Рішення № 33175695, 23.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2013 р.Справа № 916/1688/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря с/з Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Ільющенков О.П. за довіреністю від 07.11.12.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА"(м. Київ);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (с. Багате); про стягнення 10500,00 грн.

26.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА" (надалі позивач, провайдер) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі відповідач, абонент) про стягнення 10500,00 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 27 червня 2013р. порушено провадження у справі № 916/1688/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач не сплатив борг, просив закінчувати розгляд справи та задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір №ВК-3538-04/11 про надання телекомунікаційних послуг, згідно якого позивач зобов'язувався надавати послуги доступу до мережі Інтернет без обмежень обсягів спожитого трафіку 10Мбіт/сек. за адресою АДРЕСА_1.

Позивач належно виконав умови договору, надав послуги доступу до мережі Інтернет відповідачу.

Факт підключення та надання послуг доступу підтверджується статистичними показниками білінгової системи провайдера (позивача).

Проте, відповідач умови договору не виконав у повному обсязі, бо не оплатив надані послуги з листопада 2012р. по травень 2013 року.

Таким чином, борг відповідача за надані послуги як станом на день подачі позову так і на день розгляду справи становить 10500,00грн.

За умовами п. 2.1.8 договору позивач зобов'язувався оформляти відповідні акти прийому-передачі наданих послуг та надавати відповідачу для підпису.

Згідно п.2.3.7. договору, при відсутності, протягом 5 календарних днів з моменту одержання акту, письмової заяви від абонента про неможливість підписання акту з зазначенням причин відмови, послуги вважаються прийнятими в повному обсязі та без зауважень.

Пунктом 3.8 передбачено, що абонент в повному розмірі оплачує рахунок, виставлений провайдером, до 15 числа розрахункового місяця. Оплата послуг проводиться в національній валюті України, прямим банківським перерахуванням за реквізитами, що наведено в розрахунку.

Відповідно до п.3.9 договору абонент має право опротестувати рахунок протягом 5 робочих днів з дня його отримання. Претензія абонента протягом 5 днів розглядається провайдером. За результатами цього розгляду підписується акт звірки взаєморозрахунків. На підставі цього Акту провайдер, у разі необхідності, здійснює коригування суми рахунку, що опротестовано.

Згідно п.5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором провайдер і абонент несуть відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Відповідно до п.7.1 договору, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом 12 місяців. Якщо жодна із сторін не заявить письмово документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про бажання розірвати договір за 30 днів до закінчення строку його дії, договір автоматично пролонгується на наступні 12 місяців без складення додаткової угоди до договору. Аналогічний порядок продовження застосовується і до всіх наступних періодів дії договору.

Позивач надіслав відповідачу претензії від 30.01.2013р., 05.03.2013р. та від 27.05.2013р. про сплату вартості послуг.

Разом з претензіями позивач надіслав рахунок за надані послуги з актами наданих послуг, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за надані послуги доступу до мережі Інтернет в повному розмірі, а саме: не сплатив заборгованість за отримані послуги в сумі згідно позову 10500,00грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, відзив або доказів, які б підтверджували сплату заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки позов підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (68671, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В,оф.4 та поштовий адрес: 01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 50-Б, код ЄДРПОУ 37002401):

- 10500,00грн. - основного боргу,

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 28.08.2013р.

Суддя Брагіна Я.В.