2013 р. №0000012303, №0000022303, №0000032303 вказано, що підставою винесення таких повідомлень-рішень є акт перевірки №0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 р.

Не погоджуючись з висновками акту фактичної перевірки, 26.12.2012р. ТОВ «ВКФ ВІФ» в порядку п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України були надані заперечення.

Керуючись п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року № 1203, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за № 2046/22358, 15.01.2013 року Товариство звернулося зі скаргою на Повідомлення-рішення до ДПС у Дніпропетровській області. Рішення про результати розгляду скарг №1277/10/10-25 ДПС у Дніпропетровській області було отримано підприємством 02.04.2013р. В результаті розгляду зазначеної скарги ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про повне незадоволення скарги.

Керуючись п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 р. №1203, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.12.2012 р. за №2046/22358, 15.01.2013р. Товариство звернулося з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня на рішення про результати розгляду скарг №1277/10/10-25 від

В результаті розгляду зазначеної скарги 22 березня 2013 року органом держаної податкової служби було прийнято рішення про повне незадоволення скарги.

Позивач не погоджується з діями податкового органу щодо проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» та з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, у зв'язку із чим вимушений звернутись до суду із позовом про захист своїх порушених прав.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок передбачені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, де. зазначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом (стаття 80 Кодексу).

Відповідно до п.п. 80.2.2. п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

В наказі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №1274 від 19.11.2012р. вказано, що підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «ВКФ ВІФ» є п.п.80.2.2. п.80.2., п.80.8. ст.80 Податкового кодексу України та доповідна записка в.о. начальника відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю Лисицького В.О.

Тобто, дане право, яке делеговане органу податкової служби, базується виключно на тому, що фактична перевірка проводиться лише за умовами, визначеними Податковим кодексом України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, така інформація повинна свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби.

В судовому засіданні з'ясовано та не заперечується представником відповідача, що податковий орган не отримував в установленому законодавством порядку інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка б свідчила б про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби, що підтверджується Наказом № 1247 від 19.11.2012 року.

В наказі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №1274 від 19.11.2012р. вказано, що підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «ВКФ ВІФ» є п.п.80.2.2. п.80.2., п.80.8. ст.80 Податкового кодексу України та доповідна записка в.о. начальника відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю Лисицького В.О.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до норм ст. 80 Податкового кодексу України доповідна записка посадової особи податкового органу не може бути підставою для проведення фактичної перевірки.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби фактична перевірка ТОВ «ВКФ ВІФ» в період з 19.11.2012 року по 28.11.2012 року була проведена за відсутності підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.5. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

В судовому засідання з'ясовано та матеріалами справи підтверджено, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у своїй відповіді від 03.01.2013 року № 1887/10-23-314 на заперечення ТОВ «ВКФ ВІФ» до акту фактичної перевірки зазначила, що акт перевірки № 006290 зареєстрований 29.11.12 року та надісланий підприємству за юридичною адресою 30.11.2012 року.

Однак, податковий орган при винесенні 09.01.2013 року податкових повідомлень-рішень № 0000012303, № 0000022303, № 0000032303 посилається на інший акт перевірки - № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 року, а не той, який зареєстрований податковим органом 29.11.12 року за № 006290.

В порушення вимог пункту 86.5. ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 року, який зазначений у податкових повідомленнях- рішеннях від 09.01.2013 року № 0000012303, № 0000022303, № 0000032303, Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ ВІФ» не вручався і не надсилався.

Як було зазначено представником позивача, та не спростовано в судовому засіданні представником ДПІ, про існування акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 ТОВ «ВКФ ВІФ» стало відомо тільки 11 січня 2013 року, тобто після вручення податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 року № 0000012303, № 0000022303, № 0000032303.

Крім того, податковий орган у своїй відповіді ТОВ «ВКФ ВІФ» від 03.01.2013 року вказує, що розгляд заперечень відбувся 03.01.2013 року з 15 години до 15-15 у приміщенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у присутності головного бухгалтера підприємства ОСОБА_5.

Як було встановлено в судовому засіданні, вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки в поштовому повідомленні від 03.01.2012 року, яким відповідь податкового органу від 03.01.2013 року за № 1887/10-23-314 була направлена до ТОВ «ВКФ ВІФ», вказано, що відправник ДПІ у Бабушкінському районі відправив вказану відповідь о 12 год. 03.01.2013 року.

Тобто, з огляду на цей факт, податковий орган станом на 12 год. 03.01.2013 року вже розглянув 03.01.2013 року з 15 години до 15-15 заперечення до акту перевірки, який був вручений ТОВ «ВКФ ВІФ». Як наслідок, головний бухгалтер підприємства ОСОБА_5 не мала змоги прийняти участь в засіданні.

Отже, суд вважає, що дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не вручення та не надіслання ТОВ «ВКФ ВІФ» всупереч вимогам Податкового кодексу України акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012р. є протиправними.

Щодо порушень, вказаних в акті перевірки, суд зазначає наступне.

У висновках акту перевірки від 28.11.2012 року вказано на порушення позивачем п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і на підставі встановленого порушення винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012303 від 09.01.2013 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 021 грн.

Так, в акті перевірки вказано, що під час перевірки була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, невідповідність склала 53 грн.

Крім того, в акті вказано, що під час перевірки було встановлено не роздрукування фіскального звітного чеку з РРО за 22.10.2010 року, 17.01.2012 року та 29.10.2012 року.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону України № 265/95-ВР, термін - фіскальні функції - вживається у такому значенні - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або безготівковій формі;

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та /або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг);

фіскальна пам'ять - запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Нероздрукування фіскального звітного чеку з РРО за 22.10.10р., 17.01.12р. та 29.10.12р. встановлено згідно фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок з РРО готівкової виручки від 23.10.10р., 18.01.12р., 30.10.2012р.

Судом встановлено, що в зазначених документах, відповідно до вимого вказаного Закону України були відображені в повному обсязі розрахункові операції за 22.10.10., 17.01.12р., 29.10.12р., суми готівкових коштів були проведені через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР.

За таких обставин, враховуючи, що на ТОВ «ВКФ ВІФ» були роздруковані фіскальні звітні чеки за вказані в акті перевірки дні та зберігались належним чином, суд вважає, що підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутні, а отже податкове повідомлення-рішення № 0000012303 від 09.01.2013 року по акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 021 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

У висновках акту перевірки від 28.11.2012 року вказано на порушення п.п. 267.6.1. - п.п. 267.6.3. п.267.6. ст. 267 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022303 від 09.01.2012 року по акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 на суму 429 грн.

Відповідно до вимог п.п.267.6.1. - п.п.267.6.3. п.267.6. ст.267 Податкового кодексу України позивачем оригінал торгового патенту був розміщений у кутку споживача. Торговий патент був відкритий та доступний для огляду.

Під час розгляду справи з'ясовано та не заперечується представником відповідача, що у зв'язку з проведенням фактичної перевірки, перевіряючі податкового органу затребували письмовою вимогою надати їм торговий патент.

Патент, у присутності перевіряючих, був взятий з куточку споживача та предоставлений перевіряючим.

Враховуючи, що перевірка проводилась відповідно до п.п. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, з дозволу перевіряючих, поки вони перевіряли торговий патент, у куток споживача була розміщена копія торгового патенту. Після повернення перевіряючими торгового патенту, він був повернутий на місце у куток споживача.

Таким чином, суд вважає, що перевіряючими безпідставно в акті перевірки вказано на факт порушення позивачем порядку використання торгового патенту, оскільки у кутку споживача знаходилась копія торгового патенту, яка не засвідчена нотаріально, тільки на час огляду перевіряючими оригіналу торгового патенту.

Як наслідок, суд вважає податкове повідомлення - рішення № 0000022303 від 09.01.2013 року по акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 429 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сума штрафних (фінансових) санкцій у вказаному податковому повідомленні - рішенні в порушення Поадткового кодексу України оформлена як сума податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання платника податку - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, податковим законодавством не передбачена сплата податкового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

У висновках акту перевірки від 28.11.2012 р. вказано, що на підставі п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України та згідно з абз.2, абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за порушення п.2.2, п.2.6, п.2.8, п.3.5, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032303 від 09.01.2013 року. про застосування штрафних санкцій на суму 1 599 938, 65 грн. по акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як свідчать фактичні обставини справи та підтверджується безпосередньо перевіряючими особами у Акті перевіки (стор.5 Акту перевірки) сума готівкових коштів у розмірі 335 947, 97 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» була проведена через РРО; дана готівка була облікована у КОРО в повному обсязі. Отже, дана сума була внесена до податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ», оскільки її проведення через РРО, зазначення цієї суми у фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованому та збереженому фіскальному звіті, вклеєному до КОРО, робить неможливим ухилення від сплати податків.

Суд зазначає, що саме дані КОРО ТОВ «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» стали підставою для висновків ДПІ про несвоєчасне оприбуткування готівки у касі ТОВ «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ»; зауважень щодо ведення КОРО податковим органом, при цьому, не надано.

Відповідно до абз.3. ст.1 Указу № 436/95 передбачено застосування фінансових санкцій за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО ТОВ «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» оприбутковувало готівку в розмірі 335 947, 97 грн. шляхом відповідного її обліку у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, що відповідає вимогам п.2.6. Положення, то підстави для застосування до Товариства суми штрафних (фінансових) санкцій відповідно до абз. 3 п. 1 Указу № 436/95 відсутні з огляду на те, що у діях Товариства відсутній склад правопорушення, передбачений цією нормою.

Крім того, приписами Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 встановлено наступне: « 2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені Формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".

"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Тобто, необхідною умовою своєчасного оприбуткування готівки в касах підприємств згідно Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (Далі - Постанова №637) є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі касових ордерів.

Одночасно, як вбачається з п.п.4.2 ст.4 Постанови №637 записи в касову книгу здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір). В касовій книзі (яка була відсутня на підприємстві в роздрукованому вигляді на час проведення перевірки) залишаються «Вкладні аркуші касової книги». «Звіти касира», що є другими примірниками і мають ті ж самі номери, є копіями «Вкладних аркушів касової книги».

Звіт касира роздруковується щоденно і передається до бухгалтерії з прибутковими і видатковими касовими ордерами.

Касова ж книга, як витікає з абзацу третього п.п.4.4 п.4 Постанови №637 може роздруковуватися у кінці місяця або у кінці року. Тобто, оприбуткуванням готівки в касову книгу підприємства, яка ведеться в електронній формі, є внесення даних про операції з надходження в касу та видачі готівкових коштів з каси підприємства до касової книги в електронній формі, а не роздрукування такої касової книги. Друкованим підтвердженням внесення даних до касової книги, що ведеться в електронній формі, є не тільки касова книга, а й роздруковані і підписані «Звіти касира», які були надані особам, що проводили перевірку, в повному обсязі за період з 4 кварталу 2009 року по 4 квартал 2011 року.

В судовому засіданні було оглянуто оргинал касової книги. Під час розгляду справи з'ясовано, що касова книга за період з 4 кварталу 2009 року по 4 квартал 2011 року була повністю відновлена з електронних носіїв, як того вимагає останній абзац п.4.4 Положення №637 та зберігалася на підприємстві.

Одночасно, згідно пункту 3 ст. 8 зазначеного нормативно-правового акта відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

З встановлених обставин вбачається, що сума готівкових коштів у розмірі 335 947, 97 грн. за період з 19.11.09р. по 31.12.11р. була проведена ТОВ «ВКФ ВІФ» через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується фіскальними звітними чеками на відповідну суму.

Таким чином, спірна сума була внесена ТОВ «ВКФ ВІФ» до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення цієї суми у фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, вклеєному до книги обліку розрахункових операцій, робить неможливим ухилення ТОВ «ВКФ ВІФ» від оподаткування означеної суми.

Крім того, положеннями ст.241 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Отже, штрафні санкції, розміри яких передбачені положеннями ст.1 Указу №436/95, є адміністративно-господарськими штрафами у розумінні ст.241 ГКУ.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Указ № 436/95, що містить конкретні розміри штрафних санкцій, застосовані до Товариства, не є законом. А отже, на такі штрафні санкції не розповсюджується дія норми ч.2 ст.250 ГКУ.

Як наслідок, суд зазначє наступне.

Податковим органом у акті перевірки встановлено неоприбуткування готівки в касі Товариства у розмірі 335 947,97грн, що мало місце за період 19.11.2009 року по 31.12.2011 року. Отже, станом на 09.01.2013 року - день винесення оскаржуємого податкового повідомлення - рішення форми «С» №0000032303 від 09.01.2013 року сплинув строк для застосування відповідних штрафних санкцій у розмірі 1 591 243,35 грн. (тобто один рік з дня вчинення правопорушення).

За таких обставин, підстави для застосування до ТОВ «ВКФ ВІФ» суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» відсутні з огляду на відсутність у діях ТОВ «ВКФ ВІФ» правопорушення, передбаченого цією законодавчою нормою.

Крім того, в судовому засіданні пояснити яким чином формувалась сума штрафних санкцій у розмірі 1 591 243,35 грн., представник відповідача не зміг.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення- рішення № 0000032303 від 09.01.2013 року по акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 599 938, 65 грн. підлягає скасуванню, як протиправне.

З огляду на сукупність викладених обставин суд приходить до висновку, що фактична перевірка Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведена за відсутністю правових підстав, результати якої внесені до акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012р є неправомірними, а отже податкові повідомлення - рішення від від 09.01.2013 року № 0000012303, від 09.01.2013 року № 0000022303, від 09.01.2013 року № 0000032303, які винесені на підставі зазначеного акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна Фірма ВІФ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ВКФ ВІФ» в період з 19.11.2012 року по 28.11.2012 року без підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не вручення та не надіслання ТОВ «ВКФ ВІФ» всупереч вимогам Податкового кодексу України акту перевірки № 0120/04/62/22/23070196 від 29.11.2012р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000012303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 021 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000022303 в зв'язку з визначенням сум податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 429 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 599 938, 65 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник