Рішення № 33175219, 30.07.2013, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/945/13-ц

Провадження № 2/282/215/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Замега І. І.

при секретарі судових засідань: Войтович Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Любар справу за позовом ТзОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної підприємству працівником ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в позові вказує, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в ЗАТ «Комплекс Агромарс» на посаду водія-експедитора кормовозу DAF ТЕ 86 NCA НОМЕР_2 автоколони № 1 автотранспортного парку, згідно наказу № 36 к-п від 07.02.2007 року.

Згідно Наказу №87 к-п-д від 01.04.2009 року його було переведено водієм-експедитором DAF FA LF 55.220 НОМЕР_2 ТОВ «Комплекс Агромарс».

Згідно Наказу №633/2 КА/ к-п-д від 05.10.2010 головного виробництва, було переведено водієм цього ж автомобіля автоколони №1 ТОВ «Комплекс Агромарс».

Його робота полягала у прийманні для доставки, доставці, перевезенні та передачі переданих йому матеріальних цінностей (м'ясопродукції), згідно видаткових товарно-транспортних накладних та актів прийому-передачі. Відповідно до покладених на нього обов'язків, а також враховуючи те, що посада, яку займав відповідач, і роботи, які він виконував в ТОВ «Комплекс Агромарс» входять до Переліку посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність для забезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженому Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 р. № 447/24, з Відповідачем були укладені Договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 218-В від 08.10.2010 року і № 218-Е від 08.10.2010 року.

Протягом всієї роботи ОСОБА_2 на посаді водія-експедитора автофургону та рефрижератора автоколони № 1 автотранспортного парку, він неодноразово приймав під особисту матеріальну відповідальність м'ясопродукцію, для доставки її в пункт призначення, згідно видаткових товарно-транспортних накладних, але під час передачі продукції контрагентам Позивача виявлялася її нестача, сам факт і розмір якої підтверджується складеними відповідно кожної недостачі Актами прийому-передачі та Актами про розбіжності. Відповідно до Актів прийому-передачі, кількість продукції, що зазначена в них, не відповідає фактичній кількості продукції, згідно товарно-транспортних накладних, отже відповідач не виконав належним чином покладені на нього обов'язки, внаслідок чого підприємство зазнало значних матеріальних збитків від недовозів м'ясопродукції, у загальній сумі 4 873 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 39 коп..

Крім того відповідач, з початку трудових відносин з позивачем, проживав у гуртожитку останнього. Під час заселення він отримав комплект постільної білизни, а саме, матрац 1 шт., наволочка 1 шт., одіяло 1 шт., підодіяльник 1 шт., простиня 1 шт., відповідно до Картки №1/3 складського обліку матеріалів вартість отриманого та не зданого відповідачем комплекту постільної білизни, згідно бухгалтерської довідки від 24.05.2013 року, становить 137 грн. (сто тридцять сім) 10 коп.

Таким чином сума збитків, завданих підприємству відповідачем становить 5 010 грн. (п'ять тисяч десять) грн. 49 коп..

Наказом від 20.07.2012 року № 471 КА/к-з Відповідач був звільнений з роботи за прогул без поважних причин. Добровільно відшкодувати шкоду ОСОБА_2 не погоджується.

Враховуючи вище викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» суму завданих збитків у розмірі 5 010 грн. (п'ять тисяч десять) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» суму сплаченого судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав заяву в якій вказав, що він позов підтримує, повністю, просить справу розглядати в його відсутності та проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через ЗМІ і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а тому суд приходить до висновку, що справу слід слухати в порядку заочного провадження з дотриманням встановлених норм.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

ОСОБА_2 працював на посаді водія експедитора автофургону та рефрежиратора автоколони № 1 автотранспортного парку ТОВ «Комплекс Агромарс», що стверджується наказом № 633/2 ка/ к-п-д від 05.101.2010 року.

Між підприємством та відповідачем були складені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 218-В від 08.10.2010 року і № 218-Е від 08.10.2010 року.

Відповідно до ст. 135-1 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України) письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продаясем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Відповідно до договорів, ОСОБА_2 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, а саме :

а) дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою

матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків;

б) своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що

загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей;

в) вести облік, складати і передавати у визначеному порядку товарно-грошові та

інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей;

г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Протягом всієї роботи відповідача на посаді водія-експедитора автофургону та рефрижератора він неодноразово приймав під особисту матеріальну відповідальність м'ясопродукцію, для доставки її в пункт призначення, згідно видаткових товарно-транспортних накладних, але під час передачі продукції контрагентам підприємства виявлялася її нестача, сам факт і розмір якої підтверджується складеними відповідно кожної недостачі Актами прийому-передачі та Актами про розбіжності при прийняті продукції.

Довідка № 295 від 29.05.2013 року вказує , що ОСОБА_2 мав заборгованість перед підприємством ТОВ «Комплекс Агромарс» за недовоз мясопродукції в сумі 9142 грн.. Вказана заборгованість частково погашена утриманням з заробітної плати в сумі 4268.94 грн., залишок боргу працівника становить 4873.39 грн. Також станом на 22.062012 року ОСОБА_2 має заборгованість перед підприємством в сумі 137.10 грн. за постільну білизну, так як проживав в гуртожитку підприємства. Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Комплекс Агромарс» станом на 27.05.2013 року становить 5010 грн.

Відповідно до ст. 135-1 Кодексу законів про працю України письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продаясем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

На підставі ст. 135-3 КЗпП України, розмір збитків визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Згідно ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання своїх трудових обов'язків ОСОБА_2, а саме недбайливого ставлення до майна, переданого йому під індивідуальну матеріальну відповідальність за разовими документами - видатковими накладними, допущено нестачу матеріальних цінностей, що завдало збитків позивачу, то суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума майнової шкоди у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.130, 135-1, 135-3, 136, 155 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212- 215,224-226. 294 ЦПК України,

Суд,

Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1, реєстрація проживання АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» р/р 26000962481982 у філії ПУМБ у місці Києві, МФО 322755, Код 30160757 заподіяні матеріальні збитки в сумі 5010.49 грн. та понесені судові витрати в сумі 229.40 грн., разом 5239 (п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 89 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судом рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: І. І. Замега